Контрольная работа: Ведення пологів при типовому розташуванні плоду

Роділля лягає на спину. Головний кінець ліжка трохи піднімають, під голову кладуть подушку. Виймають з-під ніг матрац, і під крижі підкладають валик (для поліпшення доступу до зовнішніх статевих органів) . Роділля згинає ноги в колінних і кульшових суглобах так, щоб ступні міцно впиралися в ного-тримачі. До кожного кінця ліжка з обох боків припасовані спеціальні кільця («віжки»), які роділля утримує руками.

Роділля повинна правильно натужуватися. Під час кожної потуги глибоко вдихувати, закривати рота і не випускати повітря. У цей час слід нагнути голову, притиснути підборіддя до грудей і сильно натужуватись. Тільки тоді потуги будуть ефективними.

Дуже важливо стежити за характером потуг, самопочуттям роділлі, характером виділень із піхви, просуванням передлеглої частини плода, вислуховувати серцебиття та ін. Слід пам'ятати, що голова не повинна бути в одному положенні понад 4 год., а період зганяння тривати понад 2 год.

Готуючись до приймання дитини, акушерка миється так, як до великої порожнинної операції. Надягає на чистий халат довгий клейончастий фартух, миє руки за одним із способів. Надягає стерильний халат. Після цього повторно обробляє роділлі зовнішні статеві органи, внутрішні поверхні стегон, промежину і ділянку анального отвору 5 % розчином йоду спиртовим.

Під сідницю роділлі підкладають стерильну підстилку або пелюшку, анальний отвір закривають марлевою серветкою. Повторно обробивши руки 70 % етиловим спиртом, акушерка надягає гумові стерильні рукавички. З моменту прорізування голови акушерка подає акушерську допомогу.

Акушерська допомога при головному передлежанні зводиться до захисту промежини від розривів, обережного виведення голови та плечей плода. Захищають промежину із початку прорізування голови.

Роділля лежить на спині з піднятим тазом і зігнутими в кульшових і колінних суглобах, відповідно розставленими ногами. Акушерка стає праворуч від роділлі і обережно регулює просування голови. Для цього під час потуг 4 пальцями лівої руки утримують голову в стані згинання доти, доки не з'явиться потиличний горб. Це роблять так, щоб не травмувати голову пальцями. У той же час пальцями правої руки, розташованими по боках піхвового кільця, намагаються ослабити напруження тканин промежини в ділянці задньої спайки. Це роблять обережно — ніби стягують тканини промежини і великих статевих губ з голови вниз.

Після народження тім'яних горбів починають виводити голову.

Виведення голови. Голову виводять, коли немає потуг і тиск на промежину слабшає. При цьому ризик травми голови менший.

Роділлі забороняють натужуватись. Просять її руки покласти на груди, глибоко дихати і голосно рахують слабнуть. Як тільки потуги припинились, роділля повинна сама потужитись, а акушерок в цей час лівою рукою обережно зсовує тканини піхвового кільця з тім'яних горбів, потім захоплює голову плода в ділянці скронь усією лівою рукою і поступово ЇЇ розгинає відповідно до механізму пологів. У цей час правою рукою вона зсуває з голови плода тканини промежини.

Внаслідок розгинання голови з-за промежини народжуються лоб, потім

Виведення голови плода лице і підборіддя. Найчастіше голова плода повернута потилицею наперед, а личком — назад (при передньому передлежанні). Якщо голова народжується в задньому передлежанні, то потилиця повернута назад, а лице — наперед. Іноді при народженні голови виявляють, що навколо шиї плода обкручена пуповина. Тоді її негайно підтягують і знімають через голову. Якщо ж пуповина дуже натягнута, її перерізують між двома затискачами Кохера.

Звільнення плечового пояса. При потугах народжена голова внаслідок внутрішнього повороту плечей повертається лицем до правого або лівого стегна матері (залежно від позиції плода).

Оскільки при прорізуванні плечей може статися розрив промежини, то треба допомагати при їхньому виведенні.

Для цього акушерка захоплює голову плода обома руками так, щоб долоні лежали на скронях, вухах і щоках, але при цьому треба стежити, щоб не стискувались судини й нерви на шиї плода.

Після цього обережно відхиляє голову донизу і підводить переднє плече під нижній край лобкового симфізу, а потім піднімає її вгору, завдяки чому народжується заднє плече. Потім акушерка знову відтягує голову плода вниз і виводить переднє плече. Після чого народжуються тулуб і ноги.

Новонародженого кладуть на спеціальний емальований лоток, який ставлять між ногами роділлі. Щоб уникнути переохолодження дитини, на дно лотка кладуть дві грілки з теплою водою (37,5 °С) і накривають стерильною пелюшкою. Дитину теж накривають теплою пелюшкою або зігрівають лампою.

У разі появи ризику кровотечі з початку IIIперіоду пологів (після народження дитини) проводять її профілактику за допомогою поступового внутрішньовенного введення 0,02 % розчину метилергометрину на 20 мл 40 % розчину глюкози (мала профілактика) або крапельного на 250 мл 5 % розчину глюкози (велика профілактика).Якщо немає метилергометрину, використовують окситоцин.

До чинників ризику кровотечі належать: багатопліддя, багатоводдя, великий плід, велика кількість абортів у анамнезі, кровотеча в послідовий період при попередні:: пологах, імуноконфліктна вагітність, тяжкі форми пізнього гестозу, ревматизм та ін.

Внутрішньовенне введення метилергометрину сприяє відшаруванню і народженню посліду, скороченню матки.

Здоровий новонароджений має рожевий колір шкіри, глибоко дихає, енергійно рухає кінцівками й голосно кричить.

Акушерка знімає рукавички, протирає руки 70 % етиловим спиртом, після чого починає перший туалет новонародженого.

Окремі автори не рекомендують подавати акушерську допомогу при головному передлежанні плода. Цим, за їхніми даними, плід менше травмується. Але це питання дискусійне і потребує детального вивчення. Акушерська допомога під час пологів не відмінена. Проте її треба подавати вміло, обережно, без будь-якого насильства.

3. Ведення 3 періоду, ускладнення. профілактика

Послідовий період охоплює час від народження плода до народження посліду. В цей період відокремлюється й народжується плацента (з оболонками послід). У разі нормального перебігу й правильного ведення пологів послідовий період триває 20—ЗО хв. і супроводжується крововтратою 250—350 мл. Але при порушеннях відшарування і зганяння плаценти може статися значна кровотеча, небезпечна для жінки. Отже, після народження плода забороняється передчасно втручатися в процес відокремлення плаценти.

Роділлю прикривають простирадлом до колін, щоб було видно зовнішні статеві органи й можна було спостерігати за крововтратою. Це дуже важлива деталь ведення послідового періоду, що дає можливість своєчасно запобігти патологічній крововтраті. Щоб мати уяву про крововтрату, під сідниці підкладають ниркоподібний тазик або лоток з поміткою 350 мл (або періодично виливають кров у посудину такої ж ємкості). Якщо крововтрата перевищила 350—400 мл, то слід негайно приступити до виділення посліду з порожнини матки. При цьому треба знати ознаки відокремлення плаценти й методи виділення посліду із порожнини матки. Важливо пам'ятати, що в послідовий період потрібно пильно стежити за станом сечового міхура і не допускати його переповнення сечею. Це гальмує перейми і порушує процеси відшарування та зганяння посліду.

Ознаки відокремлення плаценти від стінок матки

1.Ознака Шредера. Зміна форми й висоти стояння дна матки. Після народження дитини матка набуває круглої форми й лежить нижче від пупка, а після відшарування плаценти витягується за довжиною. Дно її піднімається вище від пупка і відхиляється вправо від серединної лінії.

2. Ознака Альфельда. Лігатура, накладена на пуповину біля статевої щілини, при відшаруванні плаценти опускається на 10—12 см (вірогідна ознака у 90—92 % випадків).