Курсовая работа: Дидактичний проект підготовки робітника за фахом "Оператор ПК" з поглибленою розробкою технологій навчання по темі: "Концентратори"

ВСТУП

Концентратор або хаб (жарг. від англ. Hub - центр діяльності) - мережевий пристрій, призначений для об'єднання кількох пристроїв Ethernet в спільний сегмент мережі. Пристрої підключаються за допомогою витої пари, коаксіального кабелю чи оптоволокна. Термін концентратор (хаб) застосуємо також до інших технологій передачі даних: USB, FireWire і др.

В даний час хаби майже не випускаються - їм на зміну прийшли мережеві комутатори (свитчи), що виділяють кожне підключений пристрій в окремий сегмент.В даний час одним із стандартних компонентів мереж стає концентратор. А в мережах з топологією «зірка» він служить центральним вузлом. Серед концентраторів виділяються активні (active) і пасивні (passive).

Активні концентратори. Активні концентратори регенерують і передають сигнали так само, як це роблять репітери. Іноді їх називають багатопортовими репітерами - вони зазвичай мають від 8 до 12 портів для підключення комп'ютерів.Пасивні концентратори. Деякі типи концентраторів є пасивними, наприклад монтажні панелі або комутуючі блоки. Вони просто пропускають через себе сигнал як вузли комутації, не посилюючи і не відновлюючи його. Пасивні концентратори не треба підключати до джерела живня.

1.1 План конспекту по темі «Концентратори»:

1 Призначення концентраторів

2 OSI

2.1 Концентратори початкового рівня

2.2 Концентратори середнього класу

2.3 SNMP-керовані концентратори

2.4 BNC-концентратори

3. 10/100Hub-и

4. Зв'язковий біт

5. Забезпечення секретності

1. Постановка цілей вивчення теми й вибір типу навчання

Цілі вивчення теми - один з визначальних компонентів педагогічної системи. Вони залежать від соціального замовлення - вимог суспільства до освіти громадян. Проте при побудові педагогічної системи цілі конкретизуються на основі психолого-дидактичних знань.

У історії дидактичних учень є два погляди на цілі навчання. Перший стверджує, що метою є розвиток мислення, пам'яті і інших здібностей особи. Це отримало назву "Формальна освіта". Згідно другому, метою навчання є засвоєння основ наук, формування конкретних, потрібних в житті знань. Це мало назву " матеріальна освіта".

Сучасна дидактика вважає, що розвиток особистості не відбувається без освоєння знань. Тому цілі вивчення теми конкретизуються в наступних завданнях:

- забезпечення необхідного рівня засвоєння систематизованих знань про природу, суспільство, техніку, культуру, які зумовлять адаптацію учнів до подальшого навчання і життя;

- розвиток інтересів, здібностей, мислення, уваги, уяви, пам'яті, відчуттів, волі, пізнавальних і практичних умінь; завдання є чи не основним, оскільки розвинене мислення і інші здібності дозволяють випускникові поповнювати знання і удосконалювати себе;

- формування світогляду, етичних, естетичних і інших цінностей і якостей;

- формування здібностей до самоосвіти, потреби і умінь в самонавчанні, у використанні інформації і інформаційних технологій; це завдання важливе в умовах безперервної освіти, оскільки в сучасну епоху швидко застарівають знання і є необхідність в умінні і готовності постійно вчитися самостійно;

- формування знань про основи виробництва і організації праці в промисловості і управлінні, розвиток умінь користуватися технічними пристроями, зокрема електронними.

Типи навчання

Програмоване навчання – це кероване засвоєння учбового матеріалу, яке здійснюється за спеціально складеною покроковою повчальною програмою і реалізується за допомогою повчальних пристроїв або програмованих підручників. Програмований учбовий матеріал є серією порівняно невеликих порцій учбової інформації (кадрів, файлів, кроків), що подаються в певній логічній послідовності.

Модульне навчання. Модуль – це цільовий функціональний вузол, в якому об'єднані учбовий зміст і технологія оволодіння ним. Модульне навчання виникло як альтернатива традиційному навчанню, інтегруючи в собі все те прогресивне, що накопичене в педагогічній теорії і практиці. Найбільш повно основи модульного навчання розроблено і викладено П.Ю.Цявічене. Суть модульного навчання полягає в тому, що учень повністю самостійно (або з певною часткою допомоги) досягає конкретних цілей учення в процесі роботи з модулем. Педагог розробляє програму, яка складається з комплексу модулів і дидактичних завдань, що послідовно ускладнюються, забезпечуючи при цьому вхідний і проміжний контроль, що дозволяє учневі разом з вчителем здійснювати управління ученням. Зміст навчання представляється в закінчених самостійних комплексах (інформаційних блоках, засвоєння яких здійснюється відповідно до мети). Дидактична мета формулюється для навчаного і містить в собі не тільки вказівку не об'єм знання, але і на рівень його засвоєння. Модулі дозволяють перевести навчання на суб’єкт-суб’єктну основу, індивідуалізувати роботу з окремими учнями, дозувати індивідуальну допомогу, змінити форми спілкування вчителя і учня.

Проблемне навчання– це навчання, при якому учню знання не повідомляються в готовому вигляді, а отримуються тільки в процесі вирішення проблемних ситуацій.

Проблемна ситуація – це початковий момент розумового процесу учнів, усвідомлене утруднення, шляхи подолання якого необхідно знайти. Проблемне завдання (пізнавальне, пошукове завдання) – це завдання, спосіб виконання і результат якого учнем заздалегідь не відомі, але рівень їх підготовки дозволяє самостійно знайти спосіб його виконання і отримати відповідь.

1.2 Конспект лекцій по темі «Концентратори»

Hub чи концентратор - багатопортовий повторювач мережі з автосигментацією. Всі порти концентратора рівноправні. Отримавши сигнал від однієї з підключених до нього станцій, концентратор транслює його на усі свої активні порти. При цьому, якщо на якому-небудь з портів виявлена несправність, то цей порт автоматично відключається (сегментується), а після її усунення знову робиться активним. Обробка колізій і поточний контроль за станом каналів зв'язку зазвичай здійснюється самим концентратором. Концентратори можна використовувати як автономні пристрої або сполучати один з одним, збільшуючи тим самим розмір мережі і створюючи більш складні топології. Крім того, можливо їхнє з'єднання магістральним кабелем у шинну топологію. Автосегментація необідна для підвищення надійності мережі. Адже Hub, що змушує на практиці застосовувати зіркоподібну кабельну топологію, знаходиться в рамках стандарту IEEE 802.3 і тим самим зобов'язаний забезпечувати з'єднання типу моноканалу.

--> ЧИТАТЬ ПОЛНОСТЬЮ <--