Курсовая работа: Аналіз впливу непрямого цінового регулювання на ринкову рівновагу

Рис.1.3. Вплив відсоткового податку на ринкову рівновагу

Наприклад, якщо попит зросте на 20% за незмінного пропонування, це означатиме, що за кожного значення ціни обсяг попиту покупців стане більшим за попередній на відповідну величину. Крива попиту змінить кут нахилу. У точці нової рівноваги Е₁ матимемо збільшення і рівноважної ціни, і рівноважного обсягу.

Іншим є вплив відсоткового податку. Коли податок стягується як відсоток від ціни товару, крива пропонування також зміщується ліворуч, але не паралельно до попередньої. У цьому випадку змінюється і точка перетину кривої пропонування з відповідною віссю, і кут її нахилу, оскільки має місце непропорційне зростання рівнів цін для різних обсягів пропонування – менше для цін, що відповідають меншим обсягам пропонування, більше – для цін, що відповідають більшим обсягам пропонування[5].

Як і у випадку податку з одиниці товару, ціна пропонування Р_S відрізняється від рівноважної – ціни попиту P_D .

Зміни параметрів ринкової рівноваги можуть відбуватись в результаті втручання держави. Дія таких чинників як податки і субсидії охоплює широкий спектр економічної діяльності суб’єктів. Метою встановлення та зміни податків є держання податкових надходжень до державного чи місцевого бюджетів.

1.3 Механізм впливу субсидій та імпортного мита на стан ринкової рівноваги

Розмір мита на товар може бути вищим від тарифної ставки, що застосовується в більшості випадків. Це може відбутися в результаті застосування до цього товару "антидемпінгових заходів" або "компенсаційних заходів". Антидемпінгові мита стягуються за вимогою вітчизняних виробників у відповідь на дії іноземних торговців, що в країні-імпортері вважаються "демпінгом". Під "демпінгом" звичайно розуміють продаж товару за ціною, нижчою від тієї, за якою той самий або подібний товар продається в країні експорту ("справедлива ціна "). "Компенсаційні" мита стягуються у відповідь на допомогу, яку інша країна надає своїм виробникам, щоб штучно домогтися їхньої більшої конкурентоспроможності на зовнішньому ринку (так звані субсидії) [3].

Субсидії вважаються «податком навпаки», вони покривають частину витрат виробника і дозволяють збільшити пропонування.

Рис. 1.4. Вплив субсидії на ринкову рівновагу

Тому крива пропонування буде зміщуватись праворуч на величину наданої субсидії по вертикалі. У точці нової рівноваги Е₁ ціна пропонування P_S відрізняється від рівноважної – ціни попиту P_D, за якою купують товар покупці, на величину субсидії (sub): P_S – P_D = sub.

Для покупців ціна знизилася, що звеличило об'єм попиту, а для продавців підвищилася, що збільшило об'єм пропозиції. В результаті рівноважна кількість збільшилася.

Площа прямокутника P_S P_D E₁ A відповідає загальній сумі субсидії. За інших рівних умов з наданням субсидії виробникам рівноважна ціна знизиться, а рівноважний обсяг продукції зросте.

Для вітчизняних виробників є альтернатива. Якщо імпортні товари ввозяться в таких кількостях, що це створює істотну загрозу розвитку вітчизняної промисловості, в багатьох країнах вітчизняні виробники можуть почати спеціальні процедури, результатом яких може стати обмеження імпорту таких "небезпечних" товарів, причому не тільки шляхом підвищення мита, але й через кількісні обмеження [6].

Теоретично розмір компенсаційного мита повинен точно відповідати тим негативним ефектам, які створює субсидування в країні експорту відповідного товару. На практиці цього не завжди легко домогтися.

Імпортне мито також є інструментом непрямого впливу держави на ринкову ціну. Розглянемо економічні наслідки його введення при зовсім еластичному пропонуванні імпортного блага (табл.1.5.).

Рис.1.5. Наслідки введення імпортного мита

За відсутності імпорту на даному ринку встановлюється ціна Р_А, за якою куплять Q_A од. блага. Наявність зовсім еластичного пропонування з-за кордону, представленого лінією S_im , знижує ціну до P_H , в результаті чого попит зростає до Q_H, а пропозиція вітчизняних виробників скоротиться до Q_G . Різниця Q_H - Q_G відповідає обсягу імпорту. У результаті вільного доступу на даний ринок імпортного блага надлишки споживачів виросли на площу P_A AHP_H , а надлишки виробників знизились на площу P_A GAP_H . Отже, імпорт забезпечує чистий виграш суспільства, представлений площею трикутника GAH.

Припустимо, держава в цілях підтримки вітчизняних виробників встановлює імпортне мито у розмірі Т з одиниці увезеного блага. Це відобразиться на графіку зрушенням S_im нагору на відстань Т. ціна зросте до P_F, збільшуючи обсяг вітчизняного пропонування до Q_E і знижуючи обсяг попиту до Q_F .

У результаті надлишки виробників збільшаться на площу P_F EGP_H , а надлишки споживачів зменшаться на площу P_F FHP_H . Сума мит, що поступили до держбюджету уявляє площу прямокутника KEFL, а чисті втрати суспільства внаслідок встановлення мита відповідають сумі площ трикутників GEK і LFH. Площа першого трикутника представляє втрати через меншу у зрівнянні із закордоном ефективність вітчизняного виробництва, а площа другого – внаслідок штучного обмеження споживання даного блага [3].

Розділ 2. Аналіз непрямого цінового регулювання ринкової рівноваги

2.1 Правові основи регулювання цін та впливу на ціноутворення з боку держави

Державне цінове регулювання в Україні регламентується спеціальним законодавством: Законами "Про ціни і ціноутворення", "Про обмеження монополізму та недопущення недобросовісної конкуренції у підприємницькій діяльності", постановою Кабінету Міністрів України "Про встановлення повноважень органів виконавчої влади та виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін (тарифів)" тощо. Закони в галузі ціноутворення встановлюють основні правила формування та застосування цін в країні, порядок контролю за цінами, відповідальність за його порушення, права та обов'язки окремих органів виконавчої влади у сфері ціноутворення[7].

Для практичного виконання зазначених Законів, вони доповнюються й конкретизуються спеціальними рішеннями парламенту, указами Президента чи постановами уряду.

Законом України «Про ціни і ціноутворення» визначено політику ціноутворення, яка є складовою частиною загальної економічної і соціальної політики України і спрямована на забезпечення:

1) рівних економічних умов і стимулів для розвитку всіх форм власності та економічної самостійності підприємств, організацій і адміністративно-територіальних регіонів країни;

2) збалансованого ринку засобів виробництва, товарів та послуг;