Контрольная работа: Поняття та класифікація управлінських рішень. Конфлікти в організації
1. Поняття управлінського рішення. Класифікація управлінських рішень
Управлінське рішення – результат вибору суб’єктом управління способу дій, спрямованих на вирішення поставленого завдання в існуючій чи спроектованій формі.
Типи управлінських рішень
Класифікаційна ознака | Типи рішень |
Функціональне призначення | Планові, організаційні, регулюючі, активізуючи, контрольні |
Зміст | Економічні, соціальні, технічні, наукові тощо |
Характер дій | Директивні, нормативні, методичні, рекомендаційні, довільні |
Час дії | Стратегічні, тактичні, оперативні |
Напрям впливу | Внутрішнього спрямування, зовнішнього спрямування |
Спосіб прийняття | Індивідуальні, колегіальні, колективні |
Рівень прийняття рішень | Організація в цілому, її структурні підрозділи, функціональні служби, окремі працівники |
Ступінь ефективності | Оптимальні, раціональні |
Методи підготовки | Креативні, евристичні, репродуктивні |
Ступінь структурованості | Структуровані, слабоструктуровані, неструктуровані |
За функціональним призначенням:
- планові – стосуються планування діяльності організації та її підрозділів;
- організаційні – структурують відносини в організації; визначають повноваження та відповідальність працівників, коло їх обов’язків; використовують для розподілу виробничих завдань;
- регулюючі – регулюють перебіг процесів в організації, усувають відхилення від запланованого;
- активізуючі – спрямовані на активізацію певних дій персоналу, заохочують до кращого виконання роботи;
- контрольні – стосуються вибору засобів і методів контролю за перебігом процесів.
За змістом:
- економічні – спрямовані на вибір ефективних методів управління економічними процесами в організації (встановлення ціни, визначення форм і систем оплати праці, використання прибутку тощо);
- соціальні – зорієнтовані на вибір ефективних методів управління соціальними процесами (управління конфліктами, розвиток персоналу, поліпшення умов праці тощо);
- технічні – пов’язані з функціонуванням технічної складової (вибір технологій, налагодження, регулювання, вдосконалення техпроцесів тощо);
- наукові – стосуються вибору напряму науково-дослідних робіт, впровадження інновацій тощо).
За характером дій:
- директивні – потребують обов’язкового виконання;
- нормативні – служать орієнтиром, стандартом при прийнятті інших рішень у даній сфері;
- методичні – у них дається детальний опис дій, які необхідно виконувати у певній ситуації;
- рекомендаційні – рекомендують, як краще вчинити в певній ситуації, але залишають право вибору іншого рішення;
- дозвільні – дозволяють певні дії.
За часом дії:
- стратегічні – спрямовані на визначення стратегічних цілей та завдань, розрахованих на тривалу перспективу (5–15 років чи більше);
- тактичні – стосуються вибору способів і методів реалізації стратегії, розраховані на 1–2 роки;
- оперативні – визначають конкретні заходи, за якими здійснюється організація і регулювання виробничих процесів).
За напрямом впливу:
- внутрішнього спрямування – спрямовані всередину організації для впливу на стан чи функціонування її внутрішніх складових;
- зовнішнього спрямування – визначають способи й методи взаємодії організації із зовнішнім середовищем.
За способом прийняття:
- індивідуальні – приймаються одноосібно людиною, що має на це повноваження;
--> ЧИТАТЬ ПОЛНОСТЬЮ <--