Контрольная работа: Проблеми запобігання криз на підприємствах
Зміст
Вступ
1. Соціально-психологічні проблеми запобігання криз на підприємствах
2. Практична частина
Висновки
Список літератури
Додаток 1
Додаток 2
Вступ
Для будь-яких організацій, підприємств управління людьми має першорядне значення. Без ретельно відібраних, розставлених і професійно підготовлених працівників-фахівців жоднаорганізація не зможе досягти своїх цілей. Це положення є основним у концепції антикризового управління. До останнього часу саме поняття "управління персоналом" у вітчизняній управлінській літературі або було відсутнє, або про нього мова йшла мимохідь у контексті розгляду інших проблем управління. Природно, що і питання антикризового управління персоналом як складової частини концепції антикризового управління розроблені недостатньо повно.
Для подальшого розгляду питання антикризового фінансового управління необхідно простежити фінансовий стан підприємства. Для цього треба провести експрес-діагностику фінансового стану підприємства за чотири роки та визначити можливість використання тієї чи іншої моделі діагностики банкрутства для цього підприємства. Побудувати графік зміни Z-показника, зазначити заходи з антикризового фінансового управління підприємством, оцінити платоспроможність підприємства за чотири роки, його структуру балансу та зробити прогноз щодо здатності підприємства до нейтралізації загрози банкрутства в короткостроковому періоді.
1. Соціально-психологічні проблеми запобігання криз на підприємствах
Однією з теоретичних проблем сучасного менеджменту є визначення принципів антикризового управління персоналом.
Принципи управління персоналом (ПУП) — правила, основні положення і норми, яких повинні дотримуватися керівники і фахівці в процесі управління. ПУП відбивають об'єктивні тенденції, соціальні й економічні закони, наукові рекомендації суспільної психології, теорії менеджменту й організації. Вони базуються на всьому арсеналі наукового знання, що визначає можливості ефективного регулювання і координації людської діяльності.
Усе різноманіття ПУП доцільно розділити на загальні, базисні принципи, що регулюють діяльність державних органів управління в цілому; специфічні принципи, що визначають управління кадровим потенціалом у господарських організаціях; приватні принципи, що регулюють функціонування окремих сторін діяльності управлінського персоналу
До загальних принципівдержавної кадрової політики ряд авторів відносить науковість, конкретно-історичний підхід, моральність, законність, демократизм, наступність і змінюваність.
Як специфічні принципи, щовизначають управління кадровим потенціалом у господарських організаціях, у вітчизняній літературі називають принципи оптимізації кадрового потенціалу підприємства; принципи формування унікального кадрового потенціалу кризового підприємства; принцип компліментарності (несуперечності і підтримки) управлінських ролей на підприємстві.
У зарубіжній літературі цю групу принципів поділяють на дві підгрупи.
У першу підгрупу включають:
• принципи, що відносяться до переконань, що створюють довіру між працівниками;
• поділювані працівниками етичні цінності;
• політику повної зайнятості;
• підвищення розмаїтості роботи;
• особисте стимулювання;
• розвиток неспеціалізованої кар'єри;
• особиста (на основі консенсусу) участь у прийнятті рішень;
• неявний (встановлення системи цінностей) контроль замість явного (заснованого на цифрових показниках) контролю; розвиток всебічної культури; холистичний підхід до оцінки працівників.
Друга підгрупа включає десять "передових принципів".
• сильну (офіційно визнану) віру в індивідуалізм (повага до особистості);
--> ЧИТАТЬ ПОЛНОСТЬЮ <--