Контрольная работа: Захист інноваційних фінансових послуг
На даному етапі розвитку в сфері інноваційних фінансових послуг виникають деякі проблеми. Фізична особа, яка винайшла якийсь твір або продукт насамперед повинна використати авторське право на свою продукцію.
Головною проблемою є крадіжка інноваційних ідей. Саме для запобігання цього потрібно авторське право. Наступний шлях – придбання патенту (охоронний документ, що засвідчує пріоритет, авторство і право власності на винахід (корисну модель).
Також потрібна торгівельна марка, яка відрізняє товари і послуги учасників об'єднання підприємств (торговельна марка об'єднання, спільна торговельна марка) від однорідних товарів і послуг інших суб'єктів господарювання, або використовується спільно кількома суб'єктами в інших випадках, передбачених законом.
Реєстрація торговельної марки, право на яку належить кільком особам, здійснюється в порядку, встановленому законом.
Використанням торговельної марки у сфері господарювання визнається застосування її на товарах та при наданні послуг, для яких вона зареєстрована, на упаковці товарів, у рекламі, друкованих виданнях, на вивісках, під час показу експонатів на виставках і ярмарках, що проводяться в Україні, у проспектах, рахунках, на бланках та в іншій документації, пов'язаній з впровадженням зазначених товарів і послуг у господарський (комерційний) обіг.
Для здійснення господарської діяльності та захисту своїх інтересів використовується закон про неякісну конкуренцію.
Далі в контрольній роботі детально визначені усі ці питання, які так необхідні для розвитку інноваційної діяльності в нашій країні.
1. Використання авторського права
???'?????? ??????????? ????? ? ?????? ??????, ?? ?????????? ?? ?????, ???? ?????? ?? ?? ?????????? ???????? ???? ????????? ??????? ?????.Об'єктами авторського права є твори у галузі науки, літератури i мистецтва, а саме:
1) лiтературнi письмові твори белетристичного, публіцистичного, наукового, технічного або іншого характеру (книги, брошури, статті тощо);
2) виступи, лекції, промови, проповiдi та iншi усні твори;
3) комп'ютернi програми;
4) бази даних;
5) музичні твори з текстом i без тексту;
6) драматичні, музично-драматичнi твори, пантоміми, хореографiчнi та iншi твори, створені для сценічного показу, та їх постановки;
7) аудiовiзуальнi твори;
8) твори образотворчого мистецтва;
9) твори архітектури, містобудування i садово-паркового мистецтва;
10) фотографiчнi твори, у тому числі твори, виконані способами, подібними до фотографії;
11) твори ужиткового мистецтва, у тому числі твори декоративного ткацтва, кераміки, різьблення, ливарства, з художнього скла, ювелiрнi вироби тощо, якщо вони не охороняються законами України про правову охорону об'єктiв промислової власності;
12) iлюстрацiї, карти, плани, креслення, ескізи, пластичні твори, що стосуються географії, геології, типографії, техніки, архітектури та інших сфер дiяльностi;
13) сценiчнi обробки творів, зазначених у пункті 1 цієї частини, i обробки фольклору, придатні для сценічного показу;
14) похiднi твори;
15) збірники творів, збірники обробок фольклору, енциклопедії та антології, збiрники звичайних даних, iншi складенi твори за умови, що вони є результатом творчої працi за добором, координацiєю або упорядкуванням змiсту без порушення авторських прав на твори, що входять до них як складовi частини;
16) тексти перекладiв для дублювання, озвучення, субтитрування українською та iншими мовами iноземних аудiовiзуальних творiв;
17) iншi твори.
Права автора складаються з особистих (немайнових) i майнових прав. Особисті немайнові права автора не можуть бути передані іншим особам. Майнові права діють протягом життя автора i 70 років після його смерті. Вони являють собою виключнi права на використання твору в будь-який формі i в будь-який спосіб. Після закінчення цього терміну твори переходять у загальнонаціональне надбання i можуть вільно використовуватися за умови дотримання немайнових прав.
Порушенням авторського права і (або) суміжних прав, що дає підстави для судового захисту, є випадки, передбачені частиною 1 статті 50 Закону. Захист особистих немайнових і майнових прав суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав здійснюється в порядку, встановленому адміністративним, цивільним і кримінальним законодавством.
Одним з основних аргументів на користь реєстрації є той, що суб'єкт авторського права, здійснивши реєстрацію, здобуває додаткову можливість доказу існування в об'єктивній формі свого твору на дату подання заявки. Особливо це стосується неоприлюднених творів. Документи заявки, права на твори яких було зареєстровано, зберігаються протягом всього строку охорони авторського права.
Наявність свідоцтва i рішення, виданих державою, публiкацiя відомостей про реєстрацію в каталогах державної реєстрації i офiцiйних бюлетенях є свідченням того, що твір захищається авторським правом i що всі треті особи попереджено про вiдповiдальнiсть за неправомірне його використання. Часто сам факт реєстрації запобігає спробам незаконного використання твору без урахування iнтересiв авторів.
Наявність свідоцтва дуже важлива при поданні твору на розгляд потенційному користувачу. На жаль, існує сумний досвід, коли твір, наприклад, який-небудь авторський проект, спочатку відхиляється, а через деякий час втілюється в життя, i не виключено, що й спотворюється через вiдсутнiсть авторського контролю.
--> ЧИТАТЬ ПОЛНОСТЬЮ <--