Контрольная работа: Організація діяльності підприємства

9. Заробітна плата

Заробітна плата конкретного робітника залежить від результатів затраченої ними праці, її кількості і якості з урахуванням наслідків господарської діяльності підприємства. Таким чином, і робітник, і роботодавець в умовах соціального партнерства повинні розуміти заробітну плату, з одного боку, як будь – який заробіток, обчислений, як правило, у грошовому вираженні, що його згідно з трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану роботу чи наданні послуги, а з другого – як перетворену форму вартості і ціни робочої сили.[6]

Розмір заробітної плати повинен бути таким, щоб робітник міг оновлювати свої фізичні сили, поповнювати професійні знання, підвищувати духовний та кваліфікаційний рівень, матеріально забезпечувати сім’ю тощо.[7]

Мінімальна заробітна плата – це встановлений державою розмір заробітної плати, нижче якого не може провадитись оплата за фактично виконану найманим робітником повну місячну норму праці.

Встановлена державою мінімальна заробітна плата регулює з урахуванням:

1) Вартісної величини мінімального споживача бюджету;

2) Середнього рівня заробітної плати по країні;

3) Рівнів економічного розвитку та продуктивності.

Для диференціації заробітної плати на рівні підприємства використовуються такі елементи, як нормування праці, тарифна система, форми та системи заробітної плати.

9.1 Табель обліку робочого часу

Облік робочого часу, а також контроль за станом трудової дисципліни на підприємстві здійснюється за допомогою табеля обліку робочого часу. При прийнятті на роботу працівника, йому присвоюється табельний номер.

Завданням табельного обліку є:

1) Контроль за явкою на роботу й закінчення роботи;

2) Виявлення причин запізнення чи не явки на роботу;

3) Отримання даних про фактично відпрацьованим робітниками часу;

4) Складання звітності про наявність робітників та їх пересування.

В табель заносяться прізвища всіх робітників. В табелі визначається кількість відпрацьованого часу кожним робітником, не явки на роботу .

У кінці місяця підраховується загальний календарний фонд робочого часу, час не виходів та інших втрат.У кінці місяця бухгалтер підраховує кількість робочого часу по кожному робітникові. Ці данні необхідні для контроля за використанням робочого часу і для начислення заробітної плати робітникам підприємства за звітний місяць.( Додаток № )

9.2 Утримання податків у бюджет

Податкова система України сформувалась на основі закону «Про систему оподаткування»

У 1994 р. він був прийнятий у новій редакції з урахуванням змін та доповнень. До нього були включені як податки так і інші обов’язкові платежі, справляються на території Країни, з поділом їх на загальнодержавні та місцеві.

1) Податок на добавлену вартість – стягується з усіх оборотів по реалізації товарів і надання послуг. Об’єктом оподаткування є добавлена вартість, яку визначають як різницю між виручкою від реалізації та матеріальними і прирівненими до них витратами;

2) Акцизний збір – встановлює в процентах до обороту по реалізації підакцизних товарів;

3) Податок на прибуток – сплачується по основній ставці 30%. Суму прибутку обчислюють вирахуванням із виручки від реалізації податку на добавлену вартість;

4) Прибутковий податок громадян стягується за прогресивними ставками, які диференційовані залежно від розміру доходу;

5) Плата за землю стягується у формі орендної плати чи земельного податку;

6) Державне мито являє собою плату населення і підприємств за послуги, що їх надає держава: нотаріальні дії, видача патентів, реєстрація товарних знаків та інше;

7) Мито сплачується при експорті й імпорті товарів і послуг, а також при транзиті товарів через митну територію України. Його сплачує особа чи організація, що подає митну декларацію.

Податкова система являє собою поєднання прямих і непрямих податків. Усі складові податкової системи повинні становити єдине ціле і не виступати у суперечності між собою, а також із завданнями соціально – економічного розвитку.