Курсовая работа: Аналіз стану ринку та визначення ринкових перспектив

Рисунок 2.2 – Криві попиту та пропозиції

На всій даній ділянці графіку пропозиції, яка відповідає ціновому інтервалу (від 1,15 гр.од. до 4,45 гр.од), пропозиція є еластичною, тобто величина пропозиції збільшується на більший відсоток, ніж ціна , оскільки коефіцієнт еластичності більше одиниці . На всій ділянці кривої попиту, яка відповідає ціновому інтервалу (від 1,15 гр.од. до 4,45 гр.од), попит є нееластичним, оскільки коефіцієнт еластичносі на даному ціновому інтервалі менеше одиниці.

6. Для розрахунку кількісних значень надлишків продавця та покупця скористаємося графічним методом

Рисунок 2.3 - Графічне представлення вихідної ринкової ситуації

Розмір наждлишку споживача відповідає площі криволінійної фігури ABP0.(рис 2.3). Визначити її площу необхідно на інтервалі від ціни рівноваги(2,3 гр.од) до десятикратного значення цієї ціни(23 гр.од.) :

Розмір надлишку виробника відповідає площі трикутника P0BC , в якому :

Оскільки загальний виграш ринку дорівнює сумі розмірів надлишків споживача та виробника, то він становить 69,08+12,155 = 81,235 (гр. од.)

Далі визначимо ознаки, за якими виділяються відповідні надлишки (рис 2.4)

Надлишок споживача – це інтегральна різниця між ціною, котру згоден сплатити покупець за дану одиницю товару , та ціною, встановленою ринком. Тобто ціна попиту на товар(РD) визначається граничною корисністю кожної одиниці товару, а рівноважна ринкова ціна товару- взаємодією попиту та пропозиції. В результаті цієї взаємодії товар продається по ринковій ціні (Рe). Тому споживач виграє, купуючи товар дешевше, чим він міг за нього заплатити. Цей виграш дорівнює площі заштрихованого трикутника РDЕРe. Розміри надлишку споживача характеризують рівень його добробуту. Реалізуїма державою політика податків і дотацій, а також державне регулювання цін впливає на величину надлишку споживача (межанізм впливу буде охарактеризовано далі).

Рисунок 2.4 – Надлишки споживача та виробника

Надлишок виробника- це інтегральна різниця між ціною, по якій згоден реалізувати товар продавець, та ціною ринку. Знання граничних витрат (МС) дозволяє визначити виграш виробника. Справа в тому, що мінімальна ціна, за якою фірма може без втрат продавати одиницю продукції, не повинна бути нижча граничних витрат (МС)(приріст затрат , пов’язаний з виробництвом кожної наступної одиниці продукції). Будь-яке перевищення ринкової ціни одиниці продукції над її МС буде означати ріст прибутку фірми. Таким чином, надлишок споживача ще можна визначити як величину перевищення ціни реалізації (ринкової ціни) над граничними витратами виробництва. Такий надлишок фірма отримує від кожної продаваїмої одиниці товару за ринковою ціною (Ре), що перевищує граничні витрати (МС) виробництва даної одиниці. Таким чином, реалізуючи об’єм товару (Qe) (при різних МС на кожну одиницю продукції від 0 до QЕ) по РЕ, фірма отримує виграш, що дорівнює заштрихованій площі РeЕРS.

Сума надлишків продавця та покупця називається надлишком або вигодою ринку, а об’єм продажів від 0 до (Qe) вважається ефективним сектором ринку ; при наявності тільки виграшу однієї зі сторін (продавця чи покупця) сектор ринку вважається неефективним (об’єм продажів, що перевищує (Qe). Роздивляючись ці сектори, можна зробити висновок, що виробник має стимул працювати в ефективному секторі, оскільки саме в ньому фірма отримує виграш, що дорівнює заштрихованій площі РeЕРS. В неефективному секторі у виробника продукції немає стимулу до функціонування, оскільки при обсягах продажів більше (Qe) виграш ринку відсутній,- більше того, якщо ціна в неефективному секторі буде вища за ціну РЕ, на ринку виникне надлишок тавару, який негативно вплине на положення продавця. Якщо ціна буде нижчою за PE , на ринку виникне дефіцит товару, який негативно відобразиться на положенні покупців.

7. Відомо, що ринкова рівновага перебуває під впливом багатьох факторів, які діють у різних напрямках та мають різноманітну природу. Це можуть бути як детермінанти попиту або пропозиції, їх комбінації, так і інструменти державного регулювання.

Ринкова рівновага може бути більш чи менш стійкою. Діагностика стійкості ринкової рівноваги здійснюється за методамиВальраса(для короткого часового інтервалу) та Маршалла(для довгого).

Ринкова рівновага вважається стійкою, якщо, порушуючись, вона від­новлюється виключно за допомогою ринкового механізму, без державного втручання в ринкові процеси. Якщо самостійного відновлення рівноваги не відбувається, попередній рівноважний стан ринку вважається нестійким.

Метод Вальраса

Діагностуючи стійкість рівноваги у короткому часовому інтервалі (за методом Вальраса), оберемо по одному значенню ціни вище та нижче рівноважної і, використовуючи відповідні функції, визначимо обсяги попиту та пропозиції, які виникають при даних рівнях цін :

P	1,61	2,99
D	18,63354	10,03344
S	8,27	17,93

Рисунок 2.5 - Аналіз стійкості ринкової рівноваги по Вальрасу

При підвищенні ринкової ціни до P1 (2,99 гр.од.)(рис. 2.5) виникає надлишок тавару S1 – D1 , який кількісно дорівнює : 17,93 – 10,03344 = 7,89656 од.товару. Це негативно відображається на положенні продавця. Згідно з Л.Вальрасом, при наявності надлишку виникає конкуренція між продавцями, які для збільшення об’єму попиту починають знижувати ціни. При зниженні ціни об’єм попиту буде збільшуватися, доки не встановиться вихідна рівновага. Тобто можна зробити висновок, що така ринкова рівновага є стійкою, а основною рушійною силою механізму відновлення рівноваги є продавець товару.

При зниженні ринкової ціни до P2 (1,61 гр.од.) на ринку виникає дефіцит товару D2 – S2 , який кількісно дорівнює : 18,63354 – 8,27 = 10,36354 од.товару. Між покупцями починається конкуренція за дефіцитний товар. Вони починають пропонувати продавцям більш високу ціну, що дозволяє збільшити пропозицію. При підвищенні ціни пропозиція збільшується, цей процес продовжується до моменту повернення ціни до вихідного рівноважного рівня P0. Тобто можна зробити висновок, що така ринкова рівновага є стійкою, а основною рушійною силою механізму відновлення рівноваги є споживачі товару.

Таким чином, за версією Вальраса, в умовах дефіциту активною стороною ринку є покупці, а в умовах надлишку – продавці товару.

Метод Маршалла

В довгому часовому інтервалі головним фактором, визначаючим стан ринку є кількість продукції на ринку, яка в свою чергу визначається об’ємом її виробництва.

При підвищенні ринкової ціни до P1 (2,99 гр.од.)(рис. 2.6) спочатку визначаємо об’єм пропозиції товару на ринку , тобто QS = 17,93 од. товару. В цьому випадку ціна, яку згоден заплатити покупець за кожну одиницю товару буде дорівнювати :

Очевидно, що ціна виробника P1= 2,99 гр.од. вища за ціну споживача PD= 1,67 гр.од., що ліквідує стимул до розширення виробництва продавцем. Продавець скорочує виробництво, товар стає все більш цінним для споживача, ціна виробника падає, ціна споживача зростає, - рівновага відновлюється. Тобто ринкова рівновага в цьому випадку є стійкою.