Контрольная работа: Податкові відносини та їх правове регулювання
— між органами податкової служби і платниками - стосовно взаємних прав і обов'язків і механізму їх реалізації.
Поняття податкових правовідносин
Податкові правовідносини як різновид фінансових є особливим видом суспільних відносин — фінансових відносин, урегульованих фінансово-правовою нормою. Державне розпорядження, що міститься в юридичній нормі, визначає умови дії правовідносин, права й обов'язки суб'єктів, заходи, що гарантують виконання вимог правової норми. Природа фінансових правовідносин визначається тим, що вони виступають як влад-но-майнові, в яких відносини влади не можна відокремити від майнових, де вони діють у сукупності. Владно-майновий характер податкових правовідносин визначає юридичне положення суб’єктів у конкретних податкових правовідносинах. При цьому податковий орган, виступаючи від імені держави, наділений певними повноваженнями. Інший суб'єкт виконує в основному юридичний обов'язок за встановленими для нього правилами поведінки (сплата податку, надання звітності). В усіх видах податково-правових відносин їх владно-майновий характер виступає чітко, а деталізується тільки ступінь владного характеру в них.
Платник податків не має права за своїм розсудом розпоряджатися частиною майна, що у вигляді певної грошової суми підлягає внесенню до бюджету чи позабюджетного цільового фонду. В цьому обов'язку втілений публічний інтерес усіх членів суспільства, що визначає і законодавчу форму закріплення податку, обов'язок його сплати, примус при забезпеченні цього обов'язку, однобічний характер податкових обов'язків.
Податкові правовідносини є різновидом правовідносин, тому їм притаманні всі ознаки останніх. По-перше, вони виникають на підставі фінансово-правової норми як форми її реалізації. По-друге, мають владний характер, який за своїм змістом виражає інтереси держави. При цьому податкові правовідносини мають свої специфічні характеристики, зумовлені предметом і методом правого регулювання, — вони виникають і розвиваються в сфері податкової діяльності держави, є формою реалізації публічних інтересів і розглядаються як публічно-правові відносини.
За своїм змістом податкові правовідносини є економічними. Ю. А. Ровинський підкреслює, що головною особливістю фінансових правовідносин є те, що вони виступають юридичною формою вираження і закріплення фінансових відносин, що, у свою чергу, є формою певних економічних відносин. Фінансові відносини, що складають зміст фінансової діяльності держави, виступають як різновид економічних відносин, саме тих, котрі мають вартісну форму.
Однією з характерних рис податкових правовідносин є їх грошовий характер. Об'єкт правового регулювання — гроші у вигляді податкових надходжень з позиції саме публічно-правового регулювання. С. Д. Ципкін підкреслював, що кінцевою метою фінансових відносин завжди є рух грошових коштів, що і виникають з приводу грошових коштів.
Податкові правовідносини є публічними, тобто такими, що пов’язані та випливають з влади. Вони є формою реалізації імперативної фінансово-правової норми і реалізуються за принципом: команда (від держави) і виконання (яке здійснюють підлеглі суб'єкти фінансового права). Саме тому однією із сторін фінансових правовідносин є суб'єкт, що має право видавати владні розпорядження (держава чи уповноважений нею орган).
Зміст податкових правовідносин
Зміст податкових правовідносин вимагає комплексного розгляду елементів, що складають його основу. Певною мірою це наукова абстракція, оскільки елементами податкових правовідносин об'єкт, суб'єкт і т.д. стають, лише створюючи єдиний, цілісний комплекс.
Об'єкт податкових правовідносин .
Об'єктом податкових правовідносин є все те, з приводу чого між суб'єктами податкових правовідносин формується певна правова зв'язок. В якості об'єктів можуть виступати матеріальні блага, діяльність і т.д. Важливо розмежовувати об'єкт податкових правовідносин і об'єкт оподаткування, які дуже часто змішуються.
Співвідносяться ці категорії як «загальне» і «приватне». Проілюструємо це на прикладі податку з власників транспортних засобів. Об'єктом податкових правовідносин тут буде майно юридичних або фізичних яєць. Конкретизація цього майна не обов'язкове, тут необхідна загальна характеристика його. для того щоб визначитися в колі суб'єктів, характері їхніх стосунків. Об'єктом оподаткування виступить вже конкретний транспортний засіб з усіма його специфічними характеристиками (вид; потужність двигуна; одиниці вимірювання потужності: кінські сили або кіловаттт-години).
В.І. Гуреєв об'єкти податкових правовідносин зводить виключно до матеріальних благ, які «існують в грошовій та майновій формах. Таке розуміння об'єкта податкових правовідносин відповідає реальності, оскільки податкові закони встановили стягування податків, зборів і мит з наявних грошових коштів і готівкового майна ... v платників податків. У зв'язку з цим об'єктом податкових правовідносин слід вважати матеріальні блага платників податків »(В. І. Гурєєв. Податкове право. М, 1995, с. 9).
Нам видається, в даному випадку змішується об'єкт оподаткування, встановлений податковими законами, і об'єкт податкових правовідносин, який охоплює більш широку область регулювання. Тут, мабуть, також зміщені акценти: законодавче регулювання про-похідних від правового, а не навпаки.
Крім того, виникає ще два зауваження: по-перше, гроші являють собою форму майна і протиставляти «грошову і майнову форму», мабуть, не має сенсу, по-друге, при такому підході випадає з об'єктів податкових правовідносин діяльність, з приводу якої також складаються податкові правовідносини. Податкове право, регулюючи відносини з приводу встановлення та сплати податків, визначає коло учасників цих відносин, наділяє їх суб'єктивними правами і обов'язками. Характеризуючи учасників правовідносин, важливо розрізняти:
суб'єктів податкового права - лила, що володіють правосуб'єктністю і потенційно здатні бути учасниками податкових правовідносин:
суб'єктів податкових правовідносин - реальний учасник конкретних податкових правовідносин.
Суб'єктом податкового права може бути будь-яка особа, поведінка якого регулюється нормами податкового права і яка може виступати учасником податкових правовідносин, носієм суб'єктивних прав і обов'язків.
Суб'єкти податкового права мають правосуб'єктність - передбаченої нормами податкового права здатність бути учасником правовідносин, пов'язаних із встановленням, зміною, скасуванням податкових платежів, мати суб'єктивні права і обов'язки.
Для можливості участі в цих відносинах суб'єкти наділені правоздатністю і дієздатністю. Фактично вони представляють два елементи досить складного юридичного властивості - правосуб'єктності.
Податкова правоздатність - передбачена нормами податкового права здатність мати права і обов'язки з приводу сплати податків. Вона являє собою можливість особи бути учасником податкових правовідносин і виступає як його суспільно-юридична властивість. Змістом податкової правоспрможності є сукупність прав та обов'язків, які суб'єкти можуть мати у відповідності з чинним законодавством. Податкова дієздатність - передбачена нормами податкового права здатність своїми діями набувати і реалізовуються-вати права і обов'язки. Дієздатність виражається в здійсненні особою дій, спрямованих:
на придбання прав і створення обов'язків;
здійснення прав і обов'язків;
здатність нести відповідальність за податкові правопорушення.
Податкові право-і дієздатність доповнюють один одного і фактично є взаємозалежними. Правоздатність утворюється з моменту виникнення (народження громадянина, реєстрації юридичної особи і т.д.), дієздатність - по досягненні певної умови (певного віку; статусу - підприємець і т.д.). Іноді виникнення правоздатності та дієздатності в податкових правовідносинах збігаються (практично одночасно з реєстрацією статуту юридичної особи слід постановка його на облік у податковій інспекції, а з цього моменту, навіть за відсутності діяльності, виникає обов'язок надання звітності і, відповідно, відповідальності за ухилення від цього) .
В.І. Гуреєв пов'язує податкову дієздатність фізичних осіб з настанням 18-річного віку (див. В. І. Гурєєв. Податкове право. М., 1995, с. 8) і визначає її «... як здатність осіб своїми діями створювати умови, які підпадають під оподаткування (тобто отримувати доходи ») (там же, с. 13), на наш погляд, податкова дієздатність громадян пов'язана з двома передумовами:
досягнення певного віку;
наявність певної умови.