Контрольная работа: Політична еліта України в структурі сучасної політичної системи

Особливе місце в контексті розвитку Української держави на межі тисячоліть та в близькій і віддаленій перспективах відводиться адміністративній реформі та реформі політичної системи суспільства.

Адміністративна реформа в Україні виступає важливою складовою, однією з основних ланок реформування всієї політичної системи та спрямована на підвищення ефективності здійснення політичної влади. На практиці адміністративне реформування переслідує три основні цілі:

поетапне створення такої системи державного управління, яка б забезпечила становлення України як високорозвиненої, демократичної, правової європейської держави;

формування системи державного управління, головним пріоритетом якої буде служіння життєвим інтересам народу;

розбудова системи державного управління, що ґрунтується на наукових принципах, адекватна фінансово-економічному стану держави, підконтрольна народу та здатна ефективно розв’язувати назрілі проблеми.

Водночас адміністративна реформа покликана доповнити та забезпечити ефективне втілення в життя пріоритетних напрямків розвитку політичної системи України. Її реформування передбачає здійснення наступних основних кроків:

побудову розвиненої демократичної, правової та соціальної держави з ефективно діючими парламентом, урядом, незалежними судовими органами, чітким розподілом повноважень між гілками влади;

формування сильного громадянського суспільства як спілки вільних людей і їх самодіяльних організацій, насамперед профспілок і політичних партій;

зростання політичної свідомості та формування нової політичної культури, яка акумулює вітчизняні історичні традиції та світовий досвід створення відкритого демократичного суспільства;

утвердження нової правової системи на базі Конституції України та міжнародного права;

завершення політичної структуризації суспільства через подальший розвиток політичних партій, формування адекватної сучасному розподілу політичних сил партійної системи;

максимальне вивільнення простору для самоврядування на всіх рівнях соціально-політичної організації суспільства, підтримка ініціативи громадян, забезпечення реалізації їх прав і свобод;

утвердження принципів політичного та ідеологічного плюралізму, законності, децентралізації, гласності, інших засад демократичної політичної системи.

Загалом, у контексті проблеми реформування політичної системи України мова йде про те, що необхідно не просто усунути її недоліки, а перетворити в систему, здатну, з одного боку, забезпечувати відновлення суспільства, впровадження цивілізованого механізму його реформування, а, з другого, до саморозвитку, постійного відновлення політичних механізмів, приведення у відповідність з вимогами часу. Важливе значення має поступова еволюція від президентсько-парламентської до парламентсько-президентської моделі політичної системи, курс на яку продекларував глава нашої держави у серпні 2002 р.

Література

1. Абетка української політики: Довідник. – К., 2001.

2. Бей О. Як облаштувати федеративну державу. До питання адміністративної реформи в Україні // Політика і час. – 2000. – № 3-4.

3. Веніславський Ф. Взаємодія гілок державної влади як принцип конституційного ладу України // Право України. – 1998. –№ 3.

4. Видрін Д., Табачник Д. Україна на порозі ХХІ ст. Політичний аспект. – К., 1995.

5. Вовканич С. Посттоталітарний розвиток // Нова політика. – 1997. – № 2.

6. Гаєвський Б.А. Сучасна українська політологія. – К., 1999.

7. Державна влада в Україні (структура та повноваження): Довідник. – К., 1997.

8. Заєць А. Український парламентаризм. Формування й удосконалення // Віче. – 1998. – № 2.

9. Здіорук С.І., Бичек В.В. Проблеми функціонування політичних партій України в системі владних відносин: Монографія. – К., 2001.

10. Конституція України: Прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р. – К., 1996.

11. Крамаревський О. Політичні партії і організації України: Довідник. – К., 1999.

12. Кривенко Л. Президент України: еволюція конституційно-правового статусу // Віче. – 1998. – № 10.

13. Кульчицький С. Еволюція державного устрою в Україні: від тоталітаризму до демократії // Віче. – 1997. – № 1.

14. Лагутін А. Концептуальні засади політичного реформування в Україні: постановка проблеми // Політична думка. – 2002. – № 1.