Курсовая работа: Економічна ефективність виробництва кормів та шляхи збільшення їх виробництва і зниження собівартості
Розглянемо структуру грошових надходжень від реалізації товарної продукції в СТОВ ім. «Гагаріна» і визначимо спеціалізацію даного господарства.
Таблиця 4.
Структура грошових надходжень від реалізації товарної продукції в СТОВ ім. «Гагаріна»
| Галузі та види продукції | 2004 р. | 2005 р. | 2006 р. | |||
| виручка, тис. грн | % | виручка, тис. грн | % | виручка, тис. грн | % | |
| Продукція рослинництва: | 773 | 82% | 621,1 | 91% | 770 | 93% |
| у т. ч.: | ||||||
| зернові і зернобобові | 773 | 82% | 621,1 | 91% | 760 | 92% |
| з них: | ||||||
| озима пшениця | 269 | 29% | 230,4 | 34% | 241 | 29% |
| гречка | 0 | 0% | 0 | 0% | 75 | 9% |
| кукурудза на зерно | 96 | 10% | 0 | 0% | 52 | 6% |
| ячмінь | 373 | 40% | 390,7 | 57% | 322 | 39% |
| горох | 12 | 1% | 0 | 0% | 68 | 8% |
| овес | 4 | 0% | 0 | 0% | 2 | 0% |
| інші зернові | 19 | 2% | 0 | 0% | 0 | 0% |
| соя | 0 | 0% | 0 | 0% | 8 | 1% |
| інша продукція рослинництва | 0 | 0% | 0 | 0% | 2 | 0% |
| Продукція тваринництва: | 165 | 18% | 65,1 | 9% | 60 | 7% |
| у т. ч.: | ||||||
| ВРХ | 136 | 14% | 21,1 | 3% | 27 | 3% |
| свині | 19 | 2% | 26,1 | 4% | 8 | 1% |
| молоко | 1 | 0% | 16,9 | 2% | 16 | 2% |
| бджільництво: мед | 0 | 0% | 1 | 0% | 1 | 0% |
| інша продукція тваринництва | 9 | 1% | 0 | 0% | 8 | 1% |
| Всього по підприємству | 938 | 100% | 686,2 | 100% | 830 | 100% |
В структурі грошових надходжень від реалізації товарної продукції в СТОВ ім. «Гагаріна» у 2006 році провідне місце займає продукція рослинництва (93%), зокрема вирощування ячменю (39%) і озимої пшениці (29%). Це можна визначити, як спеціалізацію підприємства. А у виручці від реалізації продукції тваринництва за останні 3 роки спостерігається стрімкий спад: від 18% до 7%.
Це може свідчити про те, що керівники не ставляться належним чином до галузі тваринництва і в перспективі передбачається повна його ліквідація та перехід лише на вирощування продукції рослинництва.
Для економічної оцінки сільськогосподарської діяльності підприємства в цілому доцільно використовувати систему показників економічної ефективності виробництва продукції. Її доцільно зображати у вигляді таблиці.
Таблиця 5.
Результати господарської діяльності СТОВ ім. «Гагаріна»
| Показники | 2004 р. | 2005 р. | 2006 р. | 2005 * р. у % до 2004 р. |
| 1. Вартість валової продукції | 902,00 | 877,90 | 659,00 | 97% |
| на 1 га сільськогосподарських угідь | 806,80 | 783,84 | 588,50 | 97% |
| на 1 середньорічного працівника | 15033,33 | 14631,67 | 11561,40 | 97% |
| на 1 люд-год | 19,61 | 19,08 | 21,26 | 97% |
| на 1 грн. основних виробничих фондів | 0,28 | 0,34 | 0,33 | 122% |
| на 1 грн. витрат виробництва | 1,04 | 0,80 | 0,58 | 77% |
| 2. Чистий дохід | 1031,00 | 728,50 | 901,00 | 71% |
| на 1 га сільськогосподарських угідь | 922,18 | 650,45 | 804,61 | 71% |
| на 1 середньорічного працівника | 17183,33 | 12141,67 | 15807,02 | 71% |
| на 1 люд-год | 22,41 | 15,84 | 29,06 | 71% |
| на 1 грн. основних виробничих фондів | 0,32 | 0,28 | 0,45 | 89% |
| на 1 грн. витрат виробництва | 1,18 | 0,66 | 0,80 | 56% |
| 3. Прибуток (збиток) | 20,00 | -30,30 | -424,00 | -152% |
| на 1 га сільськогосподарських угідь | 17,89 | -27,05 | -378,64 | -151% |
| на 1 середньорічного працівника | 333,33 | -505,00 | -7438,60 | -152% |
| на 1 люд-год | 0,43 | -0,66 | -13,68 | -152% |
| на 1 грн. витрат виробництва | 0,02 | -0,03 | -0,21 | -120% |
| 4. Норма прибутку (збитку), %: | 0,38% | -1% | -13% | -1,38 |
| 5. Рівень рентабельності (збитковості),% | 2% | -4% | -32% | -6,00 |
Дані таблиці 5 показують, що економічна ефективність виробництва сільськогосподарської продукції є незадовільною, оскільки відбувається зменшення всіх показників по всіх статтях навіть незважаючи на те, що зменшилась середньорічна кількість працюючих. У 2005 році, порівняно з 2004 роком вартість валової продукції зменшилась на 3%, чистий дохід – на 29%, а прибуток взагалі на 152%. Норма прибутку знизилась на 1,38 пунктів, а рівень рентабельності – н 6 пунктів.
Особливо невдалим видався 2006 рік, де збиток становив 424 тис. грн., норма збитку і рівень збитковості дорівнюють, відповідно, -13% і -32%. За такої динаміки розвитку економіки підприємство довго існувати не зможе.
Оскільки такий стан викликаний природно-кліматичними умовами, то необхідно негайно проводити заходи, покликані мінімізувати їх вплив, проводити інтенсифікацію землеробства, а також вносити корективи в технологію вирощування сільськогосподарських культур та утримання сільськогосподарських тварин.
2.2 Аналіз стану кормової бази
Принциповим є питання про те, на яку площу земельних угідь розраховувати вихід кормів. Уже давно в економічній літературі підкреслювалася необхідність розраховувати кормову площу окремо від земель, які використовуються для одержання продуктів харчування, під посіви технічних культур тощо. Зокрема, пропонується загальну кормову площу визначати за формулою:
, де
КПЗ – загальна кормова площа, га;
ППК – площа природних сіножатей і пасовищ, га;
ПКП – площа посівів кормових культур на орних землях, га;
Ф1 , Ф2 , ... , Фn – кількість продукції окремих сільськогосподарських культур, по яких на корми виділяється лише частина валового збору, ц;
У1 , У2 , ... , Уn – урожайність сільськогосподарських культур, по яких на корм виділяється лише частина валового збору, ц/га.
По культурах, від яких на корм тваринам використовується основна і побічна продукція, розраховують загальну поживність всієї продукції; потім їх кормову площу визначають діленням загальної кількості поживних речовин, витрачених на корм тваринам, на урожайність культури (в ц к. од.).
У кормову площу не включають поля, з яких мають побічну продукцію на корм тваринам (солому, бадилля та ін.), хоч вони і є значними додатковими джерелами кормів. З урахуванням посівів зернофуражних культур, як, наприклад, у США і країнах Західної Європи, кормова площа може становити у структурі посівних площ 50 - 60 % і навіть більше, якщо господарство спеціалізується на тваринництві (А.О. Бабич, 1995, 1996).
Доцільно обчислювати структуру посівних площ кормових культур, рівень їх урожайності і загальну кормову площу в таблиці.
Таблиця 6
Склад і структура посівних площ кормових культур в СТОВ ім. «Гагаріна»
| Корми | 2004 | 2005 | 2006 | 2006 р. у % до 2004 р. | |||
| площа, га | % | площа, га | % | площа, га | % | ||
| Загальна кормова площа | 153 | 100% | 175 | 100% | 100 | 100% | 65% |
| Однорічні трави на сіно | 31 | 20% | 59 | 34% | - | х | х |
| Однорічні трави на зелений корм | 30 | 20% | - | х | 22 | 22% | 73% |
| Багаторічні трави на сіно | 50 | 33% | 12 | 7% | 25 | 25% | 50% |
| Багаторічні трави на зелений корм | 42 | 27% | 44 | 25% | 15 | 15% | 36% |
| Кукурудза на силос | - | х | 60 | 34% | - | х | х |
| Кукурудза на зелений корм | - | х | - | х | 38 | 38% | х |
В період з 2004 по 2006 роки загальна кормова площа зменшилась на 35%. В цілому видно, що на підприємстві немає чітко окресленої кормової посівної площі тому що в різні роки висівались різні культури приблизно на однаковій площі.
Основним джерелом надходження кормів у підприємстві є польове кормовиробництво. Використовуються власні кормові ресурси і закуплені. Із власних – це однорічні і багаторічні трави на сіно і зелений корм, кукурудза на силос і зелений корм. Із закуплених – лише жом, ціна якого на протязі останніх років практично не змінювалась і складала 1 грн/ц..
Правильно організована, з урахуванням конкретних ґрунтово-кліматичних умов і спеціалізації господарства кормова площа є гарантією високопродуктивного тваринництва. Один з основоположників кормовиробництва В.Р. Вільямс зазначав, що продуктивне тваринництво може бути організоване тільки за наявності в господарстві зеленої кормової бази. Теоретично це положення визнають усі, а на практиці високоефективну кормову площу організовано далеко не завжди.
2.3 Економічна оцінка кормових культур та ефективність вирощування кормів
Економічна оцінка кормових культур здійснюється за показниками, що викладені в другому параграфі першого розділу даної роботи. Для кращої наочності наведені вище показники доцільно розмістити в наступних таблицях (7.1., 7. 2., 7. 3.)
Найбільший вихід кормопротеїнових одиниць з 1 га посіву дає фуражне зерно, кукурудза на силос (2005 рік) та багаторічні трави на зелений корм. Але в динаміці простежується зниження урожайності, збільшення прямих затрат праці і росту собівартості.
Важливим недоліком господарювання є невикористання природних сінокосів і пасовищ, що негативно відображається на собівартості раціону. Оскільки природні сінокоси і пасовища є джерелом найдешевших кормів.
| Культури | Посівна площа, га | Валовий збір, ц | Міститься в 1 ?
К-во Просмотров: 292
Бесплатно скачать Курсовая работа: Економічна ефективність виробництва кормів та шляхи збільшення їх виробництва і зниження собівартості
| |