Курсовая работа: Формування економічної моделі майбутнього світової економіки

інвестиції

З іншого боку, важливий вплив на визначення точки довгострокової рівноваги економіки чинить норма вибуття капіталу. Якщо 5 – норма вибуття (амортизації), то кожний рік внаслідок зношення вибуває 8-к капіталу (рис. 1.3). Зростання капіталоозброєння відповідає більшому вибуттю капіталу.

Сукупний вплив інвестицій і амортизації на зміну запасу капіталу на одного робітника на рік має вигляд:

Ak = i-6k; i = s f(k); Ak = s f(k)-5k (1.5.)

Таким чином, величина s виступає як головна детермінанта рівня стійкого капіталоозброєння [9, с. 455].

Рівень накопичення капіталу, який забезпечує стійке капіталоозброєння з максимальним рівнем споживання (с**), називається золотим рівнем накопичення капіталу (к**) за Е. Фелпсом. Тож якщо:

то максимальний обсяг споживання можна забезпечити у випадку:

с = f(k )-8k (1.6.)

З багатьох можливих стійких рівнів капіталоозброєння слід визичити такий, за якого споживання має максимальний рівень (рис. 1.4): точка, де зростання запасу капіталу на одиницю забезпечить зростанню пуску, що дорівнює граничному продукту капіталу МРК та забезпечення, збільшення вибуття на величину 5.

Рис. 1.4. Максимальний рівень споживання

Зростання заощаджень забезпечує тимчасове економічне зростання до стійкого стану. Модель Р. Солоу доводить, що норма заощадження є головним фактором, що детермінує стійкий рівень капіталоозброєнн – рівень випуску. Але така модель не в змозі пояснити перманентне стабільне економічне зростання, характерне для більшості розвинутих країн протягом XIX - XX ст. Для пояснення причин безперервного зростання Р. Солоу використовує два основних фактори.

1. Зростання чисельності населення. Зростання населення призводить до зниження капіталоозброєння на одного працівника:

де (5 + n)k – критична величина інвестицій. Це інвестиції, що необхідна для підтримання запасу капіталу на одного працівника на постійному рівні. Вона забезпечує заміщення вибуття капіталу 5к новим капіталом і новими робітниками з колишнім рівнем капіталоозброєності.

2. Технологічний прогрес в моделі розглядається через ефективність праці одного робітника:

(1.7.)

де Е – ефективність праці одного робітника; L • Е – ефективні одиниці робочої сили.

Якщо припустити, що технічний прогрес призводить до приросту з постійним темпом g, то L • Е зростає з темпом п + g. Зростання ефективності праці аналогічне за дією зі зростанням кількості населення [9, с. 457].

Отже, виходячи з рівнянь:

можна отримати модифікацію «золотого правіша», яке враховує дію факторів зростання населення та науково-технічного прогресу:

(1.8.)

Модель Р. Солоу розкриває механізм довгострокового економічного зростання. В якості основи вона визначає технологічний прогрес і пропонує механізм забезпечення стабільного зростання добробуту населена.

1.2. Кейнсіанські моделі

В кейнсіанських моделях в якості стратегічної величини, за допомогою якої можливе регулювання економічного зростання, виступають інвестиції.

Модель Є. Домара