Курсовая работа: Формування особистості в колективі за творчою спадщиною А.С.Макаренка
Вступ
На сучасному етапі оновлення освіти, що характеризується акцентуацією на вихованні творчої особистості, забезпеченні життєдіяльності як головної людської якості, гострої актуальності набула проблема переорієнтації всіх ланок освіти. Усвідомлюючи необхідність перебудови освітнього процесу, науковці та практики зосереджують увагу на пошуку оптимальних способів навчання та виховання дітей.
Основним завданням сучасної школи є саме формування творчої і активної особистості, всебічно та гармонійно розвиненої людини. Так у державних документах читаємо:
Закон України «Про освіту» (від 11.07.2001 №2628- III )
Розділ II «Система освіти»:
Стаття 35 «Загальна середня освіта забезпечує всебічний розвиток дитини як особистості, її нахилів, здібності, талантів, трудову підготовку, професійне самовизначення формування загальнолюдської моралі, засвоєння визначеного суспільними, національно-культурними потребами обсягу знань про природу, людину, суспільство і виробництво, екологічне виховання, фізичне вдосконалення».
Закон України «Про загальну середню освіту» (від 13.05.1999 №651- XIV )
Стаття 5 «Завданнями загальної середньої освіти є:
1. Виховання громадянина України.
2. Формування особистості учня (вихованця), розвиток його здібностей і обдарувань, наукового світогляду.
Розділ IV«Учасники навчально-виховного процесу в загальноосвітніх навчальних закладах:
Конституція України
Стаття 23 «Кожна людина має право на вільний розвиток своєї особистості, якщо при цьому не порушується права і свободи інших людей, та має обов’язки перед суспільством, в якому забезпечується вільний і всебічний розвиток її особистості».
Проаналізувавши вище задані документи можна зробити висновок, щодо постановки в них завдань по:
· всебічному і гармонійному розвитку особистості;
· її творчого потенціалу, активності, самостійності, інтересів та потреб.
Особливе місце в теорії і практиці виховуючого колективу належить А.С. Макаренку. Саме він першим у педагогічній діяльності запровадив ідею колективного творчого виховання як цілісну завершену систему.А.С. Макаренко залишив нам невичерпне джерело педагогічної спадщини, адже ретельно вивчаючи та аналізуючи його твори, можна знайти ґрунтовну відповідь на найсучасніші педагогічні запитання. Тому обрана нами тема є досить актуальна на сьогоднішній день.
Об ` єктом вивчення є шляхи і способи успішного виховання молодших школярів в початковій школі.
Предметом вивчення є формування особистості в колективі.
Мета: розробка і апробація виховних заходів з використанням засобів естетизації, єдності, активізації, розроблених А.С. Макаренком і нових: засобів масової інформації та технічних засобів.
Гіпотеза: довести, що впровадження виділених засобів в колективі підвищить рівень вихованості учнів.
Виходячи з мети і гіпотези можна сформульовати такі завдання:
1. вивчення і аналіз сучасних державних документів про освіту і школу стосовно постановки в них завдань по розвитку і вихованню;
2. розкрити зміст існуючих в педагогічній теорії і практиці методів і прийомів виховання особистості в колективі;
3. розробити і експериментально апробувати виховні заходи побудовані на ідеях А.С. Макаренка щодо виховання особистості у колективі.
1. Сутність поняття «колектив», «виховуючий колектив»
Дослідженням колективу займалися такі видатні педагоги як П.П. Блонський, С.Т. Шацький, Н.К. Крупська, В.А. Сухомлинський. Узагальнюючи їх ідеї можна зробити висновок,про те, що колектив вони розглядали як певну групу людей, засновану на спільності цілей і задач; таку групу, що поєднує інтереси індивіда і суспільства, і взаємодіє за принципами співробітництва, при чому такі характеристики приймаються всіма учасниками як ціннісні орієнтації і норми поведінки.
Про роль колективу в формуванні особистості існує багато різних міркувань. Деякі зводяться до того, що виховний вплив колективу не виправдовує себе, а навпаки, пригнічує особистість, гальмує її розвиток.
Особистість справді є об’єктом виховання, але якщо враховувати те, що вона сама має реалізовувати свої можливості, тобто виконувати функції суб’єкта виховання, то здійснювати цей процес ізольовано від навколишнього (як природного, так і соціального) середовища неможливо.
--> ЧИТАТЬ ПОЛНОСТЬЮ <--