Курсовая работа: Аналіз готової продукції
Власник у момент організації підприємства вносить частину засобів у розмірі потреби. За рахунок цих джерел підприємство придбаває необхідні предмети для здійснення своєї діяльності. Засоби, які потрібні на покриття витрат понад власні кошти, вони можуть у порядку кредиту взяти в банку та в порядку взаємних розрахунків – в інших підприємств, а також отримати за рахунок додаткового продукту, виробленого господарством.
За строками на підприємствах джерела поділяються на такі групи:
- власні;
- тимчасово залучені засоби.
Власні засоби – це статутний капітал, резервний капітал, пайовий капітал, спеціальний капітал, нерозподілений прибуток.
Тимчасово залучені засоби – засоби, залучені на певний порівняно невеликий період. Основне джерело для покриття додаткових потреб господарства є короткострокові та довгострокові позички банку. Друге джерело – кредиторська заборгованість, а третє – розрахунки з розподілу національного доходу.
2. Баланс підприємства
Подвійна характеристика господарських фактів – явищ і процесів – за ознаками продуктивних сил і виробничих відносин в економіці має назву балансового методу.
Бухгалтерський баланс – це спосіб економічного групування і узагальненого відображення стану господарських засобів підприємства за складом і розміщенням, та за джерелами утворення і цільовим призначенням в грошовій оцінці на певну дату у формі звітної таблиці.
Характерна риса балансового узагальнення – подвійний аспект описування реальних об’єктів, синтетичний характер здобутої інформації.
Сутність подвійного відображення даних полягає в тому, що реальні об’єкти, які описуються з допомогою балансу, обов’язково виражаються залежно від конкретного балансу та призначення узагальнених даних.
Балансове узагальнення економіки є об’єктивно необхідним для управління ними. Порівнювати витрати і результати господарювання можна лише з допомогою балансового методу.
У бухгалтерському балансі порівнюються дві величини: з одного боку, сукупність засобів господарювання, згрупованих за їхньою функціональною роллю у господарстві, а з іншого – сукупність джерел цих засобів, згрупованих за ознаками їхньої належності (власності). Перша величина (актив) показує, якими засобами господарство володіє (виробничий, фінансовий потенціал), а друга (пасив) – з яких джерел ці засоби утворилися (рівень господарської самостійності.
Актив і пасив – це економічні характеристики. Актив балансу – конкретна форма існування продуктивних сил (матеріали, основні засоби, кошти, продукція тощо) у вартісному вираженні. Пасив – сума власних і позичених (від банку, господарських формувань, держави) коштів для господарювання, що виражає виробничі відносини.
Актив балансу в юридичному розумінні характеризує суму засобів за функціональною ознакою, якими господарство керується, розпоряджається і володіє, а також є власником у тій частині, яка відповідає сумі його власних внесків, вкладених в діяльність та показаних в пасиві.
Пасив балансу в юридичному розумінні характеризує виробничі правові відносини та відносини власності, які виникли між господарством та іншими суб’єктами господарювання – підприємствами, банками, кредиторами у результаті господарської діяльності.
Бухгалтерський баланс відображає фінансовий стан господарства, містить дані про стан господарських засобів, джерела їх утворення, фінансові результати, систему взаємовідносин, систему боргових (розрахункових) відносин.
Баланс є синтетичним узагальненням показників для аналізу господарської діяльності.
3. Основна бухгалтерська процедура
Основна бухгалтерська процедура визначає послідовність відображення інформації в бухгалтерському обліку. Відповідно до цієї процедури інформація в обліку відображається за такими етапами:
- інвентар;
- вступний або початковий баланс;
- журнал реєстрації господарських операцій;
- головна книга;
- оборотна відомість;
- кінцевий або заключний баланс.
Інвентар – це перелік всіх засобів, які належать даному підприємству, дебіторської заборгованості та зобов’язань підприємства.
На підставі даних інвентарю складається вступний баланс.
В журналі реєстрації господарських операцій відображаються всі операції, які відбулися протягом певного періоду.
Головна книга – це перелік бухгалтерських рахунків, що відкриваються підприємством для відображення господарських операцій.
Оборотна відомість узагальнює інформацію поточного обліку, ту яка відображена на окремих рахунках і одночасно призначена для контролю за правильністю записів на рахунках.