Контрольная работа: Вибір форми ведення бухгалтерського обліку
Журнально-ордерна форма обліку.
Журнально-ордерна форма ведення бухгалтерського обліку ґрунтується на застосуванні журналів-ордерів, де збираються і систематизуються дані первинних документів.
Журнально-ордерна форма обліку передбачає:
здійснення записів у журналах-ордерах у порядку реєстрації операцій;
об'єднання в записах синтетичного та аналітичного обліку;
відображення у бухгалтерському обліку господарських операцій в розрізі показників, необхідних для здійснення управління, контролю, аналізу та складання бухгалтерської звітності;
застосування журналів-ордерів за декількома рахунками, які мають між собою економічний зв'язок;
побудова облікових регістрів із заздалегідь вказаною кореспонденцією рахунків і показниками, необхідними для складання бухгалтерської звітності.
Аналітичний облік з використанням даної форми обліку ведеться за допомогою книг аналітичного обліку або карток.
Головна книга як зведений обліковий регістр дозволяє отримувати певну інформацію не за місяць (як журнали-ордери і відомості), а наростаючим підсумком.
Основними перевагами журнально-ордерної форми обліку є скорочення кількості записів та поліпшення техніки обліку, взаємний контроль записів в облікових регістрах та оперативність.
Даній формі ведення бухгалтерського обліку властиві і недоліки: непристосованість до комп'ютерної обробки даних, складна будова регістрів, вимагає високого рівня кваліфікації облікових працівників.
Сьогодні журнально-ордерна форма ведення обліку застосовується лише на підприємствах агропромислового комплексу.
Журнальна форма обліку.
Вдосконалення меморіально-ордерної форми ведення бухгалтерського обліку зумовило відмову від складання меморіальних ордерів і реєстраційних журналів та появу більш прогресивної форми - журнальної.
Особливостями журнальної форми ведення бухгалтерського обліку є наступні:
побудова журналів за кредитовою ознакою;
застосування накопичувальних журналів і допоміжних відомостей;
поєднання в одному регістрі хронологічного та систематичного запису;
зазначення в журналах кореспонденції рахунків;
поєднання в одному журналі декількох взаємопов'язаних синтетичних рахунків;
максимальне використання шахових відомостей.
У журналах зазначаються коди (шифри) й найменування кореспондуючих рахунків за операціями, що обліковуються в даному журналі. Журнали відкриваються на місяць на окремий синтетичний рахунок або групу синтетичних рахунків.
Окрім журналів, дана форма ведення бухгалтерського обліку передбачає складання відомостей, Головної книги, таблиць з аналітичними даними, аркушів-розшифровок, реєстру депонованої заробітної плати, бухгалтерських довідок (у випадку здійснення відповідних операцій).
Відомості та аркуші-розшифровки призначені для аналітичного обліку, попереднього накопичення, групування та узагальнення облікових даних, які містяться у прийнятих до обліку документах.
Бухгалтерські довідки використовуються для виправлення помилок, допущених у минулих звітних періодах.
Головна книга використовується для узагальнення облікових записів у журналах, взаємної перевірки облікових записів за рахунками бухгалтерського обліку й складання фінансової звітності.
Вона передбачає щомісячне перенесення підсумків облікових записів з журналів до окремого аркушу, який виділяється на один синтетичний рахунок.
Порядок ведення облікових регістрів, виправлення в них помилок, узгодженість даних синтетичного й аналітичного обліку затверджено законодавством. Формати (розміри) регістрів бухгалтерського обліку для виготовлення (друкування) є орієнтовними та можуть удосконалюватися підприємством з урахуванням специфіки його діяльності.