Контрольная работа: Переміщення рідин (Насоси)

Установча потужність двигуна N _УСТ , розраховується з величини N _ДВ із урахуванням можливих перевантажень у момент пуску насоса, що виникають у зв’язку з необхідністю подолання інерції нерухомої маси рідини:

(3.7)

Тут  – коефіцієнт запасу потужності; його значення визначають залежно від номінальної потужності двигуна N _ДВ :

N ДВ , квт	< 1	1 – 5	5 – 50	> 50
	2 – 1,5	1,5 – 1,2	1,2 – 1,15	1,1

3. Напір насоса. Висота всмоктування

Напір. Розглянемо схему насосної установки

Рис. 3-1. Схема насосної установки:

1 – прийомна ємність; 2 – насос;

3 – напірна ємність;

М – манометр;

В – вакуумметр.

Введемо позначення:

p – тиск у ємності 1 , з якої насосом 2 всмоктується рідина (назвемо її умовно прийомною ємністю);

p ₂ – тиск у напірній ємності 3 ;

p _BC – тиск в усмоктувальному патрубку насоса;

p – тиск у напірному патрубку насоса;

H _BC – висота усмоктування;

H _H – висота нагнітання;

H _Г – геометрична висота подачі рідини;

h – відстань по вертикалі між рівнями установки манометра М и вакуумметра В.

Для визначення напору насоса застосуємо рівняння Бернуллі.

Приймемо за площину порівняння рівень рідини в прийомної ємності (перетин О – О ).

Рівняння Бернуллі для перетинів О – О и I – I:

(3.8)

Рівняння Бернуллі для перетинівI’ – I’ іII – II :

(3.9)

У цих рівняннях:

w , w ₂ – швидкості рідини в приймальні й напірної ємностях (у перетинах O – О иІІ – ІІ відповідно);

w _BC. , w – швидкості рідини в усмоктувальних і нагнітальному патрубках насоса;