Контрольная работа: Організація науково-інформаційної діяльності

Контрольна робота

з курсу “Організація науково-інформаційної діяльності”

ЗМІСТ

1. Носії інформації

2. Складова модему

3. Організація телеконференцій

4. Основні функції інформаційних центрів

Використана література

1. Носії інформації

У всі часи та століття інформація мала велике значення і високу товарну ціну. Історично склалось так, що поняття «інформація» асоціювалось зі змістом якогось сигналу, повідомлення, що в свою чергу, слугував стимулом для певних дій тих чи інших суб'єктів. Інформація — атрибут матеріального світу, без якого неможлива життєдіяльність будь-якої живої істоти, а не лише людини.

На сьогодні існує чимало визначень терміну «інформація» залежно від галузі науки, сфери людської діяльності, де він використовується. Згідно з одними поглядами інформація - це щось нове, що дозволяє продукувати економічні і соціальні блага з меншими витратами людських та матеріальних ресурсів. Тобто інформація трактується, як благо, рушій технічного і соціального прогресу, засіб раціонального облаштування суспільства, де буде загальний добробут. Згідно з іншим підходом, інформація - це засіб маніпулювання людьми та шлях до нових форм нерівності, до формування нової еліти, до зниження інтелектуального потенціалу суспільства, та ефективний засіб безкровної боротьби.

З фундаментально-наукової точки зору інформація — це насамперед знання про об'єктивно непорушні закони протікання природних процесів, і ці знання є глобальною основою формування людиною цілей і засобів своєї конкретної діяльності, розробки методів, концепцій і програм продуктивного і соціокультурного розвитку. Єдиним джерелом отримання інформації є життя і творча діяльність людей в об'єктивно існуючому речовинно-енергетичному середовищі. Інформація, яка циркулює в суспільстві, у виробничих процесах, в управлінні та будь-яких інших сферах життя, створює інформаційну базу. Упорядкована в бібліотеки, бази і банки даних інформаційна база є інформаційним ресурсом.

Загальновизнаним стало твердження, що без накопичення і використання інформації є неможливим науково-технічний прогрес. У сучасному суспільстві інформація стала визначаючим фактором розвитку економічної, технічної та наукової сфер людської діяльності. Жодна значна проблема не вирішується без використання нагромаджених в світі інформаційних масивів, налагоджених комунікаційних зв'язків. Не тільки окремі вчені та ділові кола, але й деякі політики все більш високо оцінюють значення інформації для суспільства. Держава, яка більш повно і оперативно поставить собі на службу світові ресурси інформації, буде володіти головною передумовою економічного і соціального розвитку і отримає суттєві переваги перед іншими державами.

Одержання інформації з оточуючого середовища, її аналіз і генерування складають одну з основних функцій, що відрізняє людину від інших істот живого світу. Інформація дозволяє людині орієнтуватись у просторі, стимулює її діяльність, визначає її поведінку в конкурентній боротьбі.

Однією з відмінних ознак сучасного світового соціального прогресу є не лише зростання значущості інформації у суспільних відносинах, але й перехід від індустріального до інформаційного суспільства, від енергетичних технологій до інформаційних. Інформаційне суспільство - суспільство, в якому виробництво і споживання інформації є найважливішим видом діяльності, а інформація вважається найбільш значущим ресурсом, який формує відносини між людьми в процесі діяльності. Сутність інформаційного суспільства в значній мірі полягає також у стимулюванні державними органами формування нової інфраструктури для людей, що забезпечує ефективний розвиток електронно-цифрових (комп'ютерних) засобів масової телекомунікації, формування інформаційних ресурсів, підготовки інформаційних продуктів, надання інформаційних послуг, створення єдиного інформаційного простору країн, його інтеграції у світовий інформаційний простір.

Використовуючи як сировину інформаційні ресурси, людина в процесі інформаційно-аналітичної діяльності завдяки аналітичному обробленню інформації створює нові знання, які можна назвати інформаційними знаннями. У створенні таких знань обов'язково бере участь людина або група людей, тобто інформацію в інформаційні знання перетворюють люди за рахунок її інтелектуальної обробки.

Інформаційні знання виступають у житті людей основою активного творчого процесу в усіх системах праці, стратегічним гарантом особистого та суспільного поступу. Сьогодні вже цілком нагальною стала потреба більш чіткого усвідомлення об'єктивних причин широкого використання інформаційних знань практично в усіх сферах суспільно-господарського життя, а в інформаційному суспільстві вони використовуються інтенсивніше й динамічніше, ніж в індустріальному.

Інформація - це знання про об'єктивно існуючі природні процеси. Інформація постійно накопичується і стає першоосновою будь-якого трудового процесу.

Інформація як природно та методологічно єдиний «надзвичайний і повноважний» представник об'єктивно існуючого світу та знань гарантує реальність, доцільність, ефективність і безпеку людської діяльності. Ефективне використання інформації вимагає соціального, технологічного забезпечення, яке поліпшує й прискорює використання цих можливостей.

Види інформації:

- статистична;

- адміністративна;

- масова;

- інформація про діяльність державних органів та органів місцевого самоврядування;

- правова

- інформація про особу

- інформація довідково-енциклопедичного характеру;

- соціологічна.

Носії інформації:

--> ЧИТАТЬ ПОЛНОСТЬЮ <--