Курсовая работа: Ефективність виробництва продукції в фермерських господарствах
,
Де Кквсм – коефіцієнт комплексного використання системи машин при
n-ій площі посів (коеф.,%);
Квтз – коефіцієнт використання технічного агрегату;
Втз – вартість технічного засобу.
У нашому випадку при вирощуванні озимої пшениці на 100 га коефіцієнт комплексного використання системи машин становитиме 9,3%
Такі розрахунки здійснено по усіх сільськогосподарських культурах. По основних з них вони наведені по кожному агротехнічному заходу й кожному технічному засобу (табл.. 1)
Таким чином, на основі технологічних карт визначають коефіцієнти використання окремих технічних засобів і комплексного використання системи машин по вирощуванню всіх сільськогосподарських культур. Після цього залежно від питомої ваги культур у структурі посівів відповідно розраховують зведений по культурах коефіцієнт використання технічного засобу та коефіцієнт комплексного використання системи машин.
Залежно від спеціалізації виробництва в рослинництві (зерно-буряковий, зерново-кормовий, зерново-буряково-кормовий, зерново-соняшниково-кормовий та ін..) та від питомої ваги вирощуваних культур у структурі посівних площ визначають комплекс машин, необхідних для вирощування даних культур при різних варіантах посівних площ (від 100 до 2000-2500 га з інтервалом у 100 га) (табл.. 2).
Таблиця 2
Комплексний коефіцієнт використання системи технічних засобів у різних сівозмінах залежно від розміру посівних площ, %
|
Посівні площі, га | Сівозміна | |||||
| Зернові (100%) |
Зернові (80%) цукрові буряки (20%) | Зернові (60%) + кукурудза (10%) +цукровий буряк (15%) + багаторічні трави (15%) | ||||
| Комплексний коеф. вико рис. Системи машин, % | На 1 га, грн. | Комплексний коеф. вико рис. Системи машин, % | На 1 га, грн. | Комплексний коеф. вико рис. Системи машин, % | На 1 га, грн. | |
| Вартість технічних засобів | Вартість технічних засобів | Вартість технічних засобів | ||||
| 100 | 9 | 22220 | 8 | 27824 | 7 | 32658 |
| 200 | 19 | 11110 | 17 | 13912 | 13 | 16329 |
| 300 | 28 | 7407 | 25 | 9275 | 20 | 10886 |
| 400 | 37 | 5555 | 34 | 6956 | 27 | 8167 |
| 500 | 46 | 4444 | 42 | 5658 | 34 | 6532 |
| 600 | 56 | 3703 | 50 | 4715 | 40 | 5443 |
| 700 | 63 | 3269 | 57 | 4157 | 45 | 4848 |
| 800 | 70 | 2953 | 63 | 3754 | 51 | 4276 |
| 900 | 61 | 3364 | 69 | 3421 | 56 | 3926 |
| 1000 | 68 | 3027 | 77 | 3081 | 64 | 3421 |
| 1100 | 73 | 2826 | 69 | 3406 | 68 | 3226 |
| 1200 | 78 | 2645 | 71 | 3341 | 62 | 3538 |
| 1300 | 84 | 2465 | 74 | 3204 | 65 | 3365 |
| 1400 | 88 | 2342 | 74 | 3199 | 69 | 3159 |
| 1500 | 92 | 2235 | 78 | 3006 | 75 | 2923 |
| 1600 | 81 | 2538 | 83 | 2847 | 75 | 2922 |
| 1700 | 81 | 2532 | 82 | 2888 | 79 | 2792 |
| 1800 | 83 | 2486 | 86 | 2728 | 81 | 2690 |
| 1900 | 85 | 2413 | 79 | 2993 | 81 | 2715 |
| 2000 | 88 | 2333 | 80 | 2910 | 71 | 3076 |
| 2100 | 93 | 2222 | 80 | 2964 | 78 | 2820 |
| 2200 | 97 | 2126 | 83 | 2829 | 86 | 2519 |
| 2300 | 87 | 2359 | 87 | 2719 | 88 | 2498 |
| 2400 | 91 | 2260 | 88 | 2678 | 91 | 2411 |
| 2500 | 95 | 2170 | 91 | 2587 | 94 | 2320 |
Отже, раціональними можуть бути сільськогосподарські підприємства, площа землі в обробітку в яких становить 1,6-2,5 тис. га. Таких в Україні багато, адже 53% ріллі сільськогосподарських підприємств займають саме такого розміру господарства.
Господарства менших розмірів можуть створювати міжгосподарські машинно-технологічні кооперативи на безприбутковій основі і таким чином збільшувати площу обробітку для більш повного використання системи машин. Не менш важливе значення у підвищенні ефективності сільського господарства має формування оптимального розміру тваринницьких ферм і комплексів. На підвищення ефективності виробництва впливає рівень концентрації поголів’я, з підвищенням якого створюються умови для зменшення затрат праці й коштів на одиницю продукції як прямих, так і накладних (загальногосподарських, загальновиробничих) витрат.
Концентрація виробництва сільськогосподарської продукції передбачає зосередження засобів, збільшення обсягів виробництва й робочої сили в одному конкретному підприємстві, що зумовлює збільшення його розмірів та обсягів виробництва окремих видів продукції. Її визначають кількістю поголів’я й обсягом виробленої продукції на фермі чи комплексі.
Раціональні розміри тваринницьких ферм можуть бути обґрунтовані на основі: аналізу й оцінки фактично досягнутих на виробництві даних щодо ефективності виробництва конкретного виду продукції залежно від розміру діючих ферм на основі їх групування за кількістю поголів’я за ряд років і визначення тих, де собівартість продукції найнижча;
Розрахункового методу шляхом порівняння ряду варіантів за розмірами ферм щодо затрат праці, амортизаційних відрахувань, транспортних витрат, загальновиробничих витрат в розрахунку на одну голову і одиницю продукції та вибором на цій основі найбільш доцільного варіанта.
Обов’язковою умовою розробки й порівняння варіантів має бути їхня зіставність за рівнем оплати праці, вартості кормів, продуктивності тварин. Під час розробки варіантів необхідно враховувати, що при будівництві більших за кількістю поголів’я комплексів зменшується питома площа необхідної для забудови землі та витрати на її викуп у землевласника, а також питомі капітальні вкладення на одну голову, одиницю продукції, що в підсумку змінює величину витрат.
Проведене групування сільськогосподарських підприємств з виробництва молока, яловичини і свинини дає можливість визначити мінімальну та раціональну кількість поголів’я. (табл.. 3)
Таблиця 3
Середньорічне поголів’я тварин, за якого виробництво є прибутковим, або найменш збитковим
| Тварини | Степ | Лісостеп | Полісся |
| Мінімальні розміри | |||
| Корови, гол | 250-300 | 150-200 | 100-150 |
| ВРХ (відгодівля), тис. гол | 1,0-2,0 | 0,5-1,5 | 0,4-1,0 |
| Свині, тис. гол. | 3-5 | 3-5 | 2-5 |
| Раціональні розміри | |||
| Корови, гол | 500-1200 | 500-1000 | 400-800 |
| ВРХ (відгодівля), тис. гол | 2-5 | 1,5-2 | 1,0-1,5 |
| Свині, тис. гол. | 6-20 | 6-15 | 5-10 |
Визначення раціональних розмірів тваринницьких ферм і комплексів за фактичними результатами господарської діяльності мають певні недоліки, оскільки при цьому не враховується рівень господарювання: дотримання технологічних вимог, рівень годівлі, людський фактор і фактор керівника. Тому дослідження фактичних результатів слід доповнити розрахунками нормативних виробничих витрат. При цьому за результатами всі підприємства розрахунково ставляться в однакові умови за рівнем годівлі, за рівнем керівництва, продуктивності тварин, витрат кормів, оплати праці.
Комплексна механізація виробничих процесів на тваринницьких фермах і комплексах є вирішальним чинником підвищення продуктивності праці тваринників і зниження собівартості продукції. Однак її можна застосовувати тільки на фермах і комплексах з раціональною кількістю поголів’я тварин. При збільшенні розмірів ферм за поголів’ям тварин собівартість виробництва продукції знижується, а продуктивність праці підвищується. При цьому необхідно забезпечувати повне завантаження приміщень, використання технічних засобів, адже ці два чинники за умов різкого їх здоржчання впливають на собівартість продукції.
Проте розміри ферм і комплексів не можна збільшувати безмежно. Слід враховувати, що транспортні витрати з розрахунку на одну голову тварин та одиницю продукції при надто великих розмірах ферм і комплексів значно зростають, а санітарно-зоотехнічні умови погіршуються.
За вказаними методичними підходами опрацьовано технологічні карти виробництва молока, яловичини і свинини підприємств з різним поголів’ям. На їх базі обчислена собівартість продукції, затрати праці, рівень і норму прибутку, що дало змогу визначити найефективніші розміри (табл..4).
Таблиця 4