Контрольная работа: Захист капіталів банків від недобросовісних зайомників, кредиторів і конкурентів

Вступ

1 Загальні питання забезпечення фінансової безпеки держави

2 Значення банківської системи в забезпечення фінансової безпеки держави

3 Поняття банківскього капіталу

4 Захист стабільності формування банківського капіталу банків

5 Проблема внутрішніх та зовнішніх загроз для банківської системі України

6 Іноземний банківський капітал: конкуренція та можливі наслідки

Загальні висновки

Використана література

Додаток А

Вступ

Попередження небезпек, ризиків, викликів і загроз державі як суспільно-політичній інституції та мінімізація їхніх рівнів до бажаних умов безпеки існування і стратегічного розвитку суспільства, народу, нації, людини і громадянина у сучасній демократичній державі передбачає узгоджене функціонування складових елементів системи забезпечення безпеки: військово-політичних, економічних, соціальних, ідеологічних, інформаційних, психологічних, науково-технічних, соціокультурних, правових, правоохоронних та інших механізмів. Перелічені елементи складають таке поняття як „система забезпечення національної безпеки”. Необхідно зазначити, що поняття „національна безпека”, як і „система забезпечення національної безпеки” мають не лише загальні характерні для багатьох держав риси, особливості побудови та вдосконалення. Вони є багатоаспектними і мають поряд із загальними унікальні, специфічні лише окремим суспільствам риси. У даному випадку має місце унікальність розвитку систем безпеки на пострадянському просторі, в якому Україна не є винятком і посідає чільне місце.

Загальновідомо, що атрибутом могутності держави є самодостатня система національної безпеки. Слід відразу ж зазначити, що дана система включає найбільш важливі складові: 1) безпека людини і громадянина; 2) безпека соціуму; а також 3) безпека держави. Саме цей триєдиний організм утворює національну безпеку в сучасному її розумінні. Тому всяка спроба підмінити національну безпеку не то виключно державною, не то безпекою особистості є за своєю суттю вихолощеним смислом.

Національна безпека за своєю природою утворює дуалістичну систему, репрезентовану державною і недержавною підсистемами забезпечення безпеки. Механізм функціонування міжоб’єктової системи безпеки суб’єктів господарювання недержавної сфери утворює відповідну систему взаємодії з усіма державними структурами, що мають відношення до вирішення більш широкої проблеми – національної безпеки України. Діяльність зазначеної міжоб’єктової системи безпеки реалізується в межах спільних з урядом України програм, які охоплюють, у тому числі, загальнонаціональні програмні напрямки забезпечення безпеки з забезпечення захисту капіталів банків від недобросовісних зайомників, кредиторів і конкурентів.

Розглянемо останнє питання в цієї роботі.

1 Загальні питання забезпечення фінансової безпеки держави

На фінансах базується економіка будь-якої країни, фінанси — “кров” економічної системи держави. Проблема належної підтримки фінансової безпеки держави є найактуальнішою, оскільки зачіпає усі галузі національного господарства, приватних підприємців, усі прошарки населення, все суспільство і державу в цілому.

На грунті концепції фінансової безпеки має бути розроблена державна стратегія фінансової безпеки, яка може бути основою опрацювання державної фінансової політики, надаючи орієнтири, визначаючи національні інтереси, цілі і пріоритети. Стратегія фінансової безпеки має також включати програму забезпечення фінансової безпеки.

Грунтуючись на Концепції національної безпеки України, структура концепції фінансової безпеки може бути такою:

основна мета підтримання фінансової безпеки держави;

принципи організації підсистеми фінансової безпеки;

основні методи забезпечення фінансової безпеки;

загрози фінансовій безпеці;

основні критерії, що мають характеризувати фінансово-кредитну сферу з точки зору підтримання її безпеки на належному рівні;

національні інтереси у фінансово-кредитній сфері;

основні напрями (пріоритети) державної політики у сфері фінансової безпеки;

система підтримання безпеки у фінансово-кредитній сфері на належному рівні.

Безпечним слід вважати такий стан фінансово-кредитної сфери, який має характеризуватися збалансованістю, стійкістю до внутрішніх і зовнішніх негативних впливів, здатністю цієї сфери забезпечувати ефективне функціонування національної економічної системи та економічне зростання. Тоді основна мета підвищення фінансової безпеки полягає у безперервному підтриманні саме такого стану фінансово-кредитної сфери. При цьому параметри фінансово-кредитної сфери мають бути такими, що забезпечують і внутрішню, і зовнішню збалансованість. Їх значення повинні бути достатніми для забезпечення ефективного функціонування економіки, а механізми, що використовуватимуться при цьому, здатні забезпечувати належну стійкість до дії загроз.

Основні методи забезпечення фінансової безпеки. До основних методів доцільно включити наступні: збирання і аналітичну обробку інформації про досвід і заходи з забезпечення безпеки фінансово-кредитної сфери в інших країнах, постійний моніторинг і аналіз умов, чинників, загроз та індикаторів фінансової безпеки, прогнозування умов, дії чинників та значень індикаторів у перспективі, розробку і здійснення конкретних заходів щодо підтримання фінансової безпеки на належному рівні.

Загрози фінансовій безпеці. Постійне відстеження і визначення основних загроз фінансовій безпеці значно полегшує її підтримку на належному рівні. Це надає можливість своєчасно розробляти й здійснювати практичні заходи щодо зниження негативного впливу загроз чи їх повної ліквідації. Усі загрози фінансовій безпеці можна поділити на внутрішні та зовнішні, існуючі та можливі. Критерієм поділу загроз на існуючі або можливі має бути порогове значення того чи іншого індикатора, який характеризує певну загрозу. Загрози, що уже перевищили порогові значення, слід вважати існуючими або наявними, якщо ні — можливими.

Внутрішні загрози.

--> ЧИТАТЬ ПОЛНОСТЬЮ <--