Курсовая работа: База даних Теорія та практика прикладного програмування 3

Предметом дослідження є проектування та експлуатація інформаційних систем.

Метою дослідження є закріплення теоретичних знань, отриманих при вивченні навчальної дисципліни «Проектування та експлуатація інформаційних систем» і придбання навичок у використанні сучасних інформаційних технологій для виготовлення програмних продуктів, що підтримують функціонування інформаційних систем.

Методи дослідження. Для вирішення поставлених задач застосовані:

загальнонаукові методи: теоретичного пошуку; концептуально-порівняльного аналізу, визначення теоретичних і прикладних аспектів дослідження, визначення структури і змісту підготовки;

емпіричні методи: дослідження предметної області, дослідження об’єкту, що вивчається у штучно створених для нього умовах, порівняння об’єкту, що досліджується з аналогом;

метод створення інформаційної системи довідкового призначення. Введення даних до ІС згідно моделі сутність-зв'язок з обов’язковою нормалізацією даних; створення запитів та форм.

Теоретична значущість дослідження: розроблена інформаційна система, на базі якої були засвоєні теоретичні відомості про інформацію, її обробку та зберігання; етапи проектування ІС, алгоритм та необхідність нормалізації; загальні відомості про роботу з базами даних та їх супроводження у середовищі MS Access.

Практична значущість була розроблена інформаційна система, що дозволяє отримувати у зручному, простому для сприйняття, та, як наслідок, зрозумілому користувачеві вигляді довідкову інформацію з посібника, яка може бути корисною при вирішенні задач, пов’язаних з прикладним програмуванням.

Результати дослідження можуть бути використані в інженерних та інженерно-педагогічних ВНЗ.

СУТНІСТЬ, БАЗА ДАНИХ, АДМІНІСТРАТОР, ТАБЛИЦЯ, ЗАПИТ, ФОРМА, КОРИСТУВАЧ, КІНЦЕВИЙ КОРИСТУВАЧ, ПРЕДМЕТНА ОБЛАСТЬ, ПРОЕКТУВАННЯ БД, КОНЦЕПУТАЛЬНЕ ПРОЕКТУВАННЯ, АТРИБУТ, ЗВ'ЯЗОК, ER-ДІАГРАМА, МОДЕЛЬ «СУТНІСТЬ-ЗВ'ЯЗОК», НОРМАЛІЗАЦІЯ, ФІЗИЧНЕ ПРОЕКТУВАННЯ, СУБД, ЗВІТ, МАКРОС,ФІЗИЧНЕ ПРОЕКТУВАННЯ, МОДУЛЬ

Зміст

Вступ. 8

1. Опис предметної області 9

2. Проектування інформаційної системи. 11

2.1 Концептуальне (інфологічне) проектування. 11

2.1.1 Побудова ER-діаграми. 13

2.1.2 Нормалізація даних. 14

2.2 Даталогічне проектування баз даних. 19

2.3 Фізичне проектування інформаційних систем. 24

2.3.1 СУБД Access. 25

2.3.2 Об’єкти Access. 26

2.3.3 Створення таблиць. 26

2.3.4 Створення запитів. 32

2.3.5 Створення форм. 39

3. Інструкція користувача. 47

Висновки. 50

Перелік використаних джерел. 51

Вступ

Основні ідеї сучасної інформаційної технології базуються на концепції, відповідно до якої дані повинні бути організовані у бази даних з метою адекватного відображення мінливого реального світу і задоволення інформаційних потреб користувачів. Ці бази даних створюються і функціонують під управлінням спеціальних програмних комплексів, які називаються системами управління базами даних (СУБД).

Збільшення обсягу та структурної складності збережених даних, розширення кола користувачів інформаційних систем призвели до широкого поширення найбільш зручних і порівняно простих для розуміння реляційних (табличних) СУБД. Для забезпечення одночасного доступу до даних безлічі користувачів, нерідко розташованих досить далеко один від одного і від місця зберігання баз даних, створені мережеві багатодоступні версії БД заснованих на реляційній структурі. У них тим чи іншим шляхом вирішуються специфічні проблеми паралельних процесів, цілісності (правильності) і безпеки даних, а також санкціонування доступу.

У курсовій роботі представлено проектування інформаційної системи «Теорія та практика прикладного програмування».

Метою даної курсової роботи є закріплення теоретичних знань, отриманих при вивченні навчальної дисципліни «Проектування та експлуатація інформаційних систем» і придбання навичок у використанні сучасних інформаційних технологій для виготовлення програмних продуктів, що підтримують функціонування інформаційних систем.

1. Опис предметної області

База даних «Теорія та практика прикладного програмування» призначена для зберігання, обробки та пошуку інформації про зміст підручника з програмування.

Головним конструктором баз даних є адміністратор. Адміністратор здійснює роботу з супроводу баз даних у комп'ютерних системах. До його основних обов'язків належить забезпечення збереження інформації, коректування БД за завданнями користувачів, визначення ефективності баз даних, консультування користувачів.

Користувач — це особа, яка користується інформацією, що міситься у базах даних. Зокрема, Користувач автоматизованої системи — особа, яка бере участь у функціонуванні автоматизованої системи або використовує результати її функціонування [2].

З точки зору інформаційної безпеки, користувачем є тільки людина. Програма ж, що працює за її завданням, є вже суб'єктом. З її допомогою користувач взаємодіє з системою, можливо включеною в мережу, і отримує створюване нею робоче середовище. Користувачем є людина, що використовує систему або мережу для вирішення поставлених перед нею завдань. Її називають кінцевим користувачем.

Базою даних «Теорія та практика прикладного програмування» можуть користуватися молоді програмісти, які займаються вивченням мови програмування Delphi. У БД зберігається інформація про зміст розділів підручника, компоненти, функції та процедури, що в ньому розглядаються.

Рисунок 1.1 – Модель предметної області ІС «Теорія та практика прикладного програмування»

2. Проектування інформаційної системи

Під предметною областю розуміють стійкий зв'язок між іменами, поняттями та об'єктами зовнішнього світу, що не залежить від самої інформаційної системи та кола її користувачів. Введення в розгляд поняття предметної області бази даних обмежує і робить доступним для огляду простір інформаційного пошуку в базі даних і дозволяє виконувати запити за кінцевий час [3].

Проектування бази даних — це впорядкований процес створення такої моделі предметної області, яка зв’язує дані, що зберігаються в базі з об’єктами предметної області, що описуються цими даними.

Проектування баз даних, як правило, відіграє одну з ключових ролей у більшості проектів. Грамотно спроектована база дозволяє без особливих проблем вносити зміни, змінювати структуру системи [4].