Контрольная работа: Технологічні парки в Україні

На чергових заходах Світового банку в Києві восени 2007 р. і в квітні 2008 р. експерти банку, заслухавши доповідь про підсумки роботи Технопарку ІЕЗ, підтвердили свою позитивну оцінку української моделі технопарку.

Розроблена й реалізована в Україні концепція технопарків у вигляді науково-промислових комплексів «без стін», або «віртуальних технопарків», як їх називають на Заході, себе виправдала. Більше того, основні ідеї «технопарку без стін» використано в Білорусі, де при створенні Мінського технопарку було прийнято рішення про рівні права учасників технопарку, що знаходяться як на його території (т. зв. резиденти), так і поза нього (нерезиденти) у межах митної території Білорусі. В Естонії на додаток до традиційної концепції «технопарку під одним дахом» у Таллінському технопарку прийнято положення про т. зв. «інтегрованих учасників», які, користуючись всіма правами учасників технопарку, перебувають у рамках митної території країни. Індія й В'єтнам мають намір використовувати український досвід при створенні регіональних агротехнопарків, які менші за розмірами та не можуть розраховувати на такі гігантські стартові інвестицій, як ІТ-технопарки.

Практика показала, що українська модель технопарків, «технопарків без стін», – це високоефективний захід, що наповнює бюджет.

Висока економічна ефективність такої моделі дозволяє забезпечити показники, що перевищують показники традиційних технопарків. Наприклад, у Китаї вважається нормальним, коли на 1 юань державної підтримки технопарки випускають 6 юаней інноваційної продукції. В проектах російських технопарків цей показник знаходиться на рівні 10 рублів. Українські технопарки за результатами 2000–2007 років випустили на 1 гривню держпідтримки 18,5 гривні інноваційної продукції, що значно перевищує показники двох попередніх прикладів.

2.2 Українські технологічні парки

На сьогодні в Законі «Про спеціальний режим інноваційної діяльності технопарків» нараховується 16 технопарків, із яких дійсно працюють 8 (табл. 2).

Українські технопарки за минулий період – це:

116 інноваційних проектів;

3246 нових робочих місць;

12,3 млрд. грн. інноваційної продукції (у т.ч. 1,7 млрд. грн. – експорт);

0,9 млрд. грн. – перераховано до бюджету;

0,48 млрд. грн. – державна підтримка інноваційних проектів.

Таблиця 2.

Українські технопарки 2000–2008 рр. № з/п	Технопарк	Дата реєстрації	Обсяг реалізованої інноваційної продукції, млн. грн.
1	«Напівпровідникові технології і матеріали, оптоелектроніка та сенсорна техніка» (м. Київ)	червень 2001	406
2	«Інститут електрозварювання ім. Є.О. Патона» (м. Київ)	липень 2000	8792
3	«Інститут монокристалів» (м. Харків)	липень 2000	2957
4	«Вуглемаш» (м. Донецьк)	листопад 2001	54
5	«Інститут технічної теплофізики» (м. Київ)	вересень 2002	5
6	«Київська політехніка» (м. Київ)	червень 2003	30
7	«Інтелектуальні інформаційні технології» (м. Київ)	грудень 2003	-
8	«Укрінфотех» (м. Київ)	листопад 2002	14
9	«Агротехнопарк» (м. Київ)	жовтень 2007	-
10	«Еко-Україна» (м. Донецьк)	-	-
11	«Наукові і навчальні прилади» (м. Суми)	-	-
12	«Текстиль» (м. Херсон)	грудень 2007	-
13	«Ресурси Донбасу» (м. Донецьк)	-	-
14	«Український мікробіологічний центр синтезу та новітніх технологій» (УМБІЦЕНТ) (м. Одеса)	-	-
15	«Яворів» (Львівська область)	серпень 2007	1,5
16	«Машинобудівні технології» (м. Дніпропетровськ)	листопад 2008	-
РАЗОМ			12259,5

Як бачимо, три провідних технопарки забезпечують 99% випуску інноваційної продукції всіх українських технопарків.

Для учасників українських технопарків законом передбачено принципово важливі заходи стимулювання та державної підтримки інноваційної діяльності. Але референції з оподаткування – це не єдине, що залучає клієнтів технопарку. Так, наприклад, великий інтерес для них являють також:

– можливість використання фірмового найменування базової наукової організації;

– можливість участі в Web-сайті технопарку та базовий наукової організації;

– можливість одержання необхідних консультацій і бізнес-підготовки персоналу;

– використання широко розвиненої міжнародної мережі зв'язків технопарків для пошуку й установлення контактів з потенційними інвесторами й замовниками;

– участь у національних і міжнародних конференціях, симпозіумах, виставках й інших заходах, проведених асоціаціями технопарків, розширення особистих контактів і зв'язків.

2.3 Результати діяльності українських технологічних парків

Беручи за приклад найрозвинутіші технопарки можна сказати наступне: прогнозна оцінка економічних результатів діяльності Технопарку ІЕЗ показувала, що за перші п'ять років (2001–2005) річний обсяг випуску продукції за проектами технопарку досягне 1000 млн. грн., з яких 25% піде на експорт. Але вже 2004 року річний обсяг перевершив 800 млн. грн.

Уже на шостий рік діяльності Технопарку ІЕЗ надходження до бюджету та позабюджетних фондів перевищать обсяги державної підтримки, передбаченої спеціальним режимом інвестиційної й інноваційної діяльності технопарків.

Соціальні результати діяльності технопарку включають:

– прискорення темпів освоєння випуску високотехнологічної продукції, реальну підтримку вітчизняного розробника та виробника;

– формування внутрішнього ринку конкурентоспроможної, високотехнологічної й імпортозамінюючої продукції;

– нарощування експортного потенціалу, закріплення вітчизняної продукції на світовому ринку науково-технічної продукції, зростання валютних надходжень від експорту;

– формування сприятливого інвестиційного клімату, відновлення довіри інвесторів і збільшення потоку як внутрішніх, так і зовнішніх інвестицій для вирішення проблем економіки України;

– розширення використання небюджетних джерел фінансування інноваційної діяльності, у тому числі наукових досліджень;