- автоматизований облік і ведення статистики у всіх процесах, включаючи обслуговування читачів;

- надійне зберігання бібліотечних каталогів у декількох копіях;

- скорочення витрат на комплектування фондів і обробку вхідних потоків документів;

- розширення сфери послуг за рахунок залучення нових інформаційних джерел.

На практиці це означає виконання автоматизованої обробки нових надходжень у бібліотеку; звільнення співробітників від ряду рутинних робіт по підготовці картотек, видань, списків, звітної документації; створення бази даних про надходження; здійснення операцій по створенню й копіюванню тематичних архівів літератури. Завдяки автоматизації можна виконувати предметний пошук інформації із запитів читачів, обслуговування баз даних інформаційних і періодичних видань бібліотеки, ведення масиву бібліографічних описів журнальних статей, пошук записів по ключових словах, створення електронних довідників, контроль за виданою літературою: облік читачів і їхніх формулярів; автоматичний запис у формуляр читача виданої літератури; контроль строку повернення книг. А головне – забезпечення читачам своєї бібліотеки виходу у вітчизняний і світовий інформаційний простір.

Які ж саме функції шкільних бібліотек доцільно автоматизувати?

В АБІС звичайно виділяються наступні функціональні розділи:

- каталогізація, електронний каталог (ЕК), довідково-бібліографічне обслуговування;

- бібліографічне обслуговування на основі використання баз даних інших ЭК в Інтернеті;

- підсистема обслуговування читачів;

- комплектування, включаючи книгообмін;

- реєстрація періодичних видань і ведення відповідного ЭК;

- міжбібліотечний абонемент;

- автоматизована підготовка бібліографічних видань, включаючи каталожні картки;

- підсистема керування (облік, статистика, і т.д.).

Обмеженість фінансування змушує зробити вибір убік автоматизації найбільш важливих функцій. Як правило, бібліотека зупиняється, у першу чергу, на створенні ЕК з функціями комплектування і книгообміну.

Незважаючи на те, що впровадження комп'ютерних технологій – пріоритетний напрямок діяльності бібліотек, існує чимало проблем, пов'язаних з автоматизованим обслуговуванням споживачів. Найгостріша – недостача техніки й засобів на її придбання, а також співробітників для введення інформації. Сьогодні для підвищення ефективності інформаційно-бібліографічної діяльності необхідні висококваліфіковані кадри, які досконало володіють комп'ютерами.

Але наявність висококваліфікованих кадрів, оснащення бібліотек засобами автоматизованого пошуку, переробка, передача й поширення інформації уможливить підключення їх до національних і міжнародних банків і баз даних, що дозволить перетворити шкільні бібліотеки в справжні центри, що забезпечують доступ до світових інформаційних ресурсів споживачів на будь-якому рівні.

Соціальний аспект доступності інформації в цей час досить актуальний: більшість сільського населення не мають змоги користуватися Інтернетом; існують проблеми доступності інформації для соціально незахищених верств населення. Вільний доступ до інформації сприяє адаптації в суспільстві цих груп населення, вирівнюванню інформаційно-культурного потенціалу сільського та міського населення, конкурентоспроможності випускників сільських шкіл.

Створення нових поколінь обчислювальної техніки, постійне вдосконалення програмних продуктів, можливість перекладу традиційних джерел інформації на електронні носії, нові методи електронної передачі інформації в сполученні з гіпертекстом і можливістю графічного надання інформації, робота по створенню ЭК, a також досвід роботи в міжнародних інформаційних мережах через Інтернет визначили ряд нових тенденцій організації довідково-бібліографічного обслуговування, до яких можна віднести:

- розширення меж довідкового обслуговування за рахунок поступової інтеграції функцій пошуку інформації, надання повного тексту документа, оформлення замовлень і передачі заявок у служби міжбібліотечного абонемента й доставки документів;

- розширення можливостей обслуговування й надання графічної інформації, доступної в результаті перекладу на електронні носії фотографій, картографічних видань, рукописів, архівних матеріалів, спеціальних колекцій;

- підвищення оперативності обслуговування за рахунок переваг автоматизованого пошуку;

- розширення тимчасових рамок обслуговування, раніше обмежених режимом роботи бібліотеки, до 24 годинного доступу до електронних масивів у плині всього тижня в режимі віддаленого доступу;

- посилення навчальної функції в загальній структурі довідково-бібліографічного обслуговування, що пов'язане з необхідністю ознайомлення користувачів зі специфікою структури й пошукових можливостей різних баз даних, використання методів пошуку через інтернет-мережу в режимі віддаленого доступу.

У зв'язку з цим перед шкільною бібліотекою встає ряд завдань, від рішення яких залежать ефективність обслуговування. До першорядного можна віднести: уведення в експлуатацію мережного доступу; подальше навчання персоналу й активізацію діяльності бібліотекарів по освоєнню нових баз даних і пакетів прикладних програм.

2.2.2 Етапи впровадження засобів автоматизації

I. Автоматизація процесів вхідної обробки масивів документів (функції обробки документів, створення на поточних потоках бази даних, запису читачів). Масиви документів визначають види документів, для яких складаються записи (бібліографічні, про одиниці зберігання, про партнерів по книгообміну і т.д.). Кожний запис складається з набору елементів.

Способом зображення складу елементів кожного виду записів є формат. Його функція – кодування елементів записів. У бібліотечних системах багатьох країн використовуються формати типу MARC (формати машиночитаемої каталогізації) в різних модифікаціях. Розроблений також міжнародний комунікативний формат UNIMARC для обміну бібліографічними записами між бібліотеками різних країн. В АБІС нашої країни використовуються різні варіанти цих форматів, UKMARC, RUSMARC і UNIMARC.

II. Нарощування парку комп'ютерів і вибіркова обробка фондів документів для прискореного формування ЭК, службових і користувацьких баз даних. При цьому продуктивність обробки зростає в 2-3 рази й вище через відсутність необхідності роздруківки каталожних карток, використання кооперації в обробці ретроспективи з іншими бібліотеками.