Контрольная работа: Особливості західного та східного типів виховання людини

Вступ

Впродовж історичного розвитку педагогічної думки вищезазначений процес знаходився у фокусі уваги учених і практиків. Тому і у наш час виховання залишається основною категорією педагогіки. Зміст даного явища оновлюється у міру розвитку практичного досвіду, педагогічної науки і її провідної доктрини. Суспільна практика передачі соціального досвіду від старшого покоління до молодшого склалася терміну, що набагато раніше позначає її. Тому суть виховання трактується з різних точок зору. У будь-якому випадку як предмет виховання розглядається людина, що випробовує дію.

Суть виховання полягає в такій взаємодії, що вихователь навмисно прагне вплинути на виховуваного: «чим людина як людина може і повинен бути» (До. Д. Ушинський). Тобто виховання є одним з видів діяльності по перетворенню людини або групи людей. Це діяльність, направлена на зміну психічного стану, світогляду і свідомості, знання і способу діяльності, особи і ціннісних орієнтації виховуваного. Свою специфіку виховання виявляє у визначенні меті і позиції вихователя по відношенню до вихованця. При цьому вихователь враховує єдність природної, генетичної, психологічної і соціальної суті виховуваного, а також його вік і умови життя.

Як показує практика, функція виховної дії може реалізовуватися різними способами, на різних рівнях, з множинними цілями. Наприклад, сама людина може цілеспрямовано робити на себе виховний вплив, управляючи своїм психологічним станом, поведінкою і активністю. У такому разі можна говорити про самовиховання. При цьому від позиції людини відносно себе (ким би він хотів бути в сьогоденні і стати в майбутньому) залежить вибір виховної мети і способів її досягнення.

Об’єкт дослідження – типи виховання.

Предмет дослідження – особливості західного та східного типів виховання людини.

Мета дослідження – зробити порівняльний аналіз західного та східного типів виховання людини.

Завдання дослідження:

- розглянути виховання як процес;

- проаналізувати особи виховної дії на людину;

надати порівняльну характеристику західному та східному типам виховання.

1. Теоретичні основи виховного впливу на людину

1.1 Виховання як процес

Структура виховного процесу є взаємозв'язком основних елементів: цілей і змісту, методів і засобів, а також досягнутих результатів.

Виховання є багатофакторним процесом. На нього роблять вплив природне середовище, життєвий мир і ієрархія суспільних цінностей; сім'я, школа і вуз, дитячі і молодіжні організації; повсякденна і професійна діяльність, мистецтво і засоби масової інформації.

Серед різноманіття виховних чинників виділяють дві основні групи: об'єктивну і суб'єктивну.

До групи об'єктивних чинників відносяться:

• генетична спадковість і стан здоров'я людини;

• соціальна і культурна приналежність сім'ї, що робить вплив на його безпосереднє оточення;

• обставини біографії;

• культурна традиція, професійний і соціальний статус;

• особливості країни і історичної епохи.

Групу суб'єктивних чинників складають:

• психічні особливості, світогляд, ціннісні орієнтації, внутрішні потреби і інтереси як вихователя, так і виховуваного;

• система відносин з соціумом;

• організовані виховні дії на людину з боку окремих людей, груп, об'єднань і всього співтовариства.

В ході історії виникла потреба в осмисленні процесу виховання, визначення його специфіки. А саме в уточненні цілей виховання і рівнів їх реалізації; специфіці засобів і видів виховання.

Цілі виховання – це очікувані зміни в людині (або групі людей), здійснені під впливом спеціальних підготовлених і планомірно проведених виховних акцій і дій. Процес формулювання таких цілей, як правило, акумулює гуманістичне відношення вихователя (групи або всього суспільства) до особи виховуваного.

Як критерії оцінки вихованості людини приймають:

--> ЧИТАТЬ ПОЛНОСТЬЮ <--