Курсовая работа: Аналіз екологічної системи мікрорайону "Північний"
Мета даної роботи полягає у вивчені соціоекосистеми мікрорайону Північний та дослідженні зовнішнього впливу на людину (як на біотичний компонент даної екосистеми) з боку такого абіотичного чиннику, як питна вода.
У воді зберігається багато секретів, які можуть відкрити завісу над таємницями здоров'я й тривалістю життя. Вода – основа життя. Дуже хочеться, щоб вода в домі була чистою, прозорою та безпечною.
Але на жаль...
1. Загальна характеристика екосистеми
Для штучної системи цілісність визначається мінімумом складових, необхідних для досягнення поставленої перед системою мети, тобто її функціональністю. Комплексна (природно-штучна) екосистема повинна задовольняти вимогам, які висувають як до природної, так і до штучної екосистеми.
Визначення і обґрунтування меж екосистеми
Будь-яка екологічна система займає певну територію та об’єм і відокремлена від сусідніх систем природними чи антропогенними кордонами. Тема курсової роботи не містить визначення меж досліджуваної екологічної системи. Ця визначеність існує лише для адміністративних систем, у яких межі очевидні з назви.
На думку дослідника межа екосистеми району «Північний» не може співпадати з адміністративною межею мікрорайону, адже остання чітко не визначена.
З екосистеми неможна виключати такі важливі компоненти, як магістраль, залізничні шляхи, автозаправочні станції, але не потрібно включати приватний сектор, адже досліджуватись буде тільки «спальний район». «Спальний район» Північного складається з багатоповерхівок введених в експлуатацію, недобудованих багатоповерхівок, господарських та технічних приміщень, гаражних кооперативів, церкви, ринку організованого і стихійного, школи, дитячого садка в одному приміщенні, будівлі відділу міліції, аптек, спортивних майданчиків, магазинів, зупинок, супермаркету, автостоянок, котельних кооперативних та жекових, водонапірної башні, автодоріг, пішохідних шляхів, неасфальтованих троп, зелених насаджень.
Межі екосистеми, обґрунтовані дослідником, являють собою лінії, які проходять з північної сторони району по головній дорозі (вул. Архітектора Старова), з півдня і заходу – паралельно закладеному фундаменту новобудови на відстані 30-50 метрів (для врахування впливу господарських приміщень). З південного сходу та зі сходу – це кінець меж квартальної житлової забудови.
Для отримання повного уявлення про досліджувану екосистему мікрорайону Північного необхідно розробити графічне представлення.
Докладніше це показано на картосхемі 1 (Див. Додаток 1)
Встановлення зовнішнього впливу на екосистему.
Зовнішній вплив розглядається як зовнішні прямі зв’язки довкілля з екологічною системою. Треба охарактеризувати джерела зовнішнього впливу, а також вид, тип, характер кожного прямого зв’язку.
Основні чисельні показники прямих зв’язків
За даними метеостанції Миколаїв, де за 52 роки спостережень взимку мали перевагу північно-східні вітри (24%), швидкості яких можуть досягти 34м/с (грудень 1940р.), а влітку – північно-західні(21%). [1]
Сумарна радіація на території екосистеми складає 4400-4800МДж/м2 у рік. Величина радіаційного балансу підстилаючої поверхні змінюється від 1880 до 2100 МДж/м2 у рік. Пересічна температура повітря за рік на основній частині території становить 8-100 С. Пересічна температура січня змінюється від –50 С до –20 С, взимку близько 40% днів з відлигами (метеостанція Миколаїв). Пересічна температура липня досягає 20-230 С, абсолютні максимуми 39-400 С, абсолютні мінімуми від-300 С до-340 С. Період з температурою понад +100 С становить 180-225 днів, тривалість вегетаційного періоду 215-225 днів. [3]
Мікрорайон відноситься до центральної частини Миколаївської області і річні суми опадів на його території складають 390-410 мм, Із загальної кількості опадів у теплий період (квітень-жовтень) випадає 70% переважно у вигляді злив. Серед метеостанцій всього Причорномор’я найбільша кількість катастрофічних злив, коли випадало більше 55 мм опадів, зареєстровано у Миколаєві: за 27 років спостережень таких злив було вісім.
Взимку буває зі сніговим покривом в середньому від 37 до 65 днів. Пересічна потужність снігового покриву не перевищує 3-6 см. Запаси води у снігу при найбільшій його висоті коливаються від 30 до 24 мм. Глибина промерзання ґрунту складає 37-54 см.
Пересічна багаторічна вологість повітря становить 71%, але, іноді в травні – серпні вона зменшується до 15-30%. З впливом моря пов’язано щорічне надходження з опадами 150-170 кг/га хлоридів і сульфатів натрію та магнію.[1]
За сукупністю агрокліматичних показників територія екосистеми відноситься до дуже посушливої, помірно жаркої (сума температур складає 3300-34000 С).
За теплий період року буває більше 15 днів з суховіями (у травні, серпні). Кожний третій-четвертий рік, має прояв літніх пилових бурь (від 5 днів до 9 днів). Пилові бурі виникають під час посух (з березня по вересень, рідко взимку) при сильних вітрах до 18 м/с. Аналіз періодичності пилових бур у 19-20 ст. показує, що вірогідність прояву цього явища збереглася незмінною.[3]
Під безпосереднім впливом зовнішніх факторів, а також такі, що відчувають цей вплив опосередковано знаходяться такі складові екосистеми: природні (біотичні), комунальне господарство(соціуми, транспорт та побутові комунікації).?
Розробка структурно-ієрархічної схеми та внутрішніх зв’язків екологічної системи.
Розробка структури екологічної системи полягає у виборі
принципу декомпозиції системи,
визначенні кількості ієрархічних рівнів,
встановленні внутрішніх зв’язків між складовими системи,
графічному представленні «ієрархічного трикутника».
Будь-яка екологічна система може бути декомпозованою за різними принципами: просторовим, функціональним, речовинним, тощо. Велике значення відіграє така особливість екологічної системи як наявність нематеріальних (соціальних, духовних тощо) складових і зв’язків. Внаслідок цього рекомендується розробити декілька декомпозиційних схем, побудованих на різних принципах. Остаточний вибір структурної схеми системи буде виконано пізніше при детальному аналізі системи (перш за все – зв’язків між складовими).