Контрольная работа: Поняття експерименту

2) константність умов;

3) балансування;

4) контрбалансування;

5) рандомізація.[15]

Для контролю впливу зовнішніх („інших") змінних на результат експерименту в нашому випадку має сенс застосовувати балансування і рандомізацію.

Балансування може полягати у тому, що в доповнення до експериментальної групи в план експерименту включається контрольна група. Експериментальне дослідження контрольної групи проводиться в тих же умовах, що і експериментальної. Відмінність в тому, що експериментальна дія здійснюється тільки по відношенню до досліджуваних, включених в експериментальну групу. Тим самим зміна залежної змінної в контрольній групі обумовлена лише зовнішніми змінними, а в експериментальній - сумісною дією зовнішніх і незалежної змінних. [15]

Рандомізацією називається процедура, яка гарантує рівну можливість кожному члену популяції стати учасником експерименту. Іноді рандомізація полягає в тому, що кожному представнику вибірки привласнюється порядковий номер, а вибір досліджуваних в експериментальну і контрольну групи проводиться за допомогою таблиці „випадкових" чисел. Рандомізація виступає способом, що дозволяє виключити вплив індивідуальних особливостей досліджуваних на результат експерименту. [15]

5. Статистична обробка результатів.

На основі отриманих даних анкетування робляться висновки про репрезентативність вибірки - наскільки результати дослідження репрезентативні по відношенню до генеральної сукупності або по відношенню до часткових вибірок (чоловіки, жінки, люди певного віку, професії тощо).

Перший етап дослідження : Школярам було запропоновано опитувальник, який складався з 58 питань. Відповіді, які не збігалися з ключами - це вияви тривоги. Загальна вибірка школярів становила - 50 учнів.

В 6-А класі – 25 учнів, а в 6-Б класі – 25 учнів Проаналізувавши дані, можна зробити такі висновки:

Таблиця №1

Визначення загальної тривожності за методикою Філіпса

Загальна тривожність у 6-А класі - 37%; 10% - підвищений рівень тривожності, 5% - висока тривожність, 85% - рівень тривожності не перевищує норму. Загальна тривожність у 6-Б класі – 34%; 15% - підвищений рівень тривожності; Висока тривожність є відсутньою 85%;- рівень тривожності не перевищує норму.

Отже, проаналізувавши ці дані, ми бачимо, що рівень тривожності у контрольній та експериментальній групі є майже однаковим.

Другий етап дослідження: учням 6-А класу потрібно було розкласти перед контольною роботою та після неї 8 різнокольорових картинок (експериментальна група), учні 6-Б класу також розкладали картинки перед та після звичайного уроку (контрольна група). Взагалі, тест Люшера оснований на тому, що вибір кольору відображає направленість досліджуваного на визначену діяльність, настрій, функціональний стан і найбільш стійкі риси особистості.

Характеристика кольорів за Люшером включає в себе 4 основних і 4 додаткових кольори. Основні кольорі: синій – символізує спокій, задоволення; синьо-зелений – відчуття впевненості, цілеспрямованості, інколи впертості; оранжево-червоний – символізує силу вольового зусилля, агресивність, наступальні тенденції, збудження; світло-жовтий – активність, потяг до спілкування, експансивність, життєрадісність.

За відсутність конфлікту основні кольори повинні займати переважно перші п’ять позицій.

Додаткові кольори: фіолетовий, коричневий, чорний, сірий. Символізують негативні тенденції: тривожність, стрес, переживання страху, засмучення. Значення цих кольорів(як і основних) в найбільшій мірі визначається їх взаємним розміщенням, розподілом позицій.

Отже, проаналізувавши дані за тестом Люшера ми використали методи математичної статистики, підрахувавши середні значення (Analyze, Compare means).

Таблиця №2

Середні значення за тестом Люшера до уроку.

Дана таблиця показує середні значення факторів тесту Люшера. Ми показали середні значення інтенсивності тривоги і компенсації, відхилення від аутогенної норми, а також коефіцієнт тривожності по контрольній та експериментальній групі.

В даній таблиці зображено, що в експериментальній групі спостерігається підвищений рівень тривожності (тропотропний стан). А в контрольній групі спостерігається не підвищений рівень тривожності (енерготропний стан).

Після проведення тесту Люшера ми використали наступні методики: “Дослідження продуктивності запам’ятовування”, “Дослідження обсягу оперативної пам’яті (методика Є.Крепеліна)”.

Проаналізувавши методики, які ми використали для дослідження пам’яті у двох групах, можна зробити наступні висновки.

Дослідження продуктивності запам’ятовування : підліткам було запропоновано запам’ятати певний набір слів. Для полегшення запам’ятовування піддослідним потрібно було намалювати малюнки для кожного слова. Але писати назву чи позначати літерами було заборонено. Дозволялося малювати все, що завгодно для того, щоб малюнок допоміг відтворити назване слово. Школярам зачитувалися слова з інтервалом у 50-60 сек. Підраховувалась кількість правильно відтворених словосполучень із загальною кількістю запропонованих словосполучень.

Середній показник правильно відтворених словосполучень у 6-А класі - 54%;

Середній показник правильно відтворених словосполучень у 6-Б класі - 69%;

75% -100% - це високий рівень;

50% -75% - середній рівень;

30% - 50% - низький рівень;

нижче 30% - дуже низький.