Курсовая работа: Бізнес-планування на підприємстві
чи буде ефективним виробництво та реалізація продукції (послуг);
чи достатній ринок збуту для цієї продукції;
як буде організоване ресурсне забезпечення бізнесу;
чи є відповідною кваліфікація керівників та робітників.
Отже, бізнес-план допомагає реально оцінити ідею, втілити ії в документацію, усвідомити її, визначити ефективність та «вузькі» місця та керувати процесом реалізації підприємницького проекту. Але, якщо даний бізнес-план якимось чином потрапить до конкурентів або ворогів, то гарантувати подальшу успішну реалізацію проекту не можна.
Експертний аналіз багатьох бізнес-планів, складених українськими фірмами та окремими підприємцями з метою залучення іноземних інвестицій, який провели незалежні експерти з питань економічної безпеки, з великою достовірністю вказує на те, що вартість економічної інформації, поданої в бізнес-плані згідно вимог потенційних іноземних інвесторів, в 100 разів більше тих грантів або капіталів, які планує вкласти в українську економіку іноземний інвестор на сьогоднішньому етапі. Інакше кажучи, спостерігається проведення економічної розвідки всіх аспектів економіки України іноземними «інвесторами», причому, як вже вказувалося раніше, такий вид бізнесу забезпечує іноземним фірмам рентабельність понад 1200% [15, c. 219].
Пікантна подробиця цієї справи полягає в тому, що здійснюється економічна розвідка відносно України руками самих же українських бізнесменів! Тому вважаємо за необхідне дати деякі свої рекомендації відносно складання бізнес-планів.
На підготовчому етапі бізнес-планування рекомендується провести співставлення життєвого циклу пропонованого товару (послуги), який відображає дію економічного закону спадної корисності, та інтегральної динамічної кривої, яка характеризує всі аспекти діяльності фірми в динаміці.
Залежно від зіставлення прогнозованої власної інтегральної динамічної характеристики та кривої життєвого циклу товару (послуги) визначається доцільність мети і стратегії та основні напрями формування бізнес-плану. Світова практика свідчить, що звертання з бізнес-пропозицією до іноземних інвесторів доцільне лише у випадку, коли фірма планує входити у «бронзовий» період з умовою, що період співпраці з іноземним партнером буде не меншим «бронзового», а ще краще – довшим.
Якщо фірма планує працювати під час «срібного» періоду, то рекомендується обмежитися отриманням довгострокового кредиту в іноземному банку.
Якщо ділова агресія та динамічність фірми дають змогу діяти у «золотому» періоді, то рекомендується залучені кошти від одного інвестора звести до розумного мінімуму, а самих інвесторів вибирати таким чином, щоб звести до мінімуму можливу їх консолідацію з метою отримання контрольних функцій над цією фірмою [15, c. 223].
На початковому етапі складання бізнес-плану дуже важливим є визначення власної тактики реалізації проекту, особливо поведінки на ринку. Можливі два варіанти: перший – коли маркетологи фірми пасивно збирають та аналізують ринкову інформацію, але не мають жодного впливу на виробництво; та другий – коли власне маркетологи визначають, які товари, коли, в яких обсягах виробляти та в які сегменти конкретних ринків ці товари
(послуги) скеровувати. Це буде визначальним при виборі певної моделі організації виробництва та збуту продукції.
Перший варіант поведінки на ринку може бути вибраний тоді, коли планується виробляти товари «бронзового» періоду на великосерійному виробництві з відносно постійними споживачами та постачальниками. За цих умов поведінка на ринку може бути прогнозованою на кілька років вперед. Організація виробництва передбачає при цьому максимальне завантаження обладнання та мінімальні запаси сировини, матеріалів та комплектуючих при добре налагодженій і ритмічній системі їх постачання.
При виході на ринок з товарами «золотого» періоду передбачається отримання максимальних прибутків при максимальній конкуренції. Перемагає в конкурентній боротьбі тільки та найбільш динамічна фірма, яка на основі маркетологічної інформації спроможна в найкоротший строк реагувати на всі вимоги ринку. Організація такого виробництва повинна передбачити неповне завантаження обладнання та наявність стратегічних запасів, щоб мати можливість оперативно змінювати обсяги виробництва певного асортименту товарів.
«Класики» вважали, що стабільність (рівновага) в економіці має місце лише в умовах повної зайнятості [6, c. 48]. Кейнс показав, що в ринковій економіці, коли вся продукція знаходить покупців за існуючими на ринку цінами, а сукупні видатки дорівнюють за обсягом виготовленому продукту, повинна бути неповна зайнятість, бо насичення веде до того, що не можна далі нарощувати виробництво без неадекватно різкого росту всіх затрат, а це веде до зростання цін, зменшення конкурентоспроможності товарів і, відповідно, до різкого зменшення прибутків.
1.2 Сутність і характеристика бізнес-планування
Бізнес-планування це – більше чим просто планування на перспективу, це процес безупинного планування, широкий діапазон якого відбиває новий спосіб мислення про майбутнє, новий образ підприємницького і виробничого життя. Головне, що тут варто зрозуміти, є те, що комерційна діяльність являє собою систему взаємозалежних відносин і підприємство є підсистемою в ще більшій системі, що охоплює економіку країни в цілому. Ця концепція виходить із представлення про той ступінь спільності, що дозволяє відокремлювати загальне від складових його одиниць, розглянутих окремо. Розроблювач бізнес-плану повинний створити такі процедури і таку політику, що виразять компанію як систему, а саме перспективне планування як процес, за допомогою якого ця система пристосовує свої ресурси до динамічних умов зовнішнього і внутрішнього середовища. Цінність бізнес-планування полягає в тому, що воно дозволяє підвищувати якість поточних рішень і збільшувати ефективність майбутніх.
Рис. 1.1. Загальна схема бізнес-планування [11, c. 121]
Процес бізнес-планування охоплює серію етапів від постановки задачі до текстового опису розділів бізнес-плану. Ці етапи можна умовно розділити на три групи:
1-ша група включає 1, 2, 3 і 4 етапи – з моменту появи ідеї в керівника через формування цієї ідеї в конкретні цілі і задачі (за допомогою тестових таблиць для самоаналізу) у концепцію моделі розвитку організації. Коректування цілей замовника за результатами оцінки загального стану завершує логічний ланцюжок цієї групи. У ній важливе місце займають тестові таблиці, що є стимулятором аналізу загального стану. Цю групу можна назвати процесом формування концепції моделі в замовника. На малюнку вона обведена пунктирною лінією.
2-га група включає 4, 5, 5*, 6, 7, 8, 9 і 10 етапи. Тут відбувається процес розробки оптимальної моделі, що складається зі збору, обробки, аналізу й оцінки вихідних даних, розробки альтернативних моделей і вибору з них оптимальної. У ній також важливу роль грають тестові таблиці. На етапі збору інформації (5) вони пропонують замовнику альтернативи по кожному питанню. Таким чином, досягається усвідомлений вибір рішення з різних аспектів діяльності організації. При аналізі систематизованих даних (7) відбувається оцінка обраних у тестових таблицях рішень шляхом порівняння основних взаємин і пропорцій організації з еталонами. На (8) етапі експертної оцінки проводиться порівняння представлених у тестових таблицях рішень з оптимальними. Але остаточна оцінка рішень виробляється на етапі розробки моделі (10), коли ліквідуються невідповідності в результатах оцінки на (8) етапі. У цій групі є численні зворотні коригувальні зв'язки, що говорять про важливу роль даної групи.
3-тя група включає 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17 і 18 етапи роботи. Вона поєднує процес перевірки оптимальної моделі при відхиленнях обраних параметрів, що задаються, за допомогою програм. Результати проведення експерименту коректують програму і модель, і в такий спосіб досягається облік невизначеностей і зв'язаних з ними ризиків, визначається життєздатність моделі.
Ці групи зв'язані одна з одною на етапах (4, 16), що є загальними для сусідніх груп і являють собою початок чи кінець відповідного етапу. Логічним зв'язком усього процесу бізнес-планування є коригувальна мети замовника інформація для ухвалення рішення [12, c. 53].
1) Мети замовника. Процес бізнес-планування починається з появи в підприємця ідеї, оформленої у виді загальної схеми чи створення розширення справи, іноді можуть бути і розроблені техніко-економічні проекти. Якщо він відчуває потребу в інвестиціях для реалізації своєї ідеї і потребує їх одержання в розробці бізнес-плану, він укладає договір з консультативною фірмою й одержує від неї тестові таблиці, запитальник і таблиці вихідних даних для самооцінки ідеї, збору інформації й оформлення моделі розвитку у виді інвестиційної заявки.
2) Самотестування. Перш ніж приступати до розробки бізнес-плану з залученням фахівців консультативної фірми, необхідно перевірити себе і свою ідею за допомогою тестових таблиць. На питання в тестових таблицях не існує ні «правильних», ні «неправильних» відповідей. Ці питання покликані дати оцінку особистої мотивації, тобто визначити, що змусило зайнятися бізнесом. Самотестування допомагає:
оцінити сильні і слабкі сторони бізнес, а також можливості і проблеми, викликані економічною ситуацією, що у свою чергу, дозволить дати об'єктивну оцінку того, яким образом фірма досягла того положення, у якому вона знаходиться зараз;
визначити задачі фірми і поставити цілі на майбутнє перед самим собою;
зрозуміти, як правильно реалізувати поставлені цілі і задачі.