Контрольная работа: Виконання стратегії: головні переваги, реінжиніринг і структура, бюджети, політики, найкраща практика, системи підтримки і винагороди

1 – право ухвалення рішення має бути передане на можливо більш низький рівень управління, здатний приймати своєчасні, обґрунтовані, компетентні рішення.

Децентралізація в такий спосіб вимагає, щоб організаційну одиницю очолював сильний менеджер, відповідальний за розробку і належне виконання стратегії своїм підрозділом.

2 – співробітникам, які не займають керівних посад, має бути надане право обговорювати і вирішувати питання, що відносяться до їх роботи.

Дуже часто менеджери витрачають невиправдано багато часу, енергії та ресурсів на боротьбу з групами, що забезпечують функціональну підтримку, і з іншими внутрішніми бюрократичними структурами, відволікаючи свою увагу від стратегічно важливих для компанії операцій.

Передача неосновних видів діяльності для реалізації поза компанією дає їй можливість сконцентрувати всю енергію і всі ресурси:

- на тих ланках ланцюжка цінностей, що можуть створити унікальну цінність;

- у тих сферах, де фірма може стати кращою в галузі чи навіть у світі;

- там, де необхідно здійснювати стратегічний контроль над створенням головних переваг.

Дослідження підтверджують необхідність приведення організаційної структури фірми у відповідність з конкретними вимогами стратегії.

Як правило, нерозумно намагатися реалізувати нову стратегію в рамках старої організаційної структури.

Існують 5 формальних підходів до приведення структури у відповідність зі стратегією. Ці підходи розглядають:

1 – функціональну спеціалізацію;

2 – організацію за географічним принципом;

3 – децентралізовані господарські підрозділи (лінійна структура управління);

4 – стратегічні бізнес-одиниці (дивізіональна структура управління);

5 – матричні структури, що мають риси єдиноначальності і визначення стратегічних пріоритетів.

Кожен з типів організаційних структур управління має стратегічні переваги і недоліки і, як правило, вимагає додаткових формальних і неформальних організаційних заходів для того, щоб краще координувати роботу в цілому.

Жодна з базових організаційних структур не забезпечує цілком рішення задачі зосередження всіх трудових зусиль для підтримки реалізації обраної стратегії.

Деякі недоліки можуть бути усунуті шляхом використання 2 чи більше типів організаційної структури одночасно.

У багатьох компаніях на додаток до організаційної структури управління, що забезпечує виконання стратегії, необхідно створювати спеціальні координаційні механізми і забезпечувати «творчу дезорганізацію».

Найбільш широко застосовувані механізми, що доповнюють формальну організаційну структуру управління:

1 – проектні групи;

2 – групи з виконання міжфункціональних завдань;

3 – венчурні групи;

4 – незалежні робочі групи (на самозабезпеченні);

5 – групи з реалізації процесу;

6 – менеджери по зв'язку з клієнтурою.

Не існує досконалої, чи ідеальної, організаційної структури. Усі базові структури мають свої сильні і слабкі сторони щодо стратегії.

Шляхи ліквідації роздробленості і зайвих накладних витрат: