Курсовая работа: Автоматизація та інтеграція інформаційних технологій у систему шкільних бібліотек району

- вивільнення часу працівників для рішення творчих завдань.

Однак, у бібліотечні технології автоматизація вносить також ряд додаткових переваг, добре відомих всім працівникам автоматизованих бібліотек.

Бібліотека являє собою місце, що містить інтелектуальні цінності суспільства. Передача цих цінностей зростаючому поколінню є основним завданням школи. Отже, бібліотека відіграє надзвичайно важливу роль у навчально-виховній роботі навчального закладу. Автоматизація бібліотечно-бібліографічних процесів покликана вирішувати такі завдання, як полегшення бібліотечної праці, підвищення продуктивності, поліпшення обслуговування читачів.

Цілями автоматизації бібліотечно-бібліографічних процесів у бібліотеці також можуть служити:

- скорочення трудозатрат на виконання технологічних операцій, пов'язаних з комплектуванням, організацією й використанням фондів і БД, довідково-інформаційним обслуговуванням і інформаційним забезпеченням користувачів системи;

- розширення складу надаваних користувачам послуг, зокрема, шляхом включення в роботу бібліотек нетрадиційних для них послуг інформаційного забезпечення й довідкового обслуговування, пов'язаних з підготовкою, веденням і оперативним наданням фактографічної інформації;

- підвищення комфортності роботи користувачів, персоналу бібліотеки;

- розширення можливостей бібліотечного й бібліографічного обслуговування.

Бібліотеку давно перестали розглядати як стародавній будинок, у якому порошаться книжки. Отже, дійсно назріла необхідність зміни ролі бібліотеки, вона повинна перетворитися в центр інформаційного й комунікативного забезпечення людей.

Розділ ІІ. Основні шляхи автоматизації шкільних бібліотек району

На жаль, впровадження нових інформаційних технологій у шкільні бібліотеки поки досить проблематично. Більшість сільських бібліотек на сьогоднішній день взагалі не мають комп'ютерів. Можна виділити два основних напрямки автоматизації шкільних бібліотек:

- забезпечення доступу користувачам (як учням, так і педагогам, а можливо навіть широкому загалу) до загальних пошукових систем в Інтернеті та створення шкільного медіацентру.

- формування й актуалізація бібліотечних інформаційних ресурсів, і в першу чергу електронних каталогів і об’єднання шкільних бібліотек району в локальну мережу для передачі даних між бібліотеками; автоматизація довідково-інформаційного обслуговування;

2.1 Створення шкільного медіацентру: проблеми і шляхи

Сьогодні, в епоху глобальної інформатизації освіти, питання зміни системи роботи шкільних бібліотек стає особливо актуальним, тому що ні для кого не є секретом украй запущений стан цієї важливої інституції.

У пошуках рішення наболілої проблеми - що ж робити зі шкільними бібліотеками? - одні приходять до рішення трансформувати їх в шкільні бібліотечно-інформаційні центри, а інші проповідують ідеї ліквідації шкільних бібліотек шляхом об'єднання їх з масовими бібліотеками, принаймні на селі.

Залишаючи осторонь ідеї ліквідації шкільних бібліотек як класу, розглянемо проблеми, що виникають у зв'язку зі спробами створення шкільних бібліотечно-інформаційних центрів.

Досить цікаву думку з цього приводу висловив завідувач відділом комп'ютеризації Державної науково-педагогічної бібліотеки України ім. В.А. Сухомлинского, кандидат технічних наук Юрій Артемов. Він запропонував деякі можливі моделі й шляхи інформатизації шкільних бібліотек. Спробуємо стисло передати зміст даної праці.

Чи повинен бути комп'ютер у шкільній бібліотеці тільки засобом автоматизації праці шкільного бібліотекаря чи ж основою для створення шкільного інформаційного центра?

Знайти відповідь на це, здавалося б, елементарне питання зараз як ніколи актуально у зв'язку з масовим надходженням комп'ютерної техніки в школи України. На жаль, у шкільні бібліотеки ця техніка практично не потрапляє. Бібліотекарям приходиться доводити необхідність комп'ютеризації шкільних бібліотек, але не завжди це вдається, тому що задовільної відповіді на питання – навіщо шкільній бібліотеці комп'ютер – немає. Є думки.

Відповідно до одної з них, комп'ютер у шкільній, як і у всякій іншій бібліотеці, потрібний для автоматизації бібліотечних процесів: комплектування, каталогізації, книговидачі, адміністрування баз даних і т.п. При цьому головним вважається створення адекватної автоматизованої бібліотечно-інформаційної системи (АБІС).

Що стосується спеціалізованого програмного й технічного забезпечення (комп'ютерів), то тут все ясно. Гірше йдуть справи з інформаційним забезпеченням. Якщо мова йде про велику університетську бібліотеку, то проблем з адаптацією програмного й створенням інформаційного забезпечення, як правило, не виникає. Але, якщо говорити про шкільну бібліотеку, де працює один бібліотекар, і то найчастіше на половину ставки, то проблеми можуть вирости до нездоланних розмірів.

Тож чи є автоматизація процесів бібліотечної діяльності в школах першочерговою? Адже досвід показує, що спочатку в умовах звичайної школи спроби автоматизації бібліотечної праці ведуть не до скорочення трудових витрат, а, навпаки, до їхнього стрімкого збільшення.

Відповідно до іншої думки, комп'ютер необхідний шкільній бібліотеці для організації в школі сучасного інформаційного центру. Це, в основному, пов'язане із двома аспектами.

По-перше, у світі з'явилися й широко поширюються навчальні посібники й матеріали на нових, так званих мультимедійних, носіях, де завдяки цифровому представленню інформації вдалося об'єднати текст, багату кольорову графіку й анімацію на CD і DVD-дисках. У шкільній практиці з'являються он-лайнові навчальні програми й усілякі тренажери. Учні із задоволенням користуються цими засобами для поглибленого вивчання шкільних предметів і індивідуального придбання необхідних навичок. Це підвищує мотивацію до навчання, сприяє реалізації нових парадигматичних змін у системі освіти: індивідуалізації й гуманізації процесу навчання.

По-друге, реалії сучасного світу вимагають, щоб кожен учень умів шукати й знаходити у світовому інформаційному просторі як можна більше повну інформацію з питання, що його цікавить, для того, щоб глибоко вивчити пропонований матеріал і виробити власну думку. Це в дорослому житті допоможе йому стати повноправним громадянином інформаційного суспільства.

Але й учитель повинен мати можливість доступу до світових інформаційних ресурсів. Він повинен уміти користуватися електронними каталогами великих публічних і наукових бібліотек, базами даних в Інтернеті. Для цього шкільні бібліотеки стають абонентами електронних каталогів великих бібліотек, підписуються на електронні журнали, телеконференції й бази даних. Інтернет і медіатеки в розвинених країнах давно вже стали невід'ємною частиною шкільної бібліотеки.

У цілому такі перетворення сприяють реалізації принципово нових шкільних технологій, ідей дистанційного навчання, відкритої і безперервної освіти, що отримують останнім часом широке поширення у світі.

Аналіз існуючого досвіду дозволяє виділити три основні моделі, відповідно до яких створюються бібліотечно-інформаційні центри.