Курсовая работа: Аналіз особливостей розвитку творчих особливостей молодших школярів на уроках праці

· Завдання ІІ рівня складності знаходяться на щабель нижче та направлені на розвиток основ системного мислення, продуктивної уяви, переважно алгоритмічних методів творчості. Об’єктом виступає поняття «система», а також, ресурси систем. Вони мають вигляд неконкретної проблемної ситуації, або містять протиріччя в явній формі. Метою завдань є розвиток системного мислення учнів.

· Завдання І (найвищого, високого)рівня складності. Це конкретні завдання з різних областей знань, які містять скриті протиріччя. В ролі об’єкта виступає біосистеми, полі системі, ресурси будь-яких систем. Завдання такого типу пропонуються учням третього та четвертого класу. Вони направлені на розвиток основ діалектичного мислення, керованої уяви, свідомого використання алгоритмічних методів творчості.

Обрані учнями методи творчості при виконанні завдань, характеризують відповідні рівні розвитку творчого мислення, творчої уяви. Таким чином, перехід на новий рівень розвитку креативних здібностей молодших школярів проходить в процесі накопичення кожним учнем досвіду творчої діяльності.

ІІІ рівень передбачає виконання завдань на основі перебору варіантів та накопленого творчого досвіду в дошкільному шкільному віці. Використовуються такі методи творчості, як морфологічний аналіз, метод контрольних питань, синектика, типові прийоми фантазування.

ІІ рівень – виконання творчих завдань на основі евристичних методів, таких, як метод маленьких людей, методи подолання психологічної інерції, системний оператор, ресурсний підхід, закони розвитку систем.

І рівень передбачає виконання творчих завдань на основі розумових інструментів, таких, як адаптований алгоритм рішення обраних задач, прийоми вирішення протиріччя в просторі та в часі, типові прийоми вирішення протиріч.

Щоб накопичувати творчий досвід, учень повинен обов’язково усвідомлювати процес виконання творчих завдань.

Під поняттям рефлексивних дій розуміють готовність і спроможність учнів творчо осмислювати та вирішувати проблемні ситуації, уміння знаходити новий сенс та цінності, уміння ставити перед собою нестандартні задачі в умовах колективної та індивідуальної робити, уміння адаптуватися в незвичних міжособистісних системах відносин

Організація усвідомлення учнями власної творчої діяльності має на увазі поточну та підсумкову рефлексію. Поточна рефлексія реалізується в процесі виконання учнями завдань в робочій зошиті та має на увазі самостійне фіксування рівня досягнень (емоційне налаштування, набуття нової інформації та практичного досвіду). Підсумкова рефлексія маж на увазі періодичне виконання тематичних контрольних робіт.

Як при поточному, так і підсумковому етапі рефлексії, педагог фіксує методи рішення творчих завдань, використаних учнями, та робить висновок про рівень розвитку творчого мислення та уяви молодших школярів.

Для більш детального визначення рівня розвитку творчих здібностей та креативності учнів, необхідно аналізувати та оцінювати кожне виконане самостійне творче завдання. Педагогічна оцінка результатів творчої діяльності учнів може бути виконана за допомогою шкала «Фантазія», розробленою Г. С. Альтшуллером для оцінки фантастичних ідей. Ця шкала дає змогу оцінити рівень розвитку уяви (шкала адаптована до молодшого шкільного віку). Шкала «фантазія» включає в себе п’ять показників:

· Новизна – оцінюється за 4-ьох рівневій шкалі: копіювання об’єкта, незначна зміна в вихідному об’єкті, якість зміненого прототипу, отримання принципово нового об’єкта;

· Переконливість

· Гуманність

· Художня цінність

· Суб’єктивна оцінка

Для визначення рівня творчого мислення можна використовувати методику проведення анкетування в експериментальних класах

Для запобігання односторонньої суб’єктивної оцінки креативності учнів необхідно використовувати психологічні та педагогічні методики діагностування в комплексі. Для оцінки таких показників, як творче мислення та творча уява необхідно ураховувати результати психологічного діагностування.

Ефективність проведеної роботи багато в чому визначається характером взаємовідносин як між учнями, так і між учнями та педагогом. Однією їх педагогічною умовою ефективності системи творчих завдань є особистісно-діяльна взаємодія учнів та педагога в процесі їх виконання. Сутність – в нерозривності прямого та зворотного впливу, органічного поєднання змін, усвідомлення взаємодії як співтворчості.

При такому підході організаторська функція педагога має на увазі вибір оптимальних методів, форм, прийомів, а функція учня полягає у в набутті навичок організації самостійної творчої діяльності, вибору способу виконання творчого завдання, характеру міжособових взаємовідносин в творчому процесі.

Таким чином, під поняттям особистісно-діяльносною взаємодією вчителя та учнів в процесі організації творчої діяльності розуміється сполучення організаційних форм навчання, бінарний підхід до вибору методів та творчий стиль діяльності учнів та педагога.

Накопичення кожним школярем досвіду самостійної творчої діяльності має на увазі активне використання його на різних етапах виконання творчих завдань колективних, індивідуальних та групових форм роботи.

Вибір форм при виконанні творчих форм залежить від цілей виконання творчого завдання та його рівня складності. Вибір методів організації творчої діяльності виконується в залежності від цілей, рівня складності змісту, рівня розвитку креативних здібностей учнів , конкретних умов, які склалися при виконанні творчого завдання.

Очевидно, що в процесі навчання творчості педагог має приймати нестандартні рішення, використовувати нетрадиційні шляхи, передбачити наслідки. Це потребує від учителя гнучкого підходу, вміння скомбінувати свій власний метод, якщо ни один з відомих науці методів не може вирішити проблемну ситуацію. Такий метод називається ситуаційним або творчий метод. Система творчих завдань також використання учнями активних методів для організація методів для організації самостійної творчої діяльності.

Таким чином, системи методів організації творчої діяльності вчителя та учнів орієнтовані на єдину мету та взаємно доповнюють один одного. У тактиці творчого стилю викладання проявляються наступні лінії поведінки вчителя:

· Уміння поставити учбово-пізнавальні проблеми

· Стимулювання до пошуку нових знань та нестандартних способів вирішення задач та проблем

Підтримка учня на шляху до самостійних висновків (Бордовская Н.В., Реан А.А. Педагогика: Учебник для вузов. - СПб.: Питер, 2000)

Все це передбачає уміння створювати атмосферу творчості на заняттях. Атмосфера творчості складається шляхом: