Контрольная работа: Організація та нормування праці в операційному менеджменті
установлення чи підрозділу виконавця, що відповідає за цю роботу (центр відповідальності);
чіткого визначення обов'язків і контрольних функцій;
створення системи навчання й атестації персоналу;
створення системи матеріального і морального стимулювання робіт.
Ефективність праці багато в чому залежить від організації робочих місць.
1.2 Організація й обслуговування робочих місць
Робоче місце являє собою оснащену технічними засобами зону, де один чи група працівників виконують виробничу операцію або роботу. Організація робочого місця - це оснащення засобами і предметами праці, розміщеними у визначеному порядку.
Для оцінки технічного рівня робочих місць у практиці НОП застосовують наступні показники:
По робочих місцях з устаткуванням: продуктивність застосовуваного устаткування; відповідність устаткування вимогам, пропонованим до якості продукції; використання технологічних особливостей устаткування; прогресивність застосовуваного технологічного процесу; технологічна оснащеність робочого місця.
2. По робочих місцях без устаткування: виправданість використання ручної праці; технічний рівень і якість використовуваного інструмента; забезпеченість виконавця інструментом.
3. По робочих місцях без устаткування: виправданість використання ручної праці; забезпеченість виконавця інструментом (комплектність, технічний стан, наявність необхідного резерву).
4. Організаційний рівень робочого місця: раціональність планування; організаційна оснащеність; кількість і трудомісткість робіт, що постійно закріплюються, змінність і ін.
5. Умови праці і техніка безпеки: відповідність санітарно-гігієнічних умов нормативним вимогам;
застосування важкої фізичної праці; наявність монотонної праці; забезпечення безпеки праці; забезпечення спецодягом і взуттям відповідно до встановлених стандартів.
Кожне робоче місце оцінюється в такий спосіб:
• робоче місце цілком відповідає нормативному рівню;
• робоче місце не відповідає рівню, але може бути доведене до нормативного рівня;
• робоче місце не відповідає і не може бути доведене до нормативного рівня.
Організація і пристрій робочих місць повинні відповідати вимогам до індивідуальних форм праці.
Класифікація основних робочих місць приведена в табл. 1.
При організації робочих місць слід дотримуватися санітарних норм, інструкції з експлуатації устаткування, техніці безпеки й ін. Простір, займаний робітниками місцями, як правило, визначається розрахунковим шляхом. Це простір повинний бути достатнім для того, щоб робітники могли робити всі необхідні рухи і переміщення при виконанні виробничих операцій. Необхідна система сигналізації і зв'язки, що забезпечує обмін інформацією між робітниками і чи майстром іншим лінійним керівником, а також службами внутрішньоцехового обслуговування.
Конструкторсько-технологічний профіль робочого місця повинний відповідати характеру виконуваних операцій.
Повинні бути створені санітарно-гігієнічні, фізіологічні і психофізіологічні умови праці.
Таблиця 1 - Класифікація робочих місць
Класифікатор | Основні типи |
За типом виробництва | Одиничне |
Серійне | |
Масове | |
За числом виконавців | Індивідуальне |
Колективне (бригадне) | |
За рівнем механізації праці | Ручне |
Механізоване | |
Напівавтоматизоване | |
Автоматизоване | |
За місцем перебування | У приміщенні |
На відкритому повітрі | |
На висоті | |
Під землею | |
За числом змін | Однозмінне |
Багатозмінне | |
За кількістю що обслуговується | Одноверстатне |
Багатоверстатне | |
За видом операцій | Основне |
Допоміжне | |
За ступенем спеціалізації | Універсальне |
Спеціалізоване | |
Спеціальне | |
За ступенем рухливості | Пересувне |
Стаціонарне | |
По основній робочій позі | Сидячи |
Стоячі | |
Перемінна поза |
Велике значення має планування робочих місць, що представляє собою елемент планування цеху. Існують наступні види планувань: загальна (просторово-технологічна), що припускає розміщення робочих місць на площі ділянки (цеху); приватна, коли на площі робочого місця розміщаються всі елементи трудового процесу; внутрішня, зв'язана з розміщенням інструмента, пристосувань, матеріалів, джерел світла й інших елементів з урахуванням особливостей робочого місця.
На практиці планування робочих місць здійснюється в наступній послідовності:
• визначають (уточнюють) місцезнаходження робочого місця на ділянці відповідно до його спеціалізації, з огляду на минаючі технологічні і транспортні потоки;
• здійснюють прив'язку постійно використовуваного допоміжного устаткування (підйомно-транспортних пристроїв і т.п.) до основного технологічного устаткування;
• установлюють раціональне місцезнаходження працівника стосовно основного технологічного устаткування;
• визначають найбільш зручні (на мінімальній відстані від працівника) місця розташування організаційного і технологічного оснащення, тари з матеріалами і готовою продукцією;