Контрольная работа: Захист інноваційних фінансових послуг

Аналіз даних реєстрації за об'єктами авторського права свідчить про те, що здебільшого реєструвалися авторські права на лiтературнi письмові твори наукового, технічного, практичного, белетристичного та іншого характеру. Це рiзнi книги, статті, рукописи, словники, проекти, програми, науково-технічна та конструкторсько-технологiчна документація, технiчнi умови, довідники, видавничі проекти журналів i газет, рекламно-iнформацiйнi проекти i матеріали, проекти конкурсів, описи ігор, проекти телевiзiйних i радіопрограм, сценарії, белетристичні твори, збірки вiршiв, література навчального характеру, твори релiгiйного характеру тощо.

2. Використання патенту

Згідно Закону України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі" ( Відомості Верховної Ради (ВВР), 1994, № 7, ст. 32) (В редакції Закону № 1771-III від 01.06.2000, ВВР, 2000, № 37, ст. 307):

Патент (патент на винахід, деклараційний патент на винахід, деклараційний патент на корисну модель, патент (деклараційний патент) на секретний винахід, деклараційний патент на секретну корисну модель) - охоронний документ, що засвідчує пріоритет, авторство і право власності на винахід (корисну модель);

патент на винахід - різновид патенту, що видається за результатами кваліфікаційної експертизи заявки на винахід;

деклараційний патент на винахід - різновид патенту, що видається за результатами формальної експертизи заявки на винахід;

деклараційний патент на корисну модель - різновид патенту, що видається за результатами формальної експертизи заявки на корисну модель;

патент (деклараційний патент) на секретний винахід - різновид патенту, що видається на винахід, віднесений до державної таємниці;

деклараційний патент на секретну корисну модель - різновид патенту, що видається на корисну модель, віднесену до державної таємниці.

Пріоритет, авторство і право власності на винахід засвідчуються патентом (деклараційним патентом).

Строк дії патенту України на винахід становить 20 років від дати подання заявки до Установи. Строк дії деклараційного патенту на винахід становить 6 років від дати подання заявки до Установи. Строк дії патенту на винахід, об'єктом якого є лікарський засіб, засіб захисту тварин, засіб захисту рослин тощо, використання якого потребує дозволу відповідного компетентного органу, може бути продовжено за клопотанням власника цього патенту на строк, що дорівнює періоду між датою подання заявки та датою одержання такого дозволу, але не більше ніж на 5 років.

Строк дії деклараційного патенту на корисну модель становить 10 років від дати подання заявки до Установи. Строк дії патенту (деклараційного патенту) на секретний винахід і деклараційного патенту на секретну корисну модель дорівнює строку засекречування винаходу (корисної моделі), але не може бути довшим від визначеного за цим Законом строку дії охорони винаходу (корисної моделі).

Дія патенту припиняється достроково за умов, викладених у статті 32 Закону України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі".

Право винахідника має:

1. Право на одержання патенту має винахідник, якщо інше не передбачено цим Законом.

2. Винахідники, які спільно створили винахід (корисну модель), мають однакові права на одержання патенту, якщо інше не передбачено угодою між ними.

3. У разі перегляду умов угоди щодо складу винахідників Установа за спільним клопотанням осіб, зазначених у заявці як винахідники, а також осіб, що є винахідниками, але не зазначені у заявці як винахідники, вносить зміни до відповідних документів у порядку, що встановлюється Установою.

4. Не визнаються винахідниками фізичні особи, які не внесли особистого творчого внеску у створення винаходу (корисної моделі), а надали винахіднику (винахідникам) тільки технічну, організаційну чи матеріальну допомогу при його створенні і (або) оформленні заявки.

5. Винахіднику належить право авторства, яке є невід'ємним особистим правом і охороняється безстроково.

Винахідник має право на присвоєння свого імені створеному ним винаходу (корисній моделі).

3. Закон про неякісну конкуренцію

Згідно закону:

1. Недобросовісною конкуренцією визнаються будь-які дії у конкуренції, що суперечать правилам, торговим та іншим чесним звичаям у господарській діяльності.

2. Недобросовісною конкуренцією є неправомірне використання ділової репутації суб’єкта господарювання, створення перешкод суб’єктам господарювання у процесі конкуренції та досягнення неправомірних переваг у конкуренції, неправомірне збирання, розголошення та використання відомостей, що є комерційною таємницею, а також інші дії, що призводять або можуть призвести до порушення правил конкуренції, інтересів споживачів, вплинути на стабільність ринкових відносин та кваліфікуються відповідно до частини першої цієї статті.

3. Недобросовісна конкуренція тягне за собою юридичну відповідальність осіб, якщо їх дії мають негативний вплив на конкуренцію на території України, незалежно від того, де вчинено такі дії.

Державний контроль за дотриманням конкурентного законодавства:

1. Державний контроль за дотриманням конкурентного законодавства, захист інтересів суб’єктів господарювання та споживачів від його порушень здійснюються Антимонопольним комітетом України відповідно до його повноважень, визначених законом.

2. Антимонопольний комітет України та його територіальні відділення у встановленому законом порядку розглядають справи про недобросовісну конкуренцію та інші справи щодо порушення конкурентного законодавства, передбачені законом.

3. Рішення Антимонопольного комітету України та його територіальних відділень можуть бути оскаржені до суду.

Конкурентне законодавство:

1. Законодавство, що регулює відносини, які виникають у зв’язку з недобросовісною конкуренцією, обмеженням та попередженням монополізму (домінування) в господарській діяльності, складається з цього Кодексу, законів України "Про Антимонопольний комітет України", "Про захист економічної конкуренції", "Про захист від недобросовісної конкуренції", інших законодавчих актів.

2. Положення цієї частини Кодексу не поширюються на відносини, у яких беруть участь суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин, якщо результат їх діяльності проявляється лише за межами України, якщо інше не передбачено чинним міжнародним договором, згоду на обов’язковість якого надано Верховною Радою України.