Контрольная работа: Поняття експерименту
Дослідження обсягу оперативної пам’яті( методика Є.Крепеліна)
Школярам зачитувалися однозначні числа рядками з п’яти чисел і їм потрібно було подумки скласти ці числа в пари, а суму записати в результат.
Кількість правильно записаних сум у контрольній групі – 27% (середнє значення в класі).
Кількість правильно записаних сум у експериментальній групі – 22% (середнє значення в класі).
Тобто в експериментальній групі рівень оперативної пам’яті нижчий.
Узагальнюючи ці дані можна побачити, що в процесі запам’ятовування та відтворенні інформації під час контрольної роботи та у звичайних умовах, показники правильно розв’язаних завдань є набагато вищими у контрольній групі. Тому що коли у школярів рівень хвилювання та тривоги є підвищеним, вони допускають багато помилок. Кількість правильно розв’язаних завдань є вищою при розв’язанні у звичайних умовах. Тобто коли рівень хвилювання є не високим. В нашому дослідженні підтвердилася висунута гіпотеза, що хвилювання погіршує процес пам’яті.
6. Оцінювання достовірності експериментальних даних.
При плануванні будь-якого експерименту дослідник повинен аналізувати його внутрішню і зовнішню достовірність. Внутрішня достовірність експерименту тим вище, ніж більшою мірою дослідник в змозі зробити правильні висновки про вплив незалежних змінних назалежні. Для цього повинні якнайкраще контролюватися всі сторонні чинники. Необхідно визначити, чи дійсно бажана зміна залежної змінної відбулася унаслідок регулювання дослідником незалежних змінних або ж ця зміна відбулася під впливом неконтрольованих сторонніх чинників.
Зовнішня достовірність є тим вищою, ніж більшою мірою дослідник може узагальнити результати експерименту на генеральну сукупність. Як правило, підвищення внутрішньої достовірності веде до зменшення зовнішньої достовірності. Чим більший контроль дослідник забезпечує за сторонніми чинниками, тим меншою мірою він може узагальнювати результати експерименту. [15] Аналіз достовірності, як правило, пов'язаний з обрахунками стандартної помилки, кореляційним і факторним аналізом. [2]
Стандартна помилка вимірювання - це відносна частка випадкової зміни (дисперсії) вимірюваного показника по відношенню до сукупної зміни цього показника (загальної дисперсії). Чим вище стандартна помилка вимірювання, тим нижче точність і надійність використовуваної методики дослідження. [8]
Кореляційний аналіз представляє з себе статистичні методи виявлення кореляційної залежності між двома або більше випадковими ознаками або чинниками. Кореляційний аналіз експериментальних даних містить в собі наступні основні практичні прийоми: 1) побудову кореляційного поля і складання кореляційної таблиці; 2) обчислення вибіркових коефіцієнтів кореляції або кореляційного відношення; 3) перевірку статистичної гіпотези значущості зв'язку. Подальше дослідження полягає у встановленні конкретного виду залежності між величинами. Кореляційне поле і кореляційна таблиця є допоміжними засобами при аналізі вибіркових даних. При нанесенні на координатну площину вибіркових точок одержують кореляційне поле. По характеру розташування точок поля можна скласти попередню думку про форму залежності випадкових величин (наприклад, про те, що одна величина в середньому зростає або убуває при зростанні іншої). Для чисельної обробки результати звичайно групують і представляють у формі кореляційної таблиці. [8]
Висновки.
На основі результатів експериментального дослідження робляться
висновки про адекватність основної гіпотези. Тобто в експериментальній групі рівень оперативної пам’яті нижчий.
Узагальнюючи ці дані можна побачити, що в процесі запам’ятовування та відтворенні інформації під час контрольної роботи та у звичайних умовах, показники правильно розв’язаних завдань є набагато вищими у контрольній групі. Тому що коли у школярів рівень хвилювання та тривоги є підвищеним, вони допускають багато помилок. Кількість правильно розв’язаних завдань є вищою при розв’язанні у звичайних умовах. Тобто коли рівень хвилювання є не високим. В нашому дослідженні підтвердилася висунута гіпотеза, що хвилювання погіршує процес запам’ятовування.
Список використаних джерел:
1. Головин С.Ю. Словарь психолога-практика. - Минск: „Харвест", 2001.
2. Дружинин В.Н. Экспериментальная психология. - СПб.: Питер, 2000.
3. Загальна психологія. Навч. посіб. / за ред. М'ясоїд П.М. - К., 2002.
4. Загальна психологія. Навч. посіб. / за ред. Скрипченко О., Волинської Я., Огородшйчука 3. та ін. - К.: А.П.Н., 2001.
5. Кац М. Статистическая независимость в теории вероятностей, анализе й теории чисел. - М., 1998.
6. Корнилова Т.В. Экспериментальная психология: Теория и методы. -М.: АСПЕКТ-ПРЕСС, 2003.
7. Кочетков П.А. Краткий курс теории вероятностей й математической статистики. - СПб., 2001.
8. Крылов А.А., Маничев С.А. Практикум по общей, экпериментальной и прикладной психологии. - СПб.: Питер, 2005.
9. Кудрявцев Л.Д. Математический анализ. - М., 2000.
10. Методы сбора информации в социологических исследованиях / под ред. Дюрягина В.В. - М.: Наука, 1990.
11. Петриченко Г.А. Практическая психология уверенности в своих силах. - М., 2005.
12. Рудин У. Основи математического анализа. - СПб., 1999.
13. Солсо Р.Л., МакЛин М.К. Экспериментальная психология: Практический курс. - Саратов, 2003.
14. Уиттекер З.Т., Ватсон Дж. Н. Курс современного анализа, основнме операции анализа. - М., 1999.
15. Фресс П., Пиаже Ж. Экспериментальная психология. - М.: Прогресс, 1975.