Курсовая работа: Аналіз екологічної системи мікрорайону "Північний"

Фактичний матеріал для біологічних характеристик знаходиться в навчальній, періодичній, довідковій літературі та в відомчих звітах по біології, зоології, ботаніці, лісознавству, тваринництву, іхтіології, орнітології, ґрунтознавству. Цей матеріал необхідно формалізувати до графічних (чи аналітичних або табличних) залежностей властивостей, чи показника біологічного об’єкту (див. 2.6) від зовнішнього впливу температури, вологи, густини чи іншого абіотичного фактору, або від біотичного фактору – пригнічення сусідами, знищення хижаками, підтримка людиною чи тваринами тощо.

Характеристики штучних об’єктів у вигляді залежностей показників природоємності та забруднюваності від технологічних і експлуатаційних особливостей об’єкту розробляються з використанням даних, які містяться в спеціальній технічній літературі.

Певна інформація по екологічним характеристикам міститься в роботі В.В. Добровольського «Основи теорії екологічних систем».

5. Чисельні рішення

Виконані згідно з попередніми пунктами розділу 2 роботи створюють базу, опираючись на яку, студент може вирішити практичні задачі з отриманням чисельних результатів. Для нескладних екологічних систем при наявності достатньої кількості даних по екологічним характеристикам треба такий чисельний аналіз виконати для системи і всіх її складових, тобто по всім вертикальним і горизонтальним зв’язкам. Для складних екосистем чисельний аналіз проводиться для частини системи після процедури спрощення одним з трьох шляхів – по горизонталі, по вертикалі, «нішово». Крім того, обмеження обсягу чисельних рішень може бути здійснене за рахунок виконання операцій не по всім типам зв’язків, а по одному – речовинному чи енергетичному. В кожному конкретному випадку рішення приймається виконавцем по узгодженню з керівником.

Чисельні рішення компонуються в такі три блоки: зовнішні зв’язки системи, внутрішні зв’язки системи, загальні показники системи.

Перший блок розробляється на базі п. 2.3, в якому приведені загальні (більшою частиною якісні) дані. Тут потрібно з урахуванням особливостей екологічної системи (чи частини системи) розрахувати долю зовнішнього зв’язку, який приходиться на окремі складові. Наприклад, скільки води із загальної кількості атмосферних опадів випарується, скільки стече у водні об’єкти, скільки залишиться у ґрунті тощо.

Другий блок розробляється з використанням схем внутрішніх зв’язків (п.2.5) та екологічних характеристик (п.2.7). Розраховуються зв’язки між окремими складовими як лінійні процеси, а також у сукупності як колообігові цикли (чи частина циклів).

Третій блок розрахунків повинен дати чисельні дані, за допомогою яких можлива порівняльна оцінка системи в цілому чи її окремих складових. Насамперед йдеться про оцінку загальних властивостей: продуктивності, енергоспроможності, самоорганізованості, емержентності. При розрахунках продуктивності треба відокремити первинну, вторинну, валову і чисту продукцію, а також визначити динамічні особливості. Енергоспроможність визначається в одиницях енергії, або енергоємності продукції і представляється у вигляді енергетичної піраміди, або енергетичного балансу екосистеми. У випадку, коли природна екосистема відчуває антропогенний вплив, його необхідно враховувати шляхом визначення коефіцієнтів деформації по таким залежностям: ;

тут – значення властивості чи показник в природній системі;

– відповідне значення антропогенного впливу.

В залежності від об’єкту, що оцінюється, коефіцієнт деформації приймає відповідний вид:

КДВ – коефіцієнт деформації властивості;

КДП – коефіцієнт деформації показника;

КДПП – коефіцієнт деформації природного процесу;

КДЕС – коефіцієнт деформації екологічної системи.

Чисельні рішення, як і отримання екологічних характеристик рекомендується виконувати з використанням комп’ютера.

При викладенні матеріалу курсової роботи необхідно враховувати наступне:

- скорочення слів та словосполучень дозволяється лише в загальноприйнятих випадках: к.к.д. – коефіцієнт корисної дії; к.в.п.р. – коефіцієнт використання природного ресурсу; К – кельвін; ⁰ С – градус Цельсія; т – тона; с – секунда; м – метр; л – літр; рН – кислотність середовища; кВт – кіловат; Дж – джоуль тощо;

- при графічному відображенні зв’язку між двома величинами по горизонталі відкладають незалежну перемінну, а по-вертикалі – величину, зміна якої визначається поведінкою першої. Масштаб вибирається таким, щоб горизонтальна і вертикальна проекції зображення були приблизно рівними;

- при подачі інформації у вигляді таблиці вказується номер і назва (зміст) таблиці;

- нумерація таблиць і рисунків рекомендується наскрізною;

- при використанні в роботі літературного матеріалу (фактичні дані, формули, закони, гіпотези, правила, пропозиції тощо) необхідні посилки на джерело інформації приводяться у вигляді цифри в дужках, наприклад [8], де цифра відповідає номеру, під яким джерело числиться в Переліку використаної літератури;

- текст розміщується на листі паперу таким чином, щоб на всіх чотирьох сторінках залишалися поля: зліва – 35, зверху – 15, знизу – 20, справа – 20 мм;

- всі сторінки, окрім титульного листа, нумеруються наскрізне. На листі “Зміст” номер і назва розділів, а також номер сторінки повинні відповідати вказаним у тексті.

Висновки

Обрана локальна природна екосистема мікрорайону «Північний» є складною екосистемою і має стандартні властивості: цілісність і функціональність, продуктивність, енергоспроможність, емерджентність, динамізм, самоорганізованість і стійкість.

Кожен з елементів даної екосистеми також має свої властивості, що характеризуються певними показниками.

Всі елементи СЕС мікрорайону «Північний» знаходяться у взаємодії і пов’язані зв’язками різних типів.