Курсовая работа: Ефективність виробництва продукції в фермерських господарствах

Вступ

1. Природноекономічна характеристика фермерського господарства «Україна»

2. Ефективність виробництва продукції в фермерських господарствах промислового типу

2.1 Розміри, спеціалізація та забезпеченість факторами виробництва і їх ефективне використання в фермерських господарствах

2.2. Характеристика сільськогосподарської діяльності фермерського господарства «Україна»

3. Шляхи підвищення ефективності роботи фермерських господарств

Висновки та пропозиції

Список використаної літератури

Вступ

Ринкові перетворення в економіці України обумовили формування багатоукладної системи господарювання в аграрному секторі, де поряд з державними, приватними, орендними підприємствами, господарськими товариствами, виробничими кооперативами отримали розвиток фермерські господарства. Вони повинні розглядатися не як альтернатива великим виробництвам, а як об’єктивно необхідне їх доповнення, що дозволить більш повно розкрити і використати потенціал сільського господарства. З цих позицій функціонування фермерських господарств створює передумови для підвищення ефективності аграрної економіки, розширюючи межі пошуку раціональних форм і методів використання природнихі економічних ресурсів аграрного виробництва. Необхідність існування та подальшого ефективного розвитку фермерських господарств пов’язана з тим, що ними забезпечується поповнення обсягу та асортименту сільськогосподарської продукції; раціональне використання матеріальних та трудових ресурсів; економія капіталовкладень у сільське господарство; ріст ефективності та продуктивності використання землі; скорочення втрат сільськогосподарської продукції; поповнення місцевого бюджету тощо. Фермерське господарство визначене як своєрідна складно структурована форма територіальної організації агропромислового виробництва, своєрідний тип сільського поселення, в якому органічно та компактно поєднуються земельна площа й садиба з виробничими, господарськими та житловими будівлями, технікою й інвентарем. Його призначення в перші 10-15 років формування, - забезпечення родини продовольством, освоєння місцевих продовольчих ринків, формування середнього класу на селі. У вузькомурозумінні фермерське господарство – це виробнича одиниця (підприємство) сільськогосподарського типу, метою діяльності якого є одержання прибутку та виконання соціальних функцій.

Метою дослідження є обґрунтуванняпрактичних засад ефективного розвитку фермерських господарств та їх оптимального розміру на основівдосконалення матеріально-технічного забезпечення, спеціалізації, фінансово-кредитного та організаційно-економічного механізмів господарювання.

У процесі реалізації поставленої мети визначені такі основні завдання дослідження:

- визначити місце фермерських господарств в АПК та виявити основні тенденції їх розвитку;

- визначити ефективність функціонування фермерських господарств на основі одного господарства;

Об’єктом дослідження є процес функціонування і розвитку фермерських господарств в сучасних умовах.

Предметом дослідження є теоретичні, методичні та практичні аспекти функціонування і розвитку фермерства в контексті загального процесу відродження аграрного сектора економіки на основі постійного соціально-економічного відтворення.

У процесі дослідження використаємо розрахунково-конструктивний метод дослідження.

Природно-економічна характеристика фермерського господарства «Україна»

Територія фермерського господарства “Україна” за даними 2007 р. становить 3675 га , в тому числі сільськогосподарських угідь 3458 га., розташовано в східній частині Покровського району, Дніпропетровської області. Протяжність господарства з півночі на південь 9 км, з заходу на схід 8 км. Так як господарство знаходиться в східній частині степу тому природні умови характеризуються великою кількістю тепла і недостатністю вологи.

Кількість опадів за рік – 573 мм, із яких на травень-червень припадає 49%. Однак, низька відносна вологість повітря в літній період (45-55% призводить до того, що велика частина літніх осадів, які носять проливний характер, втрачається на випаровування.

Число днів із сніжним покривом - 68, а висота сніжного покрову не перевищує 10 см. Промерзання ґрунту буває на глибину 35-40 см. Середня річна температура повітря - +12.3˚С, абсолютний річний максимум температури - +42˚С, мінімум - 30˚С.

Район розташування відноситься до числа розвинутих сільськогосподарських районів. Сільське господарство спрямоване на вирощування культур: ячменю, пшениці, кукурудзи, соняшника, овочів, цукрових буряків та виробництво продуктів тваринницької галузі. Ліси складають 2% від всіх лісів на території Покровського району і відіграють важливу земельнозахисну, водоохоронну, культурно-естетичну роль.

Клімат в районі розташування господарства помірно-континентальний.

Розміри, спеціалізація та забезпеченість факторами виробництва і їх ефективне використання в фермерських господарствах

Для фермера, як і будь-якої підприємницької структури, створення відповідної ресурсної бази, узгодженості і збалансованості її окремих елементів є особливо важливим. Адже саме з цього і, зокрема, з обмежених можливостей розширення земельних наділів, придбання технічних засобів фермер виходить при формуванні своєї виробничої програми.

Розміри господарства, з одного боку, є як один з найважливіших чинників ефективності господарювання, а з іншого – є результатом його діяльності. У США вважають, що для підтримки нормального рівня (за американськими мірками), займаючись тільки сільськими господарством, фермерська сім’я повинна обробляти 240 га землі. Але найефективнішими є ферми з площею землекористування близько 1000 га.

У той же час дрібні ферми більш конкурентноздатні з погляду реагування на зміну кон’юнктури ринку, фінансової і цінової політики держави. Проте дрібні ферми не сприяють ефективному використанню технічних заходів і не гарантують фермеру і членам його сім’ї необхідних доходів, що доволі часто вимагає, при подоланні фінансових труднощів, шукати роботу на стороні.

Матеріально-технічна база фермерського господарства формується за рахунок довгострокових капітальних вкладень, оборотних коштів, матеріально-технічних ресурсів і представляє собою сукупність ресурсів, предметів і засобів праці, які використовуються у виробництві та забезпечують нормальну діяльність господарства.

Фермерські господарства, що мають великі площі забезпечують оптимальні обсяги виробництва продукції та високоефективне ведення галузей шляхом раціонального використання трудових ресурсів, основних виробничих фондів, у тому числі технічних засобів, підвищення продуктивності праці, зниження собівартості продукції та зростання доходності від господарської діяльності. За розрахунками технологічні умови при вирощуванні озимої пшениці вимагають повнішого використання системи технічних засобів і відповідного зниження собівартості продукції. Збільшення їхніх розмірів дає змогу раціональніше використовувати техніку та інші основні виробничі фонди фермерського господарства, транспорт, трудові ресурси, а відповідно й ефективніше вести виробництво в цілому. Якщо невелике підприємство забезпечити системою сільськогосподарських машин, то рівень їх використання буде невисоким. У зв’язку з цим для фермерських господарств надзвичайно важливе значення має визначення оптимальних площ землі в обробітку. Тому принцип найбільш повного, ефективного використання необхідних технічних засобів (системи машин) на виробництві продукції рослинництва покладено в основу методики визначення раціональних розмірів землекористування для сільськогосподарських товаровиробників, а саме фермерських господарств.

Передусім необхідно визначити коефіцієнт використання кожного технічного засобу, який визначають як частку фактичного від норми річного завантаження в годинах при різних варіантах структури посівних площ за формулою:

коефіцієнт використання технічного засобу на n-ій площі (%, коеф); З – завантаження технічного засобу на n-ій площі (год);

Нрз – норма річного завантаження технічного засобу на n-ій площі, (год).

--> ЧИТАТЬ ПОЛНОСТЬЮ <--