Курсовая работа: Дослідження впливу факторів макросередовища на конюнктуру ринку

Ризику

Жінки, сім’ї, дітей

Здоров’я

Технологічна та матеріальна культура

Транспорт

Енергетична система

Комунікації

Урбанізація

Наука

Винаходи

Організація суспільства

Спорідненість

Структура влади

Неформальні групи

Соціальна мобільність

Соціальні прошарки

На відміну від швидких змін у технологічному середовищі зміни в культурному середовищі досить повільні, а деякі цінності залишаються стабільними й незмінними (наприклад, чесність, порядність, відповідальність за своїх дітей, повага до батьків тощо).

Соціально-культурні фактори

Релігія, історія, сім’я, мистецтво, розваги, освіта

Імпульси культури

Мораль, символи, звичаї, правила поведінки, знання

Процесс прийняття рішення споживачем

Відбір та розміщення за пріоритетністю потреб у товарах/послугах

Споживча поведінка

Рисунок 1.1 Схема впливу соціально-культурного середовища на поведінку споживачів

Природне середовище останнім часом набуває дедалі більшого значення у зв’язку зі зростанням рівня забруднення навколишнього середовища.

Природно-екологічне середовище характеризується наступними фактора ми:

¾ природнокліматичні умови;

¾ розміщення великих промислових центрів;

¾ територіальне розміщення корисних копалин і природних ресурсів;

¾ стан екологічного середовища і її вплив на виробництво [8, с. 199].

Екологічні проблеми були головною причиною виникнення концепції соціально-етичного маркетингу. Її суть у тому, що, задовольняючи потреби окремих споживачів, фірми повинні враховувати інтереси суспільства в цілому. Наприклад, у багатьох країнах виникла проблема утилізації металевих баночок з-під напоїв, яка знайшла своє втілення в маркетинговій стратегії щодо упаковування товару. У деяких теоріях природно-екологічні фактори займають одне з провідних місць. Основною причиною, що пояснює таке ставлення до природного середовища в цих теоріях є теза про те, що розвиток підприємництва стримується обмеженістю ресурсів [24, с. 122].

Сьогодні іноземні компанії все більше усвідомлюють відповідальність перед суспільством як з позиції здоров′я населення, так і з позиції охорони довкілля. Це призводить до все більшого укріплення позицій консьюмеризму, який досягає не тільки все більшої інформованості споживача, але й все більшого впливу як на компаніїї, так і на уряди. відображає наміри захисту і поліпшення середовища людського проживання, підвищення якості життя. Одним із його наслідків є вивникнення так званого “зеленого” маркетингу [25, с. 63].

Одним із наслідків енвінронменталістичного напрямку є виникнення так званих "зелених" консьюмеристів, що усвідомили можливість споживання, сумісного з особистими потребами і вимогами захисту навколишнього середовища. "Зелені" спонукають виробників і торговців переходити на харчові продукти і побутові товари , менш шкідливі для здоров'я і більш екологічні. Багато корпорацій поспішили створити товари, які назвали "зеленими". Починаючи з 1986 р. кількість "зелених" товарів збільшилась у 20 разів швидше, ніж будь-яких інших. Такі ярлики, як "саморуйнівний", "такий, що руйнується під дією природних факторів", "придатний для повторної переробки", " вільний від поєднань фтору", "не руйнуючий озоновий прошарок", "екологічно чистий" або "безпечний товар", усе частіше з'являються в рекламних оголошеннях і на упаковці [14, c. 205]

Для прояснення ситуації урядові інстанції вводять спеціальні етикетки - "еко-ярлики", які слугують для ідентифікації значущих для споживача товарів і стимулювання індустрії до розробки і виробництва таких товарів.

Німеччина стала першою країною, що ввела (у 1978 р.) офіційну схему присвоєння еко-ярликів ( Blue Angel) [26, с. 267].