Контрольная работа: Стратегія і практика оновлення виробництва

Такий товар, як технологія, потрібно розглядати з урахуванням:

– споживчої вартості;

– праці по створенню;

– процесу споживання технологічних знань.

Технологічні знання є нематеріальним продуктом, його корисність не визначається формою матеріального носія (технічна документація, досвід і т. п.). Вона полягає в створенні умов для підвищення ефективності виробництва, випуску нових видів продукції і прискорення її реалізації.

Кожне нове технічне вирішення, що ставиться до виробництва, є унікальним і неповторним. Тому кожний окремий технологічний товар не можна безпосередньо зв'язувати з іншим товаром, хоча останній може ставитися до того ж галузі виробництва. Порівнювати технології можна тільки через корисний ефект від їхнього використання.

Витрати праці на виробництво нематеріального продукту відрізняються від витрат праці на виробництво матеріальних носіїв знань. Насамперед праця по створенню нової технології як один із видів наукової праці носить творчий характер. Витрати праці по створенню технології відрізняються від витрат праці по її безпосередньому впровадженню у виробництво. Останні включають роботу по проектуванню і будівництву підприємств, навчання персоналу, організацію і керування й ін.

Специфіка споживчої вартості і праці по створенню технології обумовлює особливості споживання цього товару. Технологічні знання використовуються у виробничому процесі, проте, характер їхній споживання обумовлює те, що праця по створенню технологічних знань не переноситься на продукт підприємства, що створюється за допомогою цих знань.

На використання технології впливають:

- темпи застаріння технології і заміни її новою, більш сучасною;

- швидкість поширення даних технологій, що обумовлює зникнення додаткового прибутку ліцензіата.

Все викладене вище впливає на формування цін на ліцензії, «ноу-хау».

На розмір додаткового прибутку ліцензіата впливають: виробничий ризик; комерційний ризик; конкуренція з боку альтернативних технологій.

Виробничий ризик пов'язаний із тим, що підприємство ліцензіата не реалізує тих показників, що плануються відповідно до даної ліцензії або «ноу-хау». Можливість виробничого ризику залежить від ступеня розробленості нової технології.

Комерційний ризик при придбанні ліцензії і «ноу-хау» виникає в силу того, що ліцензіат не завжди може реалізувати зроблену продукцію і, отже, не обов'язково одержить розрахункову суму додаткової прибули.

Базою міжнародної торгівлі ліцензіями і «ноу-хау» є патентна діяльність країн – експортери технології. Головна роль у патентуванні винаходів належить промислово розвитим країнам. Перше місце по числу заявок на патенти і видані патенти займає Японія, друге – США. Промислово розвиті країни є привабливим ринком технологій.

У відмінності від економічно розвитих країн Україна продовжує користуватися застарівшими технологіями і дотепер залишається сільськогосподарською країною зі слабко розвинутою промисловою інфраструктурою. Наша країна потребує діючих реформах і застосування новітніх технологій про які згадувалося вище.

Але слід зазначити, що в регіонах України залишається суттєвий економічний потенціал, що може бути використаний при розширеному інвестуванні в сільськогосподарську галузь.

Задача

Для придбання ліцензії, підготовки виробництва і впровадження на ринок нової модифікації електродрилів підприємство отримало кредит у сумі 50 млн. грн. на умовах 10% річних. Визначте необхідний обсяг прибутку для забезпечення нормативного рівня ефективності, який становить 20%.

Рішення:

Порівняння очікуваного прибутку (Q) та обсягу капіталовкладень (K) дає змогу визначити окупність останніх. Вона порівнюється з мінімально допустимою для підприємства ефективністю капіталовкладень (En), отже

, тобто:

50 млн. грн. * 20% = 10 млн. грн.

Отже, необхідний обсяг прибутку для забезпечення нормативного рівня ефективності 20% повинен бути не менше 10 млн. грн.

Ситуація для аналізу

Молодий спеціаліст Степанов місяць тому прийнятий на роботу інженером у відділ комплектації, виявив, що через зрив постачань мікросхем через п’ять днів відбудеться припинення монтажу виробів. Степанов звернувся за порадою що робити до старшого інженера того ж відділу комплектації. Колега розповів, що цей постачальник уже декілька разів зривав строки постачань, а якось справа дійшла до 2-х денного припинення монтажу. Але особливо хвилюватися не треба. Колектив монтажників свідомий: якщо і трапиться змушене припинення, за рахунок понаднормової роботи план наженуть. Що б Ви тепер робили на місці молодого спеціаліста Степанова?