Контрольная работа: Розслідування та облік виробничого травматизму

Випуск продукції за 1 рік – 13 тис. шт.

Порядок розрахунку

Економічний ефект від проведення заходів щодо охорони праці слід визначити зниженням витрат живої і матеріалізованої праці та в підсумку підвищенням продуктивності праці і зниженням собівартості та послуг. Розрахунок економічної ефективності можна виконати шляхом порівняння існуючих нормативних з фактичними матеріальними та фінансовими витратами на одиницю продукції до і після проведення заходів. При розрахунках враховують тільки ті статті, в яких відбуваються зміни у зв’язку з проведенням заходів.

Річний економічний ефект від проведених заходів щодо оздоровлення умов праці визначають за формулою:

Эг = [(C1 – C2) – •] • W,

Де С1, С2 – відповідно собівартість одиниці продукції до і після проведення заходів, грн. один. прод.;

Eн – нормативний коефіцієнт економічної ефективності капітальних вкладень на оздоровчі заходи щодо охорони праці, (дорівнює 0,08);

– додаткові (питомі) капітальні вкладення на одиницю продукції, грн. один. прод., визначаємо завдяки відношенню всієї суми капітальних вкладень на одиницю продукції:

15000/13000 =1,15 грн.;

W – річний об’єм продукції після здійснення заходів, од.

Эг = [(9 – 5) – 0,08 • 1,15] • 13000 = 50804

Нормативний строк окупності визначаємо за формулою:

= 12,5 років

Розрахунковий строк окупності розраховують за виразом:

де – додаткові капітальні вкладення в усю продукцію, отже:

років.

2. Складові частини економічних збитків у разі виробничого травматизму, аварії, вибуху, професійного захворювання

Виробничий травматизм та профзахворювання спричиняють не тільки моральні, соціальні, а й значні економічні збитки. Тому визначення економічних наслідків непрацездатності є важливим і актуальним на рівні як держави, так і виробництва

Усі економічні наслідки непрацездатності поділяються на дві групи:

– загальнодержавні витрати і збори;

– втрати і збитки виробничих підприємств.

Загальнодержавні витрати (витрати, які несе суспільство) включають:

― втрати профспілкових організацій на надання допомоги та оплату путівок у розмірі затрат по соціальному страхуванню;

― суму виплат державного страхового товариства особам у порядку індивідуального страхування;

― суму додаткових асигнувань вищих організацій на вжиття заходів щодо усунення наслідків масових нещасних випадків;

― суму збитків суспільства у вигляді податків з неоподаткованої частини доходів потерпілих, з виплат за лікарняними листами (лише в державних підприємствах);

― суму потенційних збитків, заподіяних суспільству у зв’язку з виходом робітника на пенсію по інвалідності за розрахунковий період.

Економічні збитки виробничих підприємств та організацій при тимчасовій чи довготривалій непрацездатності працівників колективу включають: