Курсовая работа: Документальне оформлення та облік овердрафту

2.1 Загальні принципи бухгалтерського обліку кредитних операцій

Облік банку можна визначити як систему реєстрування та підбиття підсумків операцій, виконуваних у банківському бізнесі, і з подальшим аналізом та перевіркою результатів і складанням відповідних звітів.

Бухгалтерський облік є інформаційною системою, що надає фінансову інформацію про банк як суб’єкт господарської діяльності.

Бухгалтерський облік є процесом визначення, вимірювання та передавання інформації економічного характеру.

Бухгалтерські дані відіграють істотну роль, коли йдеться про функціонування в конкурентному середовищі за умов обмежених ресурсів.

Система обліку являє собою сукупність процедур, що мають на меті фіксувати всі операції банку, а саме:

- визначати зміст здійснених операцій і записувати їх;

- описувати операції в часовому вираженні;

- підбивати підсумки виконаних операцій згідно з принципами міжнародних стандартів обліку;

- належним чином подавати операції з відповідними деталями.

На сучасному етапі розвитку банківської системи України ставиться питання про створення системи внутрішнього контролю банку, яка б охоплювала політику та процедури кожної банківської установи, сприяючи успішному виконанню її завдань.

Бухгалтерський облік є важливим елементом структури внутрішнього контролю. Зокрема, на управлінські рішення істотно впливає бухгалтерська інформація щодо готівки, стану розрахунків, цінних паперів, якими володіє банк, депозитних операцій, валютних коштів, кредитних ресурсів та його кредитного портфеля.

Бухгалтерська інформація базується на документах, які дають змогу простежити рух активів від моменту отримання дозволу на них та придбання до списання чи реалізації. Те саме стосується й пасивів — ідеться про часовий період від виникнення зобов’язань до їх погашення. Адже банк не може успішно функціонувати в конкурентному середовищі без відповідної системи щоденного обліку всіх своїх операцій і зобов’язань. Лише за такої умови керівництво цієї установи постійно відстежує всі аспекти її діяльності, а отже, і ризики, яким вона піддається.

Відповідно до Закону України «Про банки і банківську діяльність» функцію розробки єдиних правил бухгалтерського обліку покладено на НБУ (стаття 16).

Саме НБУ став ініціатором поступового переходу до міжнародних стандартів бухгалтерського обліку. Вочевидь, співпраця банків України з міжнародними організаціями, кредитними установами на валютному, фондовому, інвестиційному ринках світу потребує додержання певних загальноприйнятих підходів щодо складання фінансової звітності. У противному разі користуватися фінансовою інформацією українських банків вкрай важко. Так, українські правила обліку спричиняли пряме спотворення балансу. Наприклад, балансова вартість кредитів коригувалася лише в тому разі, коли надходив термін їх повернення. Отже, серед українських банків виробилася звичка просто продовжувати термін дії кредитної угоди, навіть якщо кредит визначався як безнадійний.

Бухгалтерський облік кредитних операцій ґрунтується на принципах, загальноприйнятих у міжнародній практиці, зокрема:

- безперервності діяльності установи банку;

- стабільності правил бухгалтерського обліку;

- обережності;

- поділу звітних періодів (нарахування доходів та видатків);

- дати операції;

- переваги змісту над формою;

- оцінки активів та пасивів;

- окремого відображення активів і пасивів.

Кредити поділяються на овердрафт; факторинг; урахування векселів; строкові; субординовані.

До кредитних операцій, враховуючи принцип МСБО «перевага змісту над формою», належать також:

- операції фінансового лізингу;

- розміщення міжбанківських депозитів;

- операції купівлі активів за умови зворотного продажу (операції репо).