Курсовая работа: Черкаський обласний краєзнавчий музей
В природі всі види тварин і рослин створюють певні, порівняно самостійні комплекси, склад яких обумовлений не лише їх потребами, а й тісною залежністю один від одного і від умов існування.
Основою таких взаємозв’язків є харчові зв’язки, які підтримуються шляхом саморегуляції. Такі саморегулюючі стійкі природні системи називаються біоценозами.
Біоценотичний принцип покладений в основу побудови експозиції "Тваринний світ".
Ліс – складна сукупність різних живих організмів. Фауна лісу різноманітна, вона пов’язана з місцевими природними умовами, віком і складом лісових насаджень, ґрунтовим покривом, а також господарською діяльністю людини.
Тваринний світ впливає на ґрунт, ріст і довговічність лісу, плодоношення, поширення насіння, зміну одних деревних порід іншими.
Опудала тварин лісу згруповані за систематичним принципом. В експозиції - група земноводних і плазунів, життя яких пов’язане з лісом.
Земноводні, або амфібії – найпримітивніші наземні хребетні, для індивідуального розвитку яких характерна зміна середовища вода – суша. Це холоднокровні тварини, межі оптимальних температур для їх життя в Україні +18-19° – +26-28°.
Експонується вологий препарат тритона звичайного - хвостатої амфібії родини саламандрових. Розмножуються у стоячих водоймах, у яких концентруються ще коли не зійшла крига. В період розмноження вигляд тритону змінюється – хвіст стає більш широким у вертикальній площині, що дозволяє їм досить швидко плавати, перебуваючи без повітря 2-3 хв. Зимують під пеньками, в дуплах повалених дерев, купах листя. Живляться різними безхребетними.
Типовою лісовою твариною є найбільша наша безхвоста амфібія – ропуха звичайна, найкорисніша тварина серед земноводних. Із зимових сховищ виходить у березні. Живиться наземними безхребетними та дрібними хребетними тваринами.
Клас рептилій (плазунів) в експозиції представлений ящіркою прудкою, вужем звичайним і гадюкою звичайною . Плазуни - це перші справжні наземні тварини серед хребетних. Змії - це своєрідна спеціалізована гілка плазунів з видовженим тілом, яке вкрите роговою лускою або щитками. Очі їх не мають повік і вкриті прозорою шкірястою плівкою, що надає їм погляду нерухомості. Слабо розвинені органи слуху, але змії мають гарний нюх.
Гадюка звичайна має характерну ознаку в забарвленні - темну зигзагоподібну смугу вздовж хребта. Оселяється в лісових ценозах з дрібними чагарниками на лісосіках, лісових болотах, узліссях, ярах, балках.
Живиться переважно дрібними гризунами, жабами, пташенятами, комахами. Гадюка – яйцеживородяча тварина. Активніші гадюки вночі, вдень це малорухливі тварини. Зимують опускаючись у підземні сховища до 2 м великими групами (іноді 300 особин).
В експозиції представлені групи рідкозалітних, гніздових птахів Черкащини, окремо виділені денні і нічні хижі
Група гніздових птахів
Переважна частина гніздових видів, представлених в експозиції, належить до ряду горобцеподібних. Це найбільш чисельний ряд птахів, який об’єднує більше половини всіх сучасних видів. Горобцеподібні відрізняються від усіх інших птахів своєю анатомічною будовою, зокрема будовою черепа і деяких частин скелета кінцівок. Задні кінцівки в них чотирипалі, спрямовані назад першим пальцем, для горобцеподібних характерна велика різноманітність форм. Цей ряд налічує більше 5000 видів, з них близько 4000 видів належать до підряду співочих. Співочі об’єднані в 49 родин. Представники 21 родини поширені на території України, в т.ч. переважна більшість з них гніздиться на Черкащині.
Родина воронових в експозиції представлена горіхівкою, сойкою, галкою, сорокою .
В міських умовах галки гніздяться в коминах та інших порожнинах будівель, а в лісі – у дуплах. На Черкащині зимує. Дуже дружні птахи, навіть у зграї держаться парами. Живляться комахами та іншими безхребетними, взимку - всеїдні.
Досить повно представлена в експозиції родина дроздових (за сучасною систематикою – мухоловкових): чорний та співочий дрозди, дрізд-чикотень, соловейко східний . Самці чорного дрозда гарно співають. У пошуках їжі (комахи, черв’яки) часто сідають на землю і риється в лісовій підстилці.
Соловейко східний – звичайний гніздовий птах Черкащини, але побачити його в природі дуже важко. Птах сторожкий, тримається потай в густих чагарникових заростях поблизу річок, у вогких лісових ярах. Маючи такий непримітний вигляд, соловейко знаменитий своїм співом. Особливо добре чутно тьохкання, голосний чистий свист і переливчасті трелі. Навесні (в травні) співає цілу добу, але найінтенсивніше ввечері і вночі.
З чубатою синицею можна зустрітися в соснових лісах, найчастіше в молодняках. Живиться лісовими комахами і павуками, взимку - насінням хвойних. Гнізда будує у дуплах і тріщинах дерев. На Черкащині - це залітний вид.
Довгохвоста синиця, або ополовник - мешканець листяних лісів, тримається зграйками або парами. Зустрічається рідше.
Родина в’юркових представлена в експозиції костогризом, щигликом і зябликом. Це птахи, які мають товстий конічний дзьоб, вирізаний посередині хвіст. Найбільший і найсильнішій серед наших в’юркових - костогриз. Живиться переважно рослинною їжею: горішками, кісточками плодових, глоду, терену. Пташенят годує комахами, частково - насінням. Після закінчення сезону розмноження ведуть мандрівний спосіб життя в пошуках їжі. До горобцеподібних відноситься і вивільга. Для нашої області – гніздовий перелітний вид і з’являється весною останньою - в травні.
Серед голубів заслуговує на увагу голуб-синяк, або клинтух, який став рідкісним для області. Обирає для гніздування дупла старих дерев. Живиться насінням диких і культурних рослин, підбираючи його з землі.
До корисних комахоїдних птахів лісу належить строкато розфарбований одуд . Улюблені