27. Розробка і реалізація політики фірми.

28. Створення операційної системи.

29. Функціонування операційної системи.

30. Кадрова політика фірми.

31. Методи і форми стимулювання праці.

32. Влада, лідерство і стилі керівництва.

33. Групова динаміка.

34. Влада й особистий вплив керівника.

35. Стилі керівництва і їхня ефективність у різних ситуаціях.

36. Ситуаційний фактор.

37. Керування конфліктами, змінами і стресами.

38. Порівняльний аналіз систем керування в різних країнах.

39. Системи підготовки і перепідготовки менеджерів в інших країнах.

40. Нормативи і документи, що визначають форми і порядок ведення бухгалтерського обліку.

41. Безготівкові і наявні форми розрахунків.

42. Формування фінансових результатів діяльності підприємства.

43. Аналіз звітної документації.

44. Види і ставки податків підприємства відповідно до законодавства України.

45. Види зовнішньоторговельних операцій.

46. Основні аспекти митного законодавства.

Організація та методика відбору інформації про навчальний предмет

Основними джерелами інформації в навчальному процесі залишаються підручник, навчальні посібники, монографії, наукові статті як в друкованому, так і в електронному вигляді. Для успішного вивчення навчальної дисципліни необхідно опрацювати матеріал підручника, інших рекомендованих джерел.

Розрізняють два методи відбора інформації про навчальний предмет: швидкий (для поверхневого ознайомлення) та повільний (для глибокого вивчення). Перший з них дозволяє швидко підібрати необхідні джерела, другий метод полягає в поглибленому аналізу підручників, монографій, посібників, статей та інших джерел і сприяє формуванню уявлень про цінність викладеної інформації.

Перед тим як приступити до читання будь-якої книги, потрібно ознайомитися з нею. Як правило, у назві та рубрикації автор намагається розкрити зміст, тому необхідно в першу чергу розглянути зміст і аналіз вести відповідно до розділів, підрозділів, глав, параграфів тощо. Доцільно зробити короткий огляд тексту для встановлення цінності викладеного в книзі матеріалу.

Якщо в процесі аналізу зустрічаються незнайомі терміни, поняття, визначення, доцільно звертатися до словників, довідників, енциклопедій. Уміння працювати з довідковою літературою - ознака відповідного рівня культури розумової праці. Необхідно звертати увагу на рисунки, графіки, таблиці, що зустрічаються в книгах. Графічний матеріал для фахівців, які вміють читати схеми і графіки, несе суттєву інформацію про навчальний предмет.

До прочитаного необхідно відноситися критично, зіставляючи його з думками інших авторів, шукати пояснення власних труднощів і сумнівів в інших джерелах. Зміст книги краще та глибше розуміється, якщо читання ведеться з олівцем або ручкою в руках, якщо здійснюються замітки, робляться виписки та конспекти. Читання з одночасним записом допомагає концентрувати увагу, з’ясувати головне, краще його запам’ятати.

Форми запису можуть бути різноманітними. Недопустимо робити позначки в самій книжці, краще використовувати закладки, на яких записують сторінки й абзаци. Виписки з підручника доцільно заносити до конспекту. Виписки, зроблені на окремих аркушах, вклеюють до конспекту. При конспектуванні книги є можливість повернутися до прочитаного (і не один раз), продумати його, писати не поспішаючи, робити менше скорочень. Конспект може бути різного ступеня деталізації в залежності від значення джерела, складності його засвоєння. Деякі таблиці, графіки, схеми доцільно копіювати. Цитати повинні бути дослівними зі вказанням вихідних даних книги. Конспект книги, тези, план - є елементами вторинної обробки інформації, повинні бути акуратними, чіткими, зрозумілими. При роботі з науковими статтями, доцільно виписки по кожній з них вести на окремих картках.

Інформацію й знання сьогодні можна черпати не лише з друкованих матеріалів, але й також використовуючи електронні носії інформації: бази даних, CD-ROMи, DVD і, звичайно, WWW - World Wide Web. Проте електронні носії інформації не замінять ні друкованих матеріалів, ані бібліотек, вони є розширенням й доповненням їх можливостей і викликані потребами сьогодення.

Процес конспектування джерела в електронній формі і спрощується, і, одночасно, ускладнюється.

Причини спрощення: