Зміст

Вступ

Розділ 1. Економічний зміст біржі як елементу ринкової інфраструктури

1.1 Суть біржі та її економічна природа

1.2 Класифікація бірж та їх функції

1.3 Основні етапи становлення та розвитку біржової та фондової торгівлі

Розділ 2. Особливості розвитку фондової та валютної біржі в Україні

2.1 Організаційно-правові аспекти діяльності фондової та валютної бірж в Україні

2.2 Динаміка функціонування фондових та валютних бірж

Розділ 3. Перспективи розвитку фондової та валютної біржі в Україні

3.1 Стратегія розвитку фінансової та валютної бірж в Україні

3.2 Напрямки підвищення ефективності роботи фондової та валютної біржі в Україні

Висновок

Список використаних джерел

Вступ

Нині в нашій країні йде перехідний період і в політичному, і в економічному, і в соціальному сенсах. Процес цей далеко неоднозначний і ні чисто позитивним, ні виключно негативним його назвати не можна. З одного боку, стали з'являтися нові товари, розширилися економічні зв'язки із зарубіжжям, з'явилися цілий ряд свобод, яких раніше не існувало і підприємницької діяльності, і віросповідання, стала законною купівля нерухомості

Проте, незважаючи на неоднозначний (хоча все ж, на мою думку, швидше негативний, ніж позитивний) характер перехідного періоду, неможливо не визнати його безповоротності (принаймні, на сьогодні). Сам перехід здійснюється від соціалістичного, командно-адміністративного, як його люблять називати апологети ринкової економічної моделі, типу господарювання до ринкової економіки.

Одним з необхідних елементів ринкової економіки є фондовий та валютний ринок. За останнє десятиліття, у зв'язку з переходом до ринкових стосунків, їх роль істотно зросла.

В той же час, в ринковій економіці, в порівнянні з командно-адміністративною, зростає роль фінансової статистики як науки, що дає максимально повну інформацію і що є засобом її аналізу. Особлива роль фінансової статистики полягає, окрім іншого, в тому, що вона дозволяє не лише отримати відомості про стан справ у тій або іншій галузі економіки, але і зробити висновки і зрозуміти, які слід прийняти заходи, щоб положення в цій галузі стабілізувалося або покращало.

Роботу можна умовно розділити на три частини. У першій дано економічне поняття бірж, описаний принцип роботи фондової та валютної біржі, дані основні поняття і визначення. Друга частина менша за об'ємом, але набагато важливіша за значенням втаємничена безпосередньо статистичному аспекту вивчення бірж. А в третій частині розглянемо стратегії розвитку бірж та напрямки вдосконалення їх роботи.

Основною метою своєї роботи я ставлю вивчення суті фондових та валютних бірж, їх ролі в економіці і закономірності поведінки в період фінансових криз. Поставлену мету я знаходжу можливим реалізувати через дослідження функціонування бірж в різні тимчасові періоди, на різних територіях, а так само умови державної політики, регулюючі діяльність бірж в Україні.

Розділ 1. Економічний зміст біржі як елементу ринкової інфраструктури

1.1 Суть біржі та її економічна природа

Найважливішими рисами середньовічної ярмарки, що збереглися й у сучасній комерційній діяльності, були принципи саморегулювання та арбітражу, а також формалізовані торговельні процеси. У середньовічній Англії законодавство визначало стандарти (правила, вимоги) поведінки, що влаштовували місцеву владу. Ці вимоги були мінімальними, але вони становили основу загальноприйнятої практики оформлення угод, торговельних рахунків, фрахтових, складських розписок і квитанцій, акредитивів, актів про передачу та інших торговельних документів.

Усі ці атрибути сприяли організації бірж. Суперечки і конфліктні ситуації розглядав ярмарковий суд або суд “людей із запорошеними ступнями”, так званий арбітраж. З розвитком міст регіональні ярмарки втратили своє значення. Виникли спеціалізовані торговельні центри, своєрідні гуртові магазини, які отримали назву “бурса”. За звичай вони розташовувалися у готелях або чайних закладах, а потім перебазувалися на постійне місце в спеціальні споруди.

Але це не була проста заміна приміщень. Суттєво змінився торговельний процес, тобто метод поєднання попиту та пропозиції, зведення покупця з продавцем. У найпростішій формі ринкової торгівлі, що називалася базаром, процес був організований у елементарний спосіб: продавці з одним або кількома товарами чекають покупців, які обходять ряди і знаходять потрібну річ. Попит таким способом зустрічається з пропозицією. Базар - справді зародкова форма вільної торгівлі, вона вижила навіть у період соціалізму.

Торгові ряди у дореволюційній Росії функціонували як стихійно організований ринок. На гуртових ярмарках торгували великими партіями товарів за взірцями. Багаторазове збільшення операцій перетворило ярмарок на біржові структури, постійні торговельні місця.

Порівняно з ярмарком, який покладається на екстенсивне охоплення розгалуженою пропозицією потоку попиту, що рухається, біржа є інтенсивним потоком, своєрідним поєднанням попиту і пропозиції. Вони перебувають у безпосередній близькості і змінюють одне одного. В ідеалі біржа - це ринок, на якому продавець і покупець не залишаються без угод. Придбавши один товар, можна тут же продати інший і так далі.

Тобто біржа з самого початку свого зародження є організованою торгівлею, її створювала особлива організація, яка отримала назву “біржа”. Торговці сировинними товарами, зокрема сільськогосподарськими, не могли вдовольнитися періодичними зібраннями на ярмарках. Підвищена цінова нестабільність впродовж року призводила до масових банкрутств фермерів, плантаторів, землевласників, елеваторників, переробних фірм і гуртових торговців. Саме ці учасники товарних ринків були зацікавлені в організації постійно діючої торгівлі, де можна було щодня знати поточні ціни. Головна причина виникнення бірж - розвиток масового виробництва, для якого потрібен ринок, здатний реалізувати значні партії товару на регулярній основі, виходячи із реального співвідношення попиту та пропозиції. Від ярмарку біржу відрізняла форма торгівлі: публічні торги, які відбувалися у визначений час, у конкретному приміщенні.

Під час торгів визначалася справедлива ціна, яка підкріплювалася авторитетом біржових зборів. Ціна доводилася до відому всіх учасників ринку через реєстрацію та офіційну публікацію у біржових бюлетенях, пізніше в засобах масової інформації. Процес визначення справедливої ціни назвали котируванням цін, а біржу визначили як ринок чистої конкуренції, на якому присутні багато продавців та покупців, які у будь-який момент можуть мінятися ролями, а торгівля відбувається одним видом товару. Наприклад, у величезній операційній залі Чиказької торговельної палати (СВОТ) торгівля ф’ючерсним контрактом на кукурудзу проводиться лише в одному “піті" (ямі).

Через біржі почали реалізовуватися в основному масові товари, які можна було продавати за взірцями, а згодом, в результаті вироблення стандартів щодо кількості та якісних параметрів і без взірців. Ціни на біржові товари повинні змінюватися впродовж часових періодів, передбачити їх змінність без постійної торгівлі неможливо.

Отже, біржа - це постійно діючий ринок масових замінних цінностей, який функціонує за визначеними правилами, у конкретному місці та призначений час.

--> ЧИТАТЬ ПОЛНОСТЬЮ <--