Контрольная работа: Визначення показників техногенно-екологічної безпеки при роботі палезабивних машин
An = GHη - Aсж
Де G - вага ударної частини, Н; Н - висота падіння, м; η - ККД молота; Асж - робота, що затрачується на стиск, Н/м.
Робота, що затрачується на стиск в циліндрі, становить 35…40% від загальної енергії падаючого вантажу.
У трубчатих дизель-молотів принцип роботи той самий, але у них циліндр нерухомий. Сумарна енергія ударів за одиницю часу в порівнянні зі штанговими значно більша. Їх випускають з ударною частиною масою 600, 1200, 1800, 3000, 5000 кг.
2) Віброзанурювач
Свайні віброзанурювачі вперше в світовій практиці були застосовані в Радянському Союзі.
Звичайний віброзанурювач складається з віброзбуджувача направленої дії, котрий закріпляється безпосередньо на головці сваї, стаючи з нею як би одним цілим. Для збільшення ефекту занурення застосовують вібропогружувачі з додатковими пригрузочними плитами.
3) Вібромолоти
Для забивання свай і шпунта широко використовують вібромолоти. Робота вібромолота відрізняється від роботи віброзанурювача тим, що віброзбуджувач ударяє по на ковальні, що закріплена на головці сваї. Таким чином, у вібромолотах віброзбуджувач не зв'язаний жорстко із забиваємою сваєю, і тому на сваю діють коливання тільки в одному напрямі.
Двухвальний електричний вібромолот, схема котрого показана на рис.1.2.3, складається з ударної частини 8, підвішеної на наголівнику 3 за допомогою пружин 2, розміщених симетрично осі ОХ. В ударній частині вбудовані два однаково розміщених електродвигуна, ротори 7 котрих синхронно обераються в протилежні сторони навколо паралельних осей. На кінцях валів роторів насаджені делебанси 6. Оскільки проекції центрів мас обох обертових частин на ось ОХ постійно співпадають, обертання делебансів збуджує коливання ударної частини вздовж осі ОХ. Ці коливання чергуються з ударами ударника 5 в на ковальню 4 наголовника, котрий жорстко закріплений на сваї.
Важливим параметром вібромолота являється вага його ударної частини. Від нього залежать розміри нружин, габарит вібромолота, діапазон областей застосування і організація робіт, що виконуються за допомогою вібромолотів.
2. Визначення конкретного виду будівельних робіт, як найбільш ефективного
Процес занурення свай включає в себе підйом і установку свай в направляючі, підйом, установку на сваю і запуск молота, забезпечення одночасного поступального руху сваї і молота. Всі ці функції виконуються палезабивними агрегатами - копрами.
В якості копрів можуть використовуватись спеціально створені для цього самохідні машини чи установки у вигляді навісного копрового обладнання на базові машини - трактори, экскаватори, підйомні крани. Для переміщення копрів по свайному полю при зведенні річкових опор будують підкопрові мости, эстакади, підмости. Копри встановлюють і на плавучі засоби (рис.2.1 - 2.2).
Рис.2.1 Використанняя тимчасових підмостей для виконання свайних робіт:
1 - підмости; 2 - стріловий крап; 3 - копрова стріла; 4 - молот; 5 - підбабок; 6 - свая: 7 - шпунт: 8 - розпорка: 9 - портальний кран; 10 - стойки; 11 - самопідйомна платформа; 12 - копер; 13 - направляючий каркас.
Рис.2.2 Використання плавучих засобів для виконання свайних робіт:
1 - копер; 2 - молот; 3 - свая; 4 - плашкоут: 5 - кран; 6 - огородження котлована; 7 - направляючий каркас; 8 - підкопровий міст
При підборі копрової установки перевіряють її принадність по довжині, масі і нахилу сваї, типу і масі молота, по умовам обслуговування копром свайного поля.
Процес побудови свайного фундаменту має слідуючі етапи робіт: підготовчі, основні, проектні.
До складу підготовчих робіт входять: очистка, планування і огородження території будівництва із забезпеченням при необхідності відведення чи зниження рівня грунтових вод; геодезична розбивка, закріплення на місцевості осей споруди, рядів свай і вертикальних відміток свайного фундамента з позначенням точок забивки свай; облаштування тимчасових автомобільних доріг; обладнання побутових, господарських, службових приміщень; прокладка тимчасових водопровідних, електроосвітлювальних і електросилових ліній; доставка і складання свай на спеціально облаштованих майданчиках; доставка, монтаж і випробування на об'єкті основного допоміжного обладнання для виконання свайних робіт.
До складу основних робіт по зануренню свай входять: переміщення копра установки від зануреної сваї до місця занурення слідуючої; строповка і підтягування сваї до копра; установка сваї в точку занурення і перевірка правильності її положення; закріплення на сваї оголовника; установка занурювача і розстропівка сваї; занурення сваї з перевіркою її положення; зняття занурювача і наголовника з зануреної сваї. Виконання основних робіт по влаштуванню свайних фундаментів включає занурення свай, при необхідності зрізання голів свай з випуском арматури потрібної довжини, і після приймання заказчиком свайного поля, зведення ростверка.
Визначається звено робочих, обслуговуючих процес підготовки и занурення свай, в которе входить машиніст копрової установки і один чи два копровщика. Вибір молотів визначається відповідним розрахунком по указаному в проекті розрахунковому навантаженню допускаємому на сваю. Вибраний молот повинен забезпечувати мініимально необхідну для занурення сваї энергію удару. Копри і копрове обладнання визначаються, головним чином, сваєзанурювачем, тобто вибраним молотом, і перш за все, його масою.
При розробці проекту организації робіт по зведенню свайних фундаментів вибирають схеми руху агрегатів для занурення свай урахуванням особливостей грунтових умов. Сваї погружають по рядовій спіральній чи секційній схемі. Рядова последовність переміщення сваєзанурювального агрегату примінима для занурення свай в незв'язні грунти. По спіральній схемі погружають сваї в слабкостискаємі грунти, а також у випадку кущового розміщення свай на свайному полі. Причему последовність занурення свай назначають від центру до периферії для запобігання ущільнення грунту и виникнення відмов при зануренні останніх свай. В в'язкі грунти сваї погружають по секційній схемі в два етапа. Згідно схеми свайне поле разбивають на секції. На першому этапі сваї можна занурювати одночасно в декількох рядах з пропуском сусідніх рядів. На другому етапі занурюють сваї в пропущених рядах. Занурення свай по секційній схемі дозволяє рівномірно розподілить навантаження на грунт по всій площі свайного поля.
Вибір комплекту машин и механізмів для комплексної механізації свайних робіт основується на порівнянні варіантів технологічних схем. Можливі схеми механізації всіх процесів, що входять в комплекс робіт по зведенню свайних фундаментів, намічають з врахуванням належності обладнання, об'ємів робіт і строків їх виконання. Порівняння варіантів технологічних схем здійснюють по розрахунковим техніко-економічним показникам: трудоємкості, вартості, тривалості робіт і енергоємкості. При розрахунку варіантів комплексної механизації процесів варто враховувать можливість виконання робіт в декілька змін поточними методами. При забивці свай в обов'язковому порядці ведуть журнал занурення кожної сваї, складають зводну відомість свай і акти їх динамічних випробувань в установленій формі. При використанні молотів одиночної дії в журнал занурення сваї заносяться следуючі виміри: на початку занурення - число ударів на кожний метр занурення і середню висоту падіння ударної частини молота, а в конці забивки - відмова сваї від трьох залогів по десять ударів в кожному. Причому відмови вимірюють після кожного залогу. При використанні молотів подвійної дії в журналі фіксують час роботи молота, витрачаємий на кожний метр занурення, частоту ударів, величину занурення сваї і число ударів за одну хвилину, тиск пара чи повітря і точність виміру відмови до 1 мм. Забивку свай вважають закінченою при досягненні розрахункової відмови. Свая, не давши при забивці розрахункової відмови, добивається після "відпочинку" в грунті. При перевищенні розрахункової відмови необхідно повідомить про це в проектну організацію для виявлення причин і прийняття рішення.
3. Схема машини і схема її роботи
