Контрольная работа: Стале споживання енергії

· Чайник – 260кВт*год

· Мікрохвильова піч – 52кВт*год

· Пральна машина – 130кВт*год

· Праска – 52кВт*год

· Телевізор – 234кВт*год

· Комп’ютерна техніка – 234кВт*год

· Малі споживачі – 234кВт*год

· Пилосос – 104кВт*год

· Фен – 104кВт*год

Середнє споживання електроенергії на одну особу, таким чином:

· За тиждень – 16,3кВт*год

· За місяць – 73,5кВт*год

· За рік – 849,3кВт*год

Наша сім’я використовує деякі енергозберігаючі засоби, що дозволяють використовувати всі сучасні технології, заощаджуючи ресурси. Для освітлення квартири використовуються енергозберігаючі лампочки. При роботі з комп'ютером використовуються менш енергоємкі монітори. Деякі прилади, що у інших часто працюють цілодобово, ми вмикаємо лише у разі необхідності.

Проте у багатьох питаннях ми не економимо. Так, дуже багато працює телевізор, іноді навіть тоді, коли його ніхто не дивиться. Ми використовуємо вже доволі застарілі побутові пристрої, що споживають більше енергії, ніж новітні. Також часто у квартирі працює більше одного комп'ютера (правда, це необхідно для роботи, отже, не можна вважати нераціональними витратами).

Загалом, ми намагаємось раціонально використовувати електроенергію, на скільки це можливо.

3. Пропозиції щодо сталого споживання ресурсу

Документи, прийняті у 1992 році у Ріо-де-Жанейро, визначають сталий розвиток як таке співіснування людства і природного довкілля, яке забезпечує потреби сучасного суспільства без ризику для задоволення потреб майбутніх поколінь. Основні принципи цієї концепції такі:

· Мир, розвиток та охорона навколишнього середовища – взаємозалежні та невід’ємні

· Право на розвиток повинно реалізовуватись з урахуванням того, що це буде відповідати потребам розвитку та природоохоронним заходам наступних поколінь

· Всі держави і всі люди співпрацюють у напрямку викорінення бідності, цієї обов'язкової умови постійного розвитку, прагнуть зменшити різницю у рівнях життя і краще задовольняти потреби більшості населення планети

· Міжнародні дії в галузі охорони природи та розвитку мають відповідати інтересам та потребам всіх країн. Спеціальної пріоритетності потребують країни, що розвиваються, особливо найменш розвинені і тому найбільш екологічно вразливі

· Держави повинні співпрацювати в дусі глобального партнерства. Зважаючи на різницю внесків у глобальне погіршення навколишнього середовища, держави несуть загальну, але диференційовану відповідальність

· Природоохоронні проблеми вирішуються найкраще за участі всіх зацікавлених громадян на відповідному рівні

· Держави вводять у дію ефективне природоохронне законодавство

· Держави повинні співпрацювати у створені міжнародної економічної системи, що веде до економічного росту та постійного розвитку в усіх країнах

· Органи державної влади повинні добиватися проголошення інтернаціоналізації природоохоронних коштів та використання економічних важелів, беручи до уваги, що забруднювач, в принципі, відшкодовує втрати на усунення забруднення

· Творчість, ідеали та сміливість молоді світу повинні бути мобілізовані на встановлення глобального партнерства, щоб досягти постійного розвитку та забезпечити краще майбутнє для всіх. [1, с. 252–253]

Ці принципи більше стосуються держав та міжнародної діяльності. Проте кожен з нас використовує енергію, і лише від нас залежить скільки ми її використаємо. Проблема, що стояла перед учасниками конференцій була не стільки в тому, що людина на свої потреби щорічно використовує забагато ресурсів, а скільки в тому, що людина щороку використовує все більше і більше ресурсів для своєї діяльності. Головне завдання концепції сталого розвитку – зупинити ріст споживання ресурсів, а не зменшити їх споживання.