Контрольная работа: Управління ресурсами та запасами

Зміст

Управління матеріальними ресурсами та виробничими запасами

Організація диспетчеризації виробництва

Задача

Управління матеріальними ресурсами та виробничими запасами

В теперішній час на основі наукових розробок і господарської діяльності практики підприємств сформулювали основні принципи управління матеріальними ресурсами:

o плюралізм джерел забезпечення (матеріальні ресурсі можна купувати як у оптовиків так і в самих виробників даних ресурсів);

o самостійність підприємств-постачальників і підприємств-споживачів в використанні ресурсів, що знаходяться в рамках їх власності;

o зарегулювання на основі діючих за допомогою керуючих дій елементів державної економічної політики для досягнення збалансованості виробництва з матеріальними ресурсами;

o ресурсозбереження і противитратність (ресурсі та витрати мають знаходить у рівновазі на загально необхідному рівні;

o ідентифікація використання матеріальних ресурсів в наслідок досягнення максимально можливого ступеню їх задіяння у виробничій обіг, тобто багатоцільового використання головним чином відходів;

o комплексність (тобто задіяні всі необхідні матеріальні ресурси);

o оперативність (спроможність системи швидко реагувати на потреби ринку та індивідуальні – окремих підприємств-партнерів);

o зворотність (можливість переходу продукції як товару з натурально-речової форми в вартісну і навпаки;

o сприйнятливість до науково-технічного прогресу (постійний розвиток, нова продукція, реклама, використання новітньої техніки у виробництві, маркетингу);

o реалізація пріоритету споживача - задоволення індивідуальних і суспільних потреб в матеріальних ресурсах і послугах на необхідному рівні при найменших витратах;

Ці принципи мають працювати одночасно, бо визначають умови рівноважного стану і ефективного функціонування системи. В протилежному випадку система управління деформується, що призводить до збою в процесі матеріально-технічного забезпечення: виникненню дефіцитних ситуацій при одночасному виникненні надлишку запасів товарно-матеріальних цінностей.

В наш час підприємства забезпечені сучасною обчислювальною технікою за допомогою якої стає можливим моделювання матеріальних потоків з врахуванням впливу різних факторів внутрішнього за зовнішнього середовища підприємства, а також розробка з урахуванням вказаних принципів систем управління матеріальними ресурсами.

Особливість системи управління матеріальними ресурсами в тому, що в ній відсутня ієрархія управління, і рух ресурсів виконується за допомогою реальних економічних важелів. В такій системі всі її користувачі рівноправні (привілегії мають тільки стабільно працюючі підприємства).

В умовах ринкової економіки встановлюється поширений рівень витрат матеріальних ресурсів, який є суспільно необхідним, перевищення ж цього рівня негативно вплине на економіку підприємства – аж до банкрутства.

Управління запасами – це один з видів виробничої діяльності, об'єктом якої є створення і збереження запасів.

Ціль створення запасів на підприємстві – створення буферу між поставками матеріалів, комплектуючих і виключення необхідності безперервних поставок. А ціль управління запасами – знизити щорічні витрати на утримання запасів до мінімуму при встановленні задовільного обслуговування споживачів.

Розроблено багато систем управління запасами, їх вибір залежить від особливостей виробництва, цілей управління, характеру взаємодії з постачальниками матеріальних ресурсів, організації збуту та ін..

Розгляну декілька три таких систем:

1. Система з фіксованим об'ємом замовлень. Об'єм замовлень суворо фіксований і не змінюється ні за яких умов. Для оптимізації розмірів замовлень використовують спеціальні методики і формули.

2. Система з фіксованим інтервалом часу між замовленнями. В ній замовлення роблять у суворо визначені моменти часу через рівні інтервали, наприклад, раз у місяці, раз в неділю і т.д.

Ці дві системи у порівнянні приводять до висновку про наявність в них взаємних недоліків та переваг:

Порівняння основних систем управління запасами

Система	Переваги	Недоліки
З фіксованим об'ємом замовлень	Менше рівень максимально бажаного замовлення. Економія витрат на утримання запасів за рахунок скорочення площ від замовлення.	Постійний контроль за наявністю запасів на складі.
З фіксованим інтервалом часу між замовленнями	Відсутність постійного контролю за наявністю запасів на складі.	Високий рівень максимально бажаного запасу. Підвищення витрат на утримання запасів.

3. Система управління запасами "Канбан". Вона з'явилась як внутрішньовиробнича система (Японія, фірма Тойота, 70-ті роки). Система дозволяє мінімізувати довжину виробничого циклу, позбавитися з виробничих підрозділів складів матеріалів, готової продукції і скоротити до мінімально можливих об'єми між операційних запасів.

--> ЧИТАТЬ ПОЛНОСТЬЮ <--