Курсовая работа: База даних Теорія та практика прикладного програмування 3
1. Концептуального (або інфологічного) проектування.
2. Даталогічного проектування.
3. Фізичного проектування.
2.1 Концептуальне (інфологічне) проектування
Проектування бази даних складається з кількох етапів і починається з попередньої структуризації предметної області. Перш за все, необхідно виділити всі об'єкти, які будуть використовуватися в базі даних, вказати їх властивості (характеристики) та встановити зв'язки між ними. Цей етап називають концептуальним проектуванням бази даних.
Для опису предметної області використовують три основні конструктивні елементи сутність, атрибут і зв'язок.
Сутність - це узагальнене поняття для позначення безлічі однорідних об'єктів, інформацію про які необхідно збирати і зберігати в інформаційній системі. Сутність визначається своїм унікальним ім'ям і переліком атрибутів, що характеризують властивості сутності.
Атрибут - це пойменована характеристика суті, яка приймає значення з деякої множини допустимих значень. Атрибути моделюють властивості сутності.
Зв'язок – це графічно зображена асоціація, призначена для позначення виділеної відносини між двома або більше сутностями [1].
У даній інформаційній системі основними об'єктами є:
Главы з властивостями: № главы, название главы, краткое содержание, начальная страница, конечная страница;
Подглавы з властивостями: № главы, код подглавы, название подглавы, начальная страница, конечная страница;
Параграфы з властивостями: код параграфа, № главы, код подглавы, название параграфа, начальная страница, конечная страница, ключевые слова которые упоминаются, процедуры которые упоминаются, функции которые упоминаются, свойства компонентов которые упоминаются, типы переменных которые упоминаются, определения, фрагменты кода, рисунки, таблицы;
Таблицы з властивостями: код параграфа, название таблицы, содержание таблицы;
Типы переменных з властивостями: код параграфа, тип переменной, описание;
Фрагменты кода з властивостями: код параграфа, фрагмент кода, описание;
Рисунки з властивостями: код параграфа, название рисунка, рисунок;
Функции властивостями: код параграфа, функция, описание;
Ключевые слова з властивостями: код параграфа, код ключевого слова, ключевое слово, описание.
2.1.1 Побудова ER-діаграми
ER-модель є однією з самих простих візуальних моделей даних (графічних нотацій). Вона дозволяє визначити структуру в загальних рисах [5]. Це загальний опис структури називається ER-діаграмою або онтологією вибраної предметної області.
На етапі переходу до реалізації даної ER-діаграми у вигляді реальної інформаційної системи або програми, відбувається відображення ER-моделі в більш детальну модель даних реляційної (об'єктної, мережевої, логічної, або ін) бази даних, яка називається фізичною моделлю даних по відношенню до вихідної ER-діаграмі.
Модель Сутність-Зв'язок (ER-модель) (англ. entity-relationship model або entity-relationship diagram) — це модель даних, що дозволяє описувати концептуальні схеми. Вона надає графічну нотацію, засновану на блоках і з'єднуючих їх лініях, за допомогою яких можна описувати об'єкти і відносини між ними будь-якої іншої моделі даних. У цьому сенсі ER-модель є мета-моделлю даних, тобто є засобом опису моделей даних.
ER-модель зручна при проектуванні інформаційних систем, баз даних, архітектур комп'ютерних програм, і інших систем (далі — моделей). З її допомогою можна виділити ключові сутності, що присутні в моделі, і позначити зв’язки, які можуть встановлюватися між цими сутностями. Важливо відзначити, що самі зв’язки також є сутностями (виділяються в окремі графічні блоки), що дозволяє встановлювати зв’язки на безлічі самих відносин [1].
Для цього використовуються наступні позначення:
Сутність зображається прямокутниками.
Атрибути позначаються овалами (або прямокутниками з закругленими кутами).
Зв’язки зображаються ромбами.
