Контрольная работа: Визначення показників техногенно-екологічної безпеки при роботі палезабивних машин

Простий копер використовується для забивки легких свай із дерева довжиною до 4,5 метрів. Збірна і розбірна унікальна конструкція копра складається із мачти, опорної рами з поворотною платформою, двух мачтових стяжок, підкоса і допоміжних лебідок. Перед опорною рамою встановлений вилко образний упор, котрий призначений для фіксування в вертикальному проектному положенні встановляємій під молот сваї. Мачта - направляюча для переміщення дизель-молота і утримання його в вертикальному положенні. У головки мачты существует два блоки для канатів підйому сваї і молота. Мачта зкріпляєтся з рамою шарнірно и в припіднятому положенні уутримується трубчатим підкосом. Від бокового зміщення мачта утримується канатними розтяжками.

Копрова двухбарабанна лебідка призначена для здійснення підйому молота і сваї, а також мачти при монтажу (демонтажу) копра. У кожного барабана масою 500 кілограм рукоятка і автоматичний діючий тормоз, котрий забезпечує утримання на канаті піднятого вантажу и поступове, максимально безпечно, його опускання. Допоміжна лебідка використовується для підтаскування свай і пересування копра до місця забивання слідуючої сваї.

В промисловому і цивільному будівництві частіше використовуються універсальний і напівуніверсальний рельсовой копер з електричним і електрогідравлічним приводами, які пересуваються по спеціально влаштованому рельсовому шляху. В таких конструкціях використовуються збиральні одиниці і механізми будівельних баштових кранів.

Самоходний копер складається із ходової частини, на якій встановлена поворотна чи неповоротна рама з розміщеними на ній механізмами підйому молота, "кошки" і сваї, а також копрової стріли (мачти), в якої є механізми зміни вильоту і нахилу (рис.2.2, 2.3).

Самоходні рельсові копри (рис.2.2) - традиційні засоби забивання свай. Але в них велика вага, висока трудоємність монтажу/демонтажу, мала маневреність, і вони потребують будівництва рельсових шляхів. Тому при будівництві мостів перевага віддається самохідним копрам на гусеничном ходу.

Все більше входять в практику також безкопрові сваєбійні установки (приклад див. на рис.2.13). Когда їх використовують, треба сваю попередньо надійно зафіксувати в направляючих чи лідерній скважині. Установка закріплюється на голов сваї за допомогою крана, а потім запускається і працює автономно

Рис.12. Рельсовий копер СП-69:

1 - ходова частина; 2 - опорно-поворотний круг; 3 - поворотна платформа; 4 - противага; 5 - задня стійка; 6 - кабіна машиніста; 7 - передня стійка; 8, 9 - гідроциліндри; 10 - паралелограм; 11 - мачта; 12 – лебідки

Рис.13. Копер КН-1-16:

1 - базова машина - екскаватор ЕО-5122А; 2 - кронштейн поворотний; 3 - механізм наведення; 4 - розкоси; 5 - верхня каретка; 6 - оголовок; 7 - дизель-молот (гідромолот); 8 - наголовник; 9 - мачта телескопічна; 10 - свая; 11 - нижня каретка; 12 - сваєріз

Операція занурення сваї займає зазвичай тільки 20-25% загального часу на забивання сваї.

Рис 3.4 Копрова установка СП-49 з навісним бурильним обладнанням і зі сваєбійним трубчатим дизельним молотом.

Базове шасі СП 49 - трактор Т-10Б. В якості сваєзанурювача можуть використовуваться сваєбійні трубчатсті дизельні молоти СП-75А, СП-76А, сваєбійний штанговий дизельный молот СП-6В. В якості змінного обладнання на СП 49 може використовуваться навісне бурильне обладнання.

Можливе виконання слідуючих видів робіт:

буріння свердловин на глибину до 8 метрів шнековим буровим снарядом в грунтах I-IV категорій;

встановлення сваї под сваєзанурювач на точку забивки і в необхідне положення (вертикальне чи похиле);

встановлення і забивання свай довжиною до 12 метрів;

пересування як по будівельному майданчику, так і до місцезнаходження нового об'єкта;

навішування пристрою для зрізання головних частин забитих свай.

4. Визначення техніко-економічних показників машини

Виробничість машини - величина, що залежить від ряда факторів, основними з яких являються:

1) конструктивні якості машини - її робочі розміри і швидкості, потужність двигуна, система управління, зручність управління (будова сидіння машиніста, розміщення органів управління, оглядовість, величина шуму і вібрації в кабіні машиніста), надійність окремих вузлів і машини в цілому, зручність в технічному обслуговуванні (доступність вузлів і агрегатів для обслуговування);

2) виробничі умови, в яких працює машина. Загальними для всіх машин є: тип зведеної будівлі чи споруди, вид продукції, атмосферні умови. Для окремих машин умови можуть бути властиві тільки для них: для самохідних - рельєф місцевості і дорожні умови; при роботі землерийних машин - категорія грунту, висота забоя і т.д.; для вантажопідйомних - вага вантажу і дальність його транспортування по горизонталі і вертикалі;

3) кваліфікація і майстерність робітників, ступінь освоєння ними передових методів і прийомів управління машиною та її обслуговування, технічний стан машини;

4) організація будівництва і технологія виконання будівельно-монтажних робіт (змінність на протязі доби, застосування поточних методів в організації робіт, своєчасне забезпечення матеріалами і конструкціями…)

Сумарний час занурення t_зан однієї сваї оболочки визначається:

T_зан = t_п + t_вст + t_нар * n_c + (t_вп +t_під ) * (n_c + 1) + t_гр + t_охол ,