Курсовая работа: Економічний зміст біржі як елементу ринкової інфраструктури
Агропромислову біржу „Донбас" (м. Донецьк);
Вінницьку товарно-універсальну біржу;
Київську агропромислову біржу;
Полтавську агропромислову біржу;
Західно-Українську аграрну біржу (м. Львів);
Західну регіональну товарну біржу (м. Львів).
З другої половини 1996 р., у біржовій торгівлі спостерігався спад активності. Обсяги угод, що укладались на товарних біржах, які торгують агропродукцією, зменшились у 3,6 раза. На думку спеціалістів, причини спаду біржової торгівлі продукцією полягають у наступному:
відміна обов’язкового експорту продовольчої продукції через біржовий товарний ринок як тимчасового в умовах економічної кризи явища;
неправомірні адміністративні втручання у переміщення продукції територією країни;
заблокованість рахунків товаровиробників і, як наслідок, велика кількість бартерних операцій за окремими видами продукції, що перевищує 50% -ний бар’єр;
недосконала система оподаткування;
невідповідність продукції європейським стандартам якості;
відсутність гарантій виконання біржових угод, що призвело до залишення зарубіжними покупцями українського ринку та ін.
Уповільнення біржових процесів справило негативний вплив на загальну ситуацію у формуванні ринкового середовища країни, що призвело до виникнення негативних явищ на ринку сільськогосподарської продукції.
У період 1998-2001 рр. активізувалась діяльність бірж України у різних областях розвитку економіки держави:
агропромисловий ринок;
ринок послуг з реалізації конкурсного продажу майна, що є в податковій заставі;
організація аукціонів і біржових торгів у разі відчуження майна державних підприємств;
участь спеціалістів бірж у реалізації майна підприємств - банкротів;
послуги з експертної оцінки та надання послуг про біржові ціни на товари й послуги;
організація процесу реалізації конфіскованого майна.
За даними статистичних органів на 10 січня 2000 р. в Україні було зареєстровано 386 бірж. Практичну діяльність здійснювали 255 бірж (66%), серед них: універсальних, товарно-сировинних і товарних - 175 бірж (68,6%), бірж нерухомості - 39, агропромислових - 23, фондових - 14, спеціалізованих - 2, валютних - 2.
На кожній біржі в середньому діяло 16 брокерських контор (фірм) та незалежних брокерів.
Біржова торгівля продукцією і товарами в 2000 р. була представлена спотовим ринком (92,2% усіх договорів). На умовах форварду укладено 4,1% договорів. На умовах опціону договори не укладались.
У 2000 р. на біржах України спостерігалось збільшення продажу сільськогосподарської продукції, палива, транспортних засобів та зменшення попиту на операції з нерухомістю. Раніше більше 80% доходу біржі України отримували від операцій з нерухомістю.
Значний вплив на розвиток біржового ринку того періоду мав Указ Президента України від 1999 р. щодо реформування АПК України та розвитку біржового ринку сільгосппродукції.
На початку ХХІ ст. в Україні біржовими механізмами публічного продажу товарів та послуг користується незначний сегмент економіки держави. Так, якщо за процедурою відчуження майна державних підприємств, реалізації майна підприємств-боржників до 80% операцій здійснюється через біржі, то реалізація сільгосппродукції в аграрному секторі не охоплює і 20% загального обсягу виробленої продукції. У структурі доходної частини 95% бірж України доход від реєстрації контрактів на продаж сільгосппродукції складає менше 10%. Проте у 2004 р. спостерігалась позитивна тенденція в організації державних закупок сільгосппродукції через біржовий ринок.
Суттєвим недоліком функціонування вітчизняних бірж є недостатньо відпрацьований механізм торгівлі ф’ючерсними контрактами, що не дає можливості виробникам і споживачам класичних біржових товарів застрахуватись від ризику несприятливої кон’юнктури на ринку реального товару за допомогою операцій, пов’язаних з хеджуванням.
На сьогодні в Україні немає достатньої законодавчої бази для обігу ф’ючерсних контрактів, немає механізму сертифікації зерносховищ, більшість елеваторів не відповідають світовим стандартам. Недоліки в організації біржового ринку викликані, найперше, концептуальною безсистемністю переходу України до ринкових відносин та прогалинами нормативно-законодавчої бази. Вони негативно впливають на ефективність біржових структур і практично роблять неможливою реалізацію основної функції товарної біржі - забезпечення гуртової торгівлі.