Контрольная работа: Податкові відносини та їх правове регулювання
певну поведінку учасників податкових відносин.
Податкові правовідносини стосуються різних суб’єктів (держави, юридичних, фізичних осіб), між якими формується певна підпорядкованість. Безперечно, що обов’язок платника має безумовний характер, за якого немає рівності сторін.
Відмінність податкових правовідносин від інших майнових правовідносин, наприклад цивільних, полягає насамперед у нерівності положення їх учасників. Відносини сторін тут основані на підпорядкуванні однієї сторони (платника податків) іншій (державі в особі її органів чи органів місцевого самоврядування). На думку Н. І. Хімічевої, основною особливістю, що визначає інші відмінні риси фінансових правовідносин (у тому числі й податкових), є те, що вони виникають у процесі утворення, розподілу й використання державних грошових фондів, тобто в процесі фінансової діяльності держави. Крім того, одним із суб’єктів податкових правовідносин завжди виступає держава в особі податкових органів, наділених владними повноваженнями. Це єдина система контролю за додержанням податкового законодавства, за правильністю нарахування, повнотою і своєчасністю внесення у відповідний бюджет податків і зборів, установлених законодавством. Відмінність податкових правовідносин від інших фінансових правовідносин, що також характеризуються як владно-майнові (грошові) відносини, полягає у своєрідності структурних елементів змісту податкових правовідносин.
Отже, податкові правовідносини являють собою відносини, що виникають відповідно до податкових норм (регулюють встановлення, зміну і скасування податкових платежів) і юридичних фактів, учасники цих відносин наділені суб’єктивними правами і мають юридичні обов’язки, пов’язані зі сплатою податків і зборів до бюджетів і фондів.
Висновок
Таким чином, проблема дослідження суті та змісту податкових правовідносин в Україні є надзвичайно актуальною. В юридичній літературі немає єдиного підходу стосовно визначення поняття податкових правовідносин. Враховуючи вищенаведені позиції різних науковців, на нашу думку, можна запропонувати наступне визначення: податкові правовідносини – це суспільні відносини, які врегульовані нормами податкового права та гарантовані силою державного примусу, що виникають відповідно до норм податкового законодавства та юридичних фактів між суб’єктами податкових правовідносин з приводу встановлення, зміни та стягнення з платників податків (зборів, обов’язкових платежів) частини їхніх доходів до бюджетів та державних цільових фондів у вигляді податків та зборів (обов’язкових платежів).
У ході бурхливого розвитку економічних та політичних процесів суспільного життя в країні податкові правовідносини також зазнають значних змін і перетворень. З врахуванням постійної трансформації діючого податкового законодавства, яке на сьогодні є досить недосконалим, гостро стоїть питання щодо належного врегулювання податкових правовідносин, визначення та закріплення на законодавчому рівні загального поняття податкових правовідносин, об’єктів та суб’єктів податкових правовідносин, закріплення їх прав та обов’язків, визначення базового поняття платників податків.
В той же час деякі поняття не мають чіткого законодавчого визначення, тому різні податкові закони містять не однакове їх трактування (наприклад, досі немає єдиного визначення класифікації платників податків).
Інші суттєві аспекти податкових правовідносин (наприклад, інститут податкового представництва) до цього часу не знайшли належного закріплення на законодавчому рівні.
Сьогодні, в умовах побудови соціальної, демократичної, правової держави суб’єкти податкових правовідносин, насамперед платники податків і зборів (обов’язкових платежів), в цих відносинах повинні мати не лише комплекс юридичних обов’язків, а і комплекс суб’єктивних прав, чітко визначених та гарантованих державою. Оскільки на законодавчому рівні позиції платників податків, податкових органів та інших учасників податкових правовідносин, як були, так і залишаються нерівними, то існує можливість нехтування правами платників. Тому вкрай необхідним, на мою думку, є встановлення вичерпного переліку прав та обов’язків для податкових органів, що обмежить протизаконне застосування їх повноважень у відношенні до платників, та розширення і законодавчого закріплення спектра прав для платників податків і зборів (обов’язкових платежів), які на даний час на законодавчому рівні фактично мають лише обов’язки.
В умовах орієнтації України до вступу в ЄС та формування розвинутої ринкової економіки мова йде про форму взаємодії держави і платників податків як рівноправних партнерів, де останні добровільно сплачують податки і збори, визначені державою. Адже, відповідно до Стратегії реформування податкової системи України, таке реформування здійснюватиметься шляхом регулювання податкових правовідносин, з урахуванням забезпечення гарантованих Конституцією України прав і свобод громадянина, а також недопустимості встановлення податків або вчинення податковими адміністраторами дій, що перешкоджають реалізації конституційних прав і свобод громадян.