Контрольная работа: Складові PR-кампанії
- Тренінги зі створення команди;
- Корпоративні заходи й акції ;
- Управління чутками;
Разом з популярними напрямами, як просування товарів хороших і брендів, дедалі великої ваги набувають РR-проекты, пов'язані з управлінням репутацією, формуванням корпоративної культури, філософії, місії компанії та, нарешті, внутрішній PR. Останній напрям сьогодні помітно актуалізується.
При цьому керівники фірм неохоче звертаються до РR-агентству з пропозицією розробки РR-стратегии внутрішніх комунікацій. Це відбувається у випадку виникнення серйозні проблеми (відсутність мотивації персоналу, почуття команди, і, як наслідок, - зниження ефективності компанії). Не бажаючи " виносити сміття з хати " , топ-менеджмент компанії, зазвичай, намагається покінчити з проблемою самостійно, чи доручає розв'язання проблеми РR-менеджеру (працівникові компании).
Зазвичай, що у певному історико-правовому етапі така ж стратегія цілком себе виправдовує. Як першу допомогу, можна запропонувати наступний алгоритм внутрішньої інформаційної діятельности:
- розроботка та впровадження корпоративних правил компанії (місія, філософія, корпоративна культура);
- проведення корпоративних тренінгів (внутрішніх та зовнішніх);
- систематичне інформування співробітників про досягнення компанії у вигляді внутрішнього бюлетеня чи корпоративної газети;
- налагоджування двостороннього зв'язоку між управлінням і персоналом компанії;
- відзнака участі працівників у прийняття рішень;
- наслідування та виконання корпоративних традицій (день компанії, народження співробітників, номінація і нагородження кращих після закінчення звітного період);
- створення корпоративного ролика, який розповідає про досягнення компанії та перспективи розвитку бізнесу; - організація внутрішніх семінарів, конференцій.
Перш ніж братися до здійсненню будь-якого РR-проекта (байдуже - внутрішнього чи зовнішнього), потрібно краще визначитися з корпоративною індивідуальністю компанії, а разі потреби - виробити її. Це може статися наступним образом:
Створення вдалої назви компанії та імені бренду. Причому поки що це має відбуватися майже одночасно.
Поняття місії, філософії компанії, корпоративних правил.
Саме створення міцної бази є запорукою довгого та безконфліктного існування компанії.
Отже, перед підприємством постійно постає завдання: свідомо формувати свій імідж роботодавця у власних співробітників та потенційних працівників. Саме цей напрямок діяльності можна розглядати як рекламу для персоналу, який разом з іншими складовими, включає в себе:
- внутрішній PR, або внутрішнє рекламне просування;
- PR, розрахований на потенційних працівників (формування іміджу підприємства на ринку праці), або іншими словами реклама підприємства на ринку праці;
- корпоративну культуру;
- формування та управління командним духом.
Формування іміджу підприємства на ринку праці дозволяє залучати співробітників, які вже ознайомлені, та розділяють систему цінностей даного підприємства. Внутрішній PR, внутрішня реклама підприємства дозволяє підтримувати, укріплювати та розвивати цю систему цінностей.
Таким чином, реклама для персоналу, як філософію управління персоналом на підприємстві, можна поділити на складові:
1. кадрова робота та робота з управління персоналом (облік, підбір, атестація персоналу, визначення кадрового потенціалу та потреб підприємства в персоналі, регламентація робочого часу тощо);
2. мотивація та стимулювання персоналу, розвиток персоналу;
3. формування іміджу роботодавця, внутрішня PR-робота, корпоративна культура, командний дух.
Згадуються слова одного з голів корпорації “P&G”, які досить влучно характеризують особливості внутрішнього корпоративного PR : “ Працівники компанії – це найперша аудиторія, чиї особисті переконання і цілі можуть зробити компанію успішною, або звести нанівець всі її зусилля. Також працівники – безпосередні носії інформації про компанію у зовнішнє середовище через персональні контакти з потенційними клієнтами, ЗМІ, друзями, сім’єю тощо.
Компанії, незалежно від структури та штату, можуть часто стикатися з проблемами внутрішніх комунікацій, такими як недостатня поінформованість працівників про поточну діяльність компанії, її візію, місію, цінності та стратегію розвитку або незлагодженість інформаційних потоків між окремими департаментами компанії.