Курсовая работа: Черкаський обласний краєзнавчий музей

Болота утворились в заплавах річок Тясмин, Супій, Ірклій, Золотоношка, Гнилий Тікич, Гірський Тікич. Як правило, це невеликі ділянки площею близько 1 га. У старому руслі Дніпра сформувалося найбільше у Правобережному Лісостепу (площа – 5,5 тис. га) болото Ірдинь, стратиграфічний профіль якого знайомить з покладами торфу, його видами та умовами утворення.

Великі болотні масиви є у верхів’ї Гірського Тікичу - це Шуляцьке (понад 600 га) та у заплаві р. Конелки (Конельське, 600 га). Рослинність боліт багата: поширені вільшняки, переважають високі трави. В експозиції представлені фотографії, гербарії болотних рослин. Основа деревостану вільхового лісу – вільха чорна. У підліску ростуть верба попеляста, крушина ламка, черемха, смородина чорна, у травостої - очерет звичайний, осока дерниста, трапляється папороть - теліптеріс болотний.

Високотравний покрив на болотах утворюють очерет звичайний, рогіз широколистий, осоки. Іноді осоки утворюють окремі угруповання. Привертають увагу такі болотні рослини, як вех широколистий, образки білі, півники болотні.

Болота є резерватами лікарських рослин: оману високого (дев’ясил), аїру болотного, алтеї лікарської, валеріани, живокосту, м’яти довголистої.

Болота Черкаської області освоєні. Після осушення вони використовуються як орні угіддя, або трансформуються у вторинні луки. Деякі з боліт, наприклад, Ірдинське, використовуються для добування торфу. 87 ділянок боліт площею 4700 га, серед яких Ірдинське, Шуляцьке та Конельське, входять до складу природно-заповідного фонду області.

Ліси . Черкаська область лежить у Лісостеповій зоні України, і тому на її території переважають лісостепові ландшафти з широколистяними лісами. Соснові ліси зростають лише на борових терасах Дніпра та його приток.

Ліси займають 320,5 тис. га, 16% загальної площі області. Ще в І тис. н.е. лісистисть була значно більшою і на Правобережжі складала понад 50%.

Ліси на Черкащині поширені нерівномірно: в західній частині і на Лівобережжі дрібними острівцями, а в долинах Дніпра та Тясмину - великими масивами.

Найбільше лісів у Черкаському районі ( близько 65 тис. га), Канівському (понад 43 тис. га), Смілянському (29,8 тис. га), Чигиринському (29 тис. га) районах. Найменше заліснені - Жашківський (1,6 тис. га) та Драбівський (1,2 тис. га). У флорі широколистяних лісів області виявлені види рослин, занесених до "Червоної книги України". Фотографії, гербарій знайомлять з північними орхідеями. Всі види родини орхідних занесено до Червоної книги України. Це любка дволиста, або нічна фіалка; сфотографована збільшеним планом квітка любки зеленоквіткової, зозулині сльози яйцевидні. Гніздівка звичайна - безхлорофільна орхідея.

У Холодноярських лісах виявлено орхідні (всі види родини орхідних, або зозулинцевих, занесено до Червоної книги України): гніздівка звичайна, коручка морозниковидна, булатка довголиста. Переважна більшість орхідей (90%) - жителі тропічних широт. Орхідеї помірних широт не такі яскраві, як їх південні родичі. Проте булатка довголиста одна з найбільш декоративних наших орхідей. Молочно-білі квітки, що нагадують напіврозкритий бутон, зібрані у велике суцвіття (до 17 см заввишки). Високе пряме стебло, що несе вишукане суцвіття з великої кількості квіток (до 20) має довгі ланцетні листки. Булатка довголиста рідкісна та зникаюча рослина нашої флори. З метою охорони булатки довголистої створено ботанічний заказник.

У холодноярських лісах зростають декоративні рослини, занесені до Червоної книги України: підсніжник складчастий, тюльпан дібровний.

Цибуля ведмежа, або левурда. Цей вид цибулі відрізняється від інших тим, що має листки, які нагадують листки конвалії. Цвіте у травні. Білі зірчасті квітки зібрані у суцвіття-зонтик, що вінчає квітконосну стрілку. Під час масового квітування левурда створює суцільний килим з великої кількості білих суцвіть, насичуючи повітря сильнім часниковим запахом.

Цибуля ведмежа, вимоглива до родючості та гарного зволоження ґрунтів, добре себе почуває у Холодноярських лісах. Цибуля ведмежа занесена до Червоної книги України, декоративна та лікарська рослина.

Соснові ліси поширені на борових терасах Дніпра та його приток, де сосна звичайна на піщаних ґрунтах з нестійким рівнем їх зволоження не має конкуренції з боку інших деревних порід. Найбільші площі займають дубово-соснові (субори) та грабово-дубові-соснові ліси. На найвищих елементах рельєфу борових терас зростають чисті сосняки (бори). Особливості геологічного розвитку долини Дніпра зумовили формування лісових масивів. Правобережна частина соснових лісів: Михайлівський ліс (Канівський район), Черкаський бір, Чигиринський бір приурочена до древнього русла Дніпра, а лівобережна розміщена вздовж сучасного русла Дніпра.

Лісами Черкащини відають 44 лісництва, що об'єднані в 7 великих лісових господарств – лісгоспзагів. Ліси області порівняно молоді: молодняки і середньовікові складають близько 80%, стиглих лісів - близько 9%. Сучасні ліси області - результат лісонасаджень і лише в незначній мірі - природного самосіву. Штучних лісів на Черкащині - понад 63%. Щороку насаджується більше 1000 га лісу, вирощується 14 млн. сіянців дерев, заготовлюється 45-50 тонн лісового насіння. З метою отримання якісного насіння на площі 95,5 га створені лісонасіннєві плантації головних лісоутворюючих порід.

Доповнюють тему "Ліси Черкаської області" невеличкі виставки, колекції "Комахи - шкідники лісу" та їх ворогів "Комахи-ентомофаги".

колекція "Комахи - шкідники лісу" та їх ворогів "Комахи-ентомофаги".

Лікарські рослини - важливий компонент біоценозів: степових ділянок, лучної та болотної рослинності, лісів. Понад 20 видів рослин на Черкащині заготовлюється промислово: це грицики звичайні, кульбаба лікарська, подорожник великий, чебрець, материнка звичайна, звіробій. Запаси таких рослин, як чебрець, конвалія, материнка, звіробій, золототисячник, валеріана, цмин пісковий різко скоротились. Ці рослини потребують бережливого ставлення. Корисно ознайомитись з отруйними рослинами Черкащини, щоб уникнути можливих неприємностей у своєму житті: це болиголов плямистий, дурман звичайний, блекота.

Селекційна робота науково-дослідницьких установ області

Свідомим вирощуванням рослин і тварин людина займається не більше 10 тис. років. На протязі своєї історії в їжу вона використовувала більше 5 тисяч видів рослин, але відоме застосування одержали лише 1500, а широке - всього 250 видів.

Народженню сорту передує досить тривала і кропітка робота. На створення нового сорту витрачається в середньому 8-10 років, цей строк може бути і вдвічі більший. Але хороші сорти дуже швидко себе окупляють. Тому говорять "Немає нічого дешевшого, ніж хороший сорт". В експозиції - схема отримання сорту, де виділені три основні його етапи схрещування, добір, випробування.

За грунтово-кліматичними умовами в Черкаській області виділяють три зони: Північна лісостепова (Правобережна), Південна лісостепова (Правобережна) і лісостепова (Лівобережна). Кожна зона має свої сортодільниці, де проходять сортовипробування нові сорти і гібриди сільськогосподарських культур.

В експозиції представлені сорти зернових, кормових культур, які районовані в Черкаській області.

Пшениця - сорти Миронівська остиста, Альбатрос одеський, Лютесцене 7 (сорт НВО "Еліта", м. Сміла).

Жито сортів Верхняцьке 32, Нива селекції Верхняцької дослідної станції. Просо Харківське 27, ячмінь "Рось", "Джорджія", соя "Білосніжка".

Створено і занесено до Державного реєстру сортів рослин України 80 сортів і гібридів, з них 48 гібридів кукурудзи, 23 сорти помідорів і 7 ячменю.

Високопродуктивні гібриди Колективний 244, Ювілейний 60, Акорд 72 районуються в багатьох областях України.

Тваринний світ області